РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 123/6377/13-ц Номер провадження 2/123/2517/2013
06.09.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Долгополова А.М.
секретаря Лідовської Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради, третя особа Третя Сімферопольська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування
в с т а н о в и в :
у червні 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи тим, що на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 08.10.1966 року її батькові ОСОБА_2, належав на праві власності житловий будинок з надвірними побудовами, розташований на земельній ділянці площею 450 кв.м у АДРЕСА_1. ЇЇ батько перебував у шлюбі з ОСОБА_3 з 22.10.1957 року. На підставі вироку народного суду Київського районного суду м. Сімферополя, житловий будинок був конфіскований та переданий по акту опису Районному фінансовому відділу Київського району м. Сімферополя від 27.06.1973 року. Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради депутатів трудящих Кримської області від 15.06.1976 року даний житловий будинок був прийнятий на баланс фонду місцевих Рад. Рішенням народного суду Київського районного суду м. Сімферополя від 12.10.1976 року задоволений позов ОСОБА_3 та виключено із опису майна від 27.06.1973 рок ? частка домоволодіння по АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 її матір померла, а позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги. При вступі у спадщину нотаріальна контора повідомила їй, що оформити спадщину неможливо, оскільки за своє життя ОСОБА_3 не зареєструвала рішення народного суду Київського району м. Сімферополя від 12.10.1976 року. Крім того, діючим законодавством на час виникнення у ОСОБА_3 права на ? частку домоволодіння, не передбачалося виникнення права власності на майно в порядку його реєстрації. На підставі викладеного просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого у АДРЕСА_1, а саме житлові кімнати 1-4, 1-5, коридор 1-1 у літері «а», цокольний поверх літер «А1», навіс літер «а1» у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні по мотивах, викладених в позовній заяві та описаним вище.
Відповідач та третя особа, будучі сповіщеними про дату слухання до судового засідання не з'явилися, надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Відповідно до ст. 169 ЦПК України справа розглянута за відсутність відповідача та третьої особи, сповіщених належним чином згідно їх заяв про це.
Як встановлено в ході судового засідання між сторонами виникли правовідносини, витікаючи із спадкових прав на майно, які регулюються ЦК України.
З листа Третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори випливає, що ОСОБА_1 відмовлено в оформленні права на спадщину, оскільки спадкодавець ОСОБА_3, не зареєструвала рішення суду, яке є правовстановлюючим документом. (а.с.7).
З відповіді КРП СМБРТІ випливає, що право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано; ? частка за ОСОБА_2, ? частка за Фондом місцевих рад. (а.с.8).
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради депутатів трудящих Кримської області від 11.10.1977 року прийнято до фонду місцевих рад ? частка домоволодіння по АДРЕСА_2 з послідуючим продажем. (а.с.9).
Позивачка є рідною дочкою померлої ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1. (а.с.13).
Згідно договору №14457 від 12.01.1996 року №98 ОСОБА_2 була відведена земельна ділянка по АДРЕСА_1. (а.с.14-15).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).
Згідно рішення народного суду Київського району м. Сімферополя від 12.10.1976 року виключено з акту опису майна від 27.06.1973 року ? частку домоволодіння по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 з виділом їй приміщень у домоволодінні житлової кімнати ?, 1-5, в літері а коридор 1-1, цокольний поверх літер А1, навіс літер а1 чи 52/100 частки. (а.с.22).
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як випливає з матеріалів справи, за життя ОСОБА_3 не залишила заповіту, у зв'язку із чим спадкування здійснюється за законом.
Судом встановлено, що ? частка будинку по АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3, тому вона входить до складу спадкового майна.
Згідно ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є рідною донькою спадкодавиці, тому вона є спадкоємицею першої черги.
Відповідно до ст.328 ч.1 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Судом встановлено, що рішенням народного суду Київського району м. Сімферополя від 12.10.1976 року виключено з акту опису та арешту майна ? частину домоволодіння по АДРЕСА_1. Таким чином, є всі підстави вважати, що ? частка домоволодіння належала ОСОБА_3 за життя.
Разом з тим, станом на 1976 рік чинним законодавством не передбачалася реєстрація права власності на нерухоме майно в реєстраційних органах. В даному випадку єдиним правовстановлюючим документом є рішення народного суду від 1976 року, яке є належним підтвердженням права власності позивачки на ? частку спірного домоволодіння.
В процесі судового розгляду позивачкою доведено, що вона є єдиною спадкоємцею за законом після смерті матері - ОСОБА_1, фактично прийняла у спадщину ? частку домоволодіння, але на даний час не має змоги отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки померла не зареєструвала у встановленому порядку в органах БТІ своє право власності на будинок, у зв'язку з відсутністю на той момент реєстраційних органів. Таким чином, існують всі підстави для визнання за нею права власності на дану частку домоволодіння в порядку спадкування.
Відповідно до ст.ст. 57-60 ЦПК України стороною позивачки було приведено достатньо доказів належності ? частки будинку їй як спадкоємиці після смерті ОСОБА_3 що свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог стосовно визнання права власності на частку домоволодіння, у зв'язку із чим позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.
Позивачка не наполягала на відшкодуванні їй судових витрат по справі.
На підставі ст.ст. 328,392,1216,1218,1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 10.11,60, 154, 212,213,214,215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, розташованого у АДРЕСА_1, а саме житлові кімнати 1-4, 1-5, коридор 1-1 у літері «а», цокольний поверх літер «А1», навіс літер «а1» у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Сімферополя.
Суддя Долгополов А. М.