Справа №:122/2328/2012Головуючий суду першої інстанції:Деменок С.В.
№ провадження:22-ц/190/575/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Павловської І.Г.,
суддів:Адаменко О.Г., Шестакової Н.В.,
при секретарі:Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів на дитину, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 за участю третіх осіб - служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, служба у справах дітей Центральної районної ради м. Сімферополя про стягнення додаткових витрат, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим вiд 21 листопада 2012 року,
в с т а н о в и л а :
06.03.12 ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, уточненим під час розгляду справи та просив зменшити розмір сплачуваних аліментів на дитину до 350 грн. на місяць. Позов мотивований тим, що на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.03.09 він сплачує аліменти на утримання доньки - ОСОБА_8, 2005 року народження, у розмірі 1 500 грн. щомісячно. З січня 2012 у нього суттєво змінилося матеріальне становище (припинення підприємницької діяльності) та стан здоров'я (встановлення другої групи інвалідності), які не дозволяють в повному обсязі виконувати вказане судове рішення.
22.05.12 ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, треті особи - служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, служба у справах дітей Центральної районної ради м. Сімферополя, та просила стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину. Позов мотивований тим, що їх спільна дитина - ОСОБА_8 внаслідок незадовільного стану здоров'я постійно потребує коштів на медичні обстеження, лікування, в тому числі санаторно-курортне. Крім того, у зв'язку із розвитком своїх здібностей, дитина відвідує музикальну школу, дошкільну установу, однак витрати по сплаті відповідних послуг несе лише ОСОБА_7 У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не приймає участі у додаткових витратах на дитину, позивачка за зустрічним позовом просила стягнути з нього витрати на лікування дитини в розмірі 964,42 грн., половину вартості путівки на санаторно-курортне лікування в розмірі 6 510грн., витрати на навчання дитини в музичній школі в розмірі 864 грн., витрати на навчання дитини у позашкільному закладі в розмірі 585 грн., стягнути половину вартості цифрового піаніно в розмірі 8 250 грн. Крім того, позивачка просила покласти на відповідача обов'язок сплачувати протягом наступних сьомі років витрати на навчання дитини в музичній школі, та школі раннього розвитку дитини.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим вiд 21 листопада 2012 року первісний та зустрічний позови задоволені частково. Зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8, до 750грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині первісного позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 додаткові витрати - на лікування в сумі 579,42грн., на навчання в сумі 1 449 грн. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі та у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріально права та не повно з'ясовані всі обставини , що мають значення для вирішення справи. Зокрема зазначає, що внаслідок інвалідності та непрацездатності не в змозі сплачувати аліменти у визначеному розмірі, та нести будь-які додаткові витрати на дитину.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічний позов у повному обсязі та у задоволенні первісного позову відмовити, посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріально права та не повно з'ясовані всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема зазначає, що матеріальний стан відповідача за зустрічним позовом не змінився в сторону погіршення, додаткові витрати вказані нею є обґрунтованими та доведеними.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частково задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за первісним позовом, враховуючи його вік, освіту, дані про стан здоров'я в змозі працювати та сплачувати аліменти на дитину, проте, внаслідок погіршення свого матеріального стану та стану здоров'я, що було доведено ним під час судового розгляду, не в такому розмірі, що визначений рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.03.09.
Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з доведеності та необхідності понесених позивачкою додаткових витрат на дитину.
Колегія суддів повністю погоджується з вирішенням спору у частині зустрічних вимог, та вважає висновки суду першої інстанції у цій частині обґрунтованими, зробленими з урахуванням фактичних обставин справи, та на підставі правильного застосування норм процесуального і матеріального закону.
Розглядаючи позовні вимоги про зміну розміру аліментів, суд першої інстанції не в повної мірі врахував положення статей 183,184 Сімейного кодексу України (далі СК), тому судова колегія вважає, що у частині визначення розміру знов призначених аліментів рішення підлягає зміні.
При апеляційному перегляді встановлено, та не заперечується сторонами, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.03.09 з ОСОБА_6 було стягнуто на користь ОСОБА_7 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. При визначенні саме такого розміру аліментів суд виходив з певного рівня доходів батька дитини, який підтверджувався наявністю у його власності автомобілів, та ведення господарської діяльності.
30.01.12 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис №28820060006013919 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем - ОСОБА_6 Крім того, відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії КР-11 №017425 ОСОБА_6 20.04.12 було встановлено другу групу інвалідності.
Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.10.11 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виділено у власність по 5/2000 часток нежитлових приміщень загальною площею по 364,5кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене рішення в цій частині залишено без змін рішенням Апеляційного суду АР Крим від 13.02.12.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 15.02.12, що набрало чинності, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнута неустойка за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 50тис.грн.
Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з тим висновком місцевого суду, що внаслідок об'єктивних причин дійсно змінився в бік погіршення матеріальний стан платника аліментів та стан його здоров'я, які заважають та ускладнюють йому сплачувати аліменти в розмірі, раніше визначеному судом.
Відтак колегія суддів, вважає обґрунтованим та зробленим з урахуванням фактичних обставин справи, висновок суду першої інстанції про зменшення розміру стягуваних з ОСОБА_6 аліментів саме, враховуючи наявність у власності нежитлових приміщень як у позивача так і відповідачки за первісним позовом та той факт, що з огляду на вік, освіту, дані про стан здоров'я (загальне захворювання, протипоказання - психоемоційна перенапруга), ОСОБА_6 в змозі працювати та сплачувати аліменти на дитину.
Разом з тим, визначаючи розмір аліментів у твердій грошової сумі, суд першої інстанції не врахував положення статті 184 СК України, згідно приписів якої у такому розміру призначаються аліменти якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, однак за обставинами даної справи боржник отримує щомісячний постійній дохід, тому колегія суддів вважає можливим змінити розмір аліментів и визначити його у частці від заробітку ( доходу) у розмірі 25%, що не може не ураховувати і заперечення стягувача, оскільки таким чином, ОСОБА_7 може отримувати відсотки від всього встановленого щомісячного доходу позивача, не лише тільки пенсії.
Відповідно до статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналізуючи наведену норму, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнутих додаткових витрат лише на лікування та вже понесених на навчання, оскільки необхідність та обгрунтованість останніх підтверджена належним чином, а обставинами справи підтверджується можливість позивача їх надати у такому розмірі.
Тому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні стягнення витрат на подальше навчання та лабораторне обстеження, оскільки вважає їх передчасними, а у разі реальної необхідності їх здійснення, ці витрати можуть бути сплачені матір'ю - ОСОБА_7 з наступним стягненням частини цих витрат з ОСОБА_6
Доводи апеляційної скарги щодо можливості стягнення інших додаткових витрат також не заслуговують на увагу, оскільки судова колегія вважає у цій частині висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи, та вважає ці витрати необґрунтованими, недоведеними та такими, що не викликані особливими обставинами.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та можливість їх часткового задоволення з наведених вище підстав.
Отже, у цій частині колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 309, 313-315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а :
апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим вiд 21 листопада 2012 року змінити в частини визначення розміру аліментів, стягнувши з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В іншої частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді
Адаменко О.Г. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.