З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/3787/13-ц

Провадження № 2/116/1881/13

12.09.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого судді Биховець М.О., при секретарі Гусєвій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 (а 29.08.2013 року уточнила). Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 належить житловий будинок АДРЕСА_1. Відповідач за зазначеною адресою зареєстрований з 10.07.2012 року, але в належній позивачу квартирі не проживає, приміщення квартири для власних потреб не використовує, комунальні послуги не сплачує. Реєстрація ОСОБА_2 за вище зазначеною адресою створює незручності в користуванні квартирою.

Представник позивача за ордером ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Таким чином, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 Цивільного процесуального кодексу України.

, Заслуховши пояснення представника, допитавши свідківв, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.2012 року у реєстрі №589 (а.с. 4-6).

Згідно даних домової книги зазначеного житлового будинку, відповідач був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 10.07.2012 року (а.с. 12-16). Зазначений факт також підтверджується довідкою ВАГРУПГРФО ГУ ДМС України в АР Крим про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 23).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, підтвердили той факт, що речі ОСОБА_2 у квартирі відсутні. Ніяких сварок або бійок не було. ОСОБА_6 у житловому будинку з дня своєї реєстрації не проживав добровільно.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Суд не вбачає фактів навмисного перешкоджання у проживанні в будинку. Відсутні докази наявності у будинку речей, яки б належали відповідачеві.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Оскільки відповідач не проживає у будинку понад один рік, він втратив право на користування житлом.

Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем, оскільки ним питання щодо їх компенсації не заявлено.

На підставі ст.ст. 319, 321, 405 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня отримання сторонами, які не брали участі у судовому засіданні, копії судового рішення.

Суддя: