УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/528/12-к Головуючий у 1-й інст. Покатілов О. Б.
Категорія : ст. 307 ч.2 КК України Доповідач Слісарчук Я. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Слісарчука Я.А.
суддів: Романова О.В., Широкопояса Ю.В.
секретаря Ковальчука В.А.
за участю : прокурора Селюченко І.І.
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Коростенської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомир, раніше не судимого,
засуджено:
- за ст. 307 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, яке належить засудженому;
- за ст. 309 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому призначено покарання - 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, що йому належить.
На підставі ст. ст. 75, 77 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням впродовж двох років.
Згідно ст. 76 КК України судом на ОСОБА_1 покладено обов'язки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнено його з під варти в залі суду.
Відповідно до ст. 72 КК України зараховано засудженому до строку відбуття покарання, термін попереднього ув'язнення з 16 квітня 2013 року по 23 квітня 2013 року.
Постановлено стягнути із засудженого на користь держави 2123.80 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.
Речові докази по справі знищено.
Як визнав суд, ОСОБА_1 20 червня 2012 року біля 15 год., перебуваючи в захисному лісонасадженні, яке знаходиться між залізничною колією Бердичівського напрямку Державного територіально-галузевого об?єднання ?Південно-Західна залізниця? та автомобільною заправочною станцією ?АВІАС?, що в районі вул. Космонавтів м. Житомира, шляхом знахідки, умисно, незаконно, як з метою збуту так і без мети збуту, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - 1 рослину роду коноплі. В подальшому, з метою застосування вищевказаного наркотичного засобу для вживання шляхом куріння, ОСОБА_1 в цей же день та час зірвав її та поклав на землю сушитися та таким чином зберігав її до 14 год. 22 червня 2012 року.
Продовжуючи свої злочинні дії, 22 червня 2012 року о 14 год. ОСОБА_1, перебуваючи на вказаному місці, руками, застосовуючи фізичну силу, переламав, зім?яв та подрібнив і таким чином, умисно, незаконно, як з метою збуту, так і без мети збуту виготовив невстановлену слідством кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
В цей же день, в період часу з 14 год. до 14 год. 50 хв., ОСОБА_1 придбану та виготовлену невстановлену слідством кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, зберігаючи при собі, умисно, незаконно, як з метою збуту, так і без мети збуту, пішки невстановленими слідством вулицями м. Житомира переніс до ?Смолянського кладовища?, яке знаходиться по вул. Селецькій в м. Житомирі.
Прийшовши на вказане кладовище в цей же день, близько 14 год. 50 хв. в ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на збут особливо небезпечного наркотичного засобу своїм давнім знайомим - неповнолітньому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом безкоштовного пригощання. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 в цей же день та час, перебуваючи на вказаному місці, повідомив неповнолітньому ОСОБА_2, достовірно знаючи про неповнолітній вік останнього, та ОСОБА_3, що в нього є наркотичний засіб - канабіс. Після чого, запропонував неповнолітньому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вжити особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс шляхом куріння. Неповнолітній ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на пропозицію ОСОБА_1 погодилися. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на безкоштовний збут особливо небезпечного наркотичного засобу шляхом пригощання, ОСОБА_1 в цей же день, біля 14 год. 50 хв. засипав в саморобний пристрій для куріння невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, який, в цей же день та час шляхом куріння вжили неповнолітній ОСОБА_2, ОСОБА_3 та особисто ОСОБА_1 Решту придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_1 продовжував зберігати до 15 год. 00 хв. 22 червня 2012 року.
22 червня 2012 року о 15 год. 00 хв. співробітниками міліції в ОСОБА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 6.14 грам, який він незаконно зберігав без мети збуту.
Прокурор Коростенської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області в апеляції з доповненнями вирок просить скасувати, та постановити новий вирок за яким призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 307 ч.2 КК України - 6 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскацією майна; за ст. 309 ч.1 КК України - 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно засудженому призначити покарання - 6 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскації майна. Вказує на те, що призначене ОСОБА_1 покарання є м'яким і таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого.Зазначає, що за наявності обставин, що ОСОБА_1 вчинив не корисний злочин суд безпідставно застосував йому додаткове покарання- конфіскацію майна.
Заслухавши доповідача, прокурора про задоволення апеляції з підстав в ній наведених, засудженого ОСОБА_1, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочинів за обставин наведених у вироку ґрунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обґрунтованим, а його дії за ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.
Посилання прокурора, що призначення ОСОБА_1 надмірно м?якого покарання, не заслуговують на увагу колегії суддів.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд врахував, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин і злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, роботи та навчання, визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не страждає на залежність від вживання канабіоідів та інших наркотичних засобів, а тому призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 307 ч.2 КК України і в межах санкції ст. 309 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням.Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для скасування вироку суду за м?якістю призначеного та постановлення нового вироку, колегія суддів не знаходить.
Разом з тим, як обгрунтовано зазначено в апеляції прокурора вирок
не відповідає вимогам ст. 59 КК України, оскільки судом безпідставно призначено додаткове покарання у виді конфіскації частини належного йому майна.
Підставами для застосування покарання у виді конфіскації є: вчинення особою тяжкого або особливо тяжкого злочину, цей злочин має бути корисливим, тобто таким, який вчиняється з бажанням винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага, досягти іншої матеріальної вигоди.Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не мав матеріальної вигоди від пригощання своїх знайомих наркотичним засобом, отже таке додаткове покарання як конфіскація не може бути до нього застосовано.
За таких обставин, колегія суддів виключає з вироку суду додаткове покарання застосоване судом за ст. 307 ч.2 КК України і на підставі ст. 70 ч.1 КК України у вигляді конфіскацією ? частини майна, що належить засудженому.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора Коростенської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області задовольнити частково.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вироку суду застосування додаткового покарання за ст. 307 ч.2 КК України і на підставі ст. 70 ч.1 КК України у вигляді конфіскації ? частини майна, що належить засудженому.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді : (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Житомрської області Я.А. Слісарчук