№ справа:106/4339/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Вільховий Ігор Миколайович

№ провадження:11-кп/190/609/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.

Суддів -Радіонова І.І., Крючкова І.І.

при секретарі - Шемлей І.І.

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130080002995 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Євпаторії Плаксіна А.К., який приймав участь при розгляді судового провадження судом першої інстанції, на вирок Євпаторійського міського суду АРК від 17 липня 2013 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам'янагірка Оратівського району Винницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого: АДРЕСА_3,

визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_8 покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_8 н користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди за цивільним позовом - 12 752 грн. 80 коп.

Вирішено питання про долю речових доказів. -

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як встановлено вироком, 05.05.2013 року в період часу з 14 год. до 16 год., ОСОБА_8, перебуваючи в гостях у квартирі АДРЕСА_1, де проживає раніше знайома йому ОСОБА_10, діючи з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з шкатулки, яка знаходилася на полиці туалетного столику в загальній кімнаті, скоїв крадіжку носильних прикрас, що належать потерпілій ОСОБА_10, на загальну суму 7752 грн. 80 коп., після чого з викраденим з місця вчиненого кримінального правопорушення зник і розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на зазначену суму.

В апеляційній скарзі прокурор прокуратури м. Євпаторії Плаксін А.К., не оспорюючи доведеність винуватості, правильності кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.1 ст.185 КК України та призначене покарання, просить вирок суду першої інстанції змінити, вказавши, що іспитовий строк обчислюється з дня постановлення вироку.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме: судом першої станції у резолютивній частині вироку встановлено початок рахування строку покарання з моменту приведення вироку до виконання всупереч вимогам абзацу 4 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно якого іспитовий строк обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст.75 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження в ході судового провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції у порядку ч.3 ст.349 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.185 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд врахував відповідно до ст.65 КК України ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, який характеризується позитивно, та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та призначив обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, і відповідає вимогам ст.65 КК України, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

Разом з тим, на думку колегії суддів, доводи прокурора про неправильне встановлення судом першої станції у резолютивній частині вироку початку рахування строку покарання з моменту приведення вироку до виконання є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Згідно ч.4 ст.374 КПК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75-79,104 КК України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов'язки, покладені на засудженого.

З вироку суду вбачається, що, прийнявши рішення про звільнення ОСОБА_8 від призначеного покарання, суд відповідно до вказаних вимог закону, зазначив тривалість іспитового строку та обов'язки покладені на засудженого.

Разом з тим, судом невірно у вироку зазначено про те, що початок строку покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, оскільки при застосуванні ст.75 КК України засуджений не починає відбувати покарання, а лише починається обчислення іспитового строку.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд повинен був у резолютивній частині вироку вказати, що іспитовий строк обчислюється з дня постановлення вироку, не ґрунтуються на законі, оскільки ст.374 КПК України не містить вимог про необхідність зазначення строку обчислення іспитового строку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з вироку необхідно виключити посилання на те, що строк відбування покарання слід рахувати з моменту виконання вироку, в решті вирок залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Євпаторії Плаксіна А.К., який приймав участь при розгляді судового провадження судом першої інстанції, - задовольнити частково.

Вирок Євпаторійського міського суду АРК від 17 липня 2013 року відносно ОСОБА_8 - змінити.

Виключити з вироку посилання на те, що початок строку покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

В іншій частині вирок Євпаторійського міського суду АРК від 17 липня 2013 року відносно ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Крючков І.І.