У Х В А Л А
іменем україни
11 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Сімоненко В. М.,
суддів: Гончара В. П., Ізмайлової Т. Л.,
Кузнєцова В. О., Остапчука Д. О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 квітня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (далі - ТОВ «Європа-Транс ЛТД») звернулося до суду з указаним позовом, у якому зазначало, що 15 червня 2012 року на території Польщі в м. Зволен з вини ОСОБА_3, який, перебуваючи з ФОП ОСОБА_4 у трудових відносинах, керував автомобілем DAF, д.н.з. НОМЕР_1, належним на праві власності останньому, сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено припаркований автомобіль MAN, д.н.з. НОМЕР_2, який на праві власності належить позивачу.
Посилаючись на те, що страхова компанія, якою було застраховано цивільно-правову відповідальність автомобіля, яким керував ОСОБА_3, відмовилась виплатити страхове відшкодування та уточнивши свої вимоги, просив стягнути з ФОП ОСОБА_4 на свою користь 32 320 грн 33 коп. майнової шкоди, заподіяної пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля, та 323 грн 20 коп. судових витрат.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 29 квітня 2013 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Європа-Транс ЛТД» 23 937 грн 69 коп. майнової шкоди та 239 грн 38 коп. судових витрат.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ФОП ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Європа-Транс ЛТД» майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, посилаючись на приписи ст. ст. 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що саме з вини ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4, сталася ДТП, у якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль MAN, д.н.з. НОМЕР_2, а тому саме ФОП ОСОБА_4 має нести відповідальність за шкоду, заподіяну останньому.
Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 15 червня 2012 року на території Польщі в м. Зволен ОСОБА_3, керуючи автомобілем DAF, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом SCHMITS, д.н.з. НОМЕР_3, та виконуючи об'їзд нерухомого транспортного засобу MAN, д.н.з. НОМЕР_2, який на праві власності належить ТОВ «Європа-Транс ЛТД», не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на зазначений автомобіль.
Згідно зі службовим звітом про ДТП, складеним 15 червня 2012 року повітовою комендатурою поліції у м. Зволен, винним у вчиненні даної ДТП є водій автомобіля DAF, д.н.з. НОМЕР_1, - ОСОБА_3
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, проведеного ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» від 12 липня 2012 року, вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження автомобіля MAN, д.н.з. НОМЕР_2, станом на 04 липня 2012 року дорівнює з урахуванням ПДВ, але без урахування ВТВ 23 937 грн 69 коп.
Цивільно-правова відповідальність власника (ФОП ОСОБА_4) транспортного засобу DAF, д.н.з. НОМЕР_1 та причепа SCHMITS, д.н.з. НОМЕР_3, відповідно до полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування «Зелена карта» № 8462528 та № 8462529 застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», відповідно до яких страховик забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим - третім особам, внаслідок ДТП за участю вказаного транспортного засобу та тягача на умовах визначених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів країни відвідування (а. с. 6-7).
Строк дії поліса транспортного засобу № 8462528 з 12 листопада 2011 року по 11 травня 2012 року, а строк дії поліса причепа № 8462529 з 10 листопада 2011 року по 18 листопада 2012 року включно.
Обґрунтовуючи підставність позову, позивач посилався на те, що страховою компанією йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з закінченням на момент ДТП терміну дії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника тягача DAF, оскільки відповідно до офіційної інформації Бюро Польщі щодо врегулювання такого роду випадків, у випадку нанесення шкоди автопоїздом у складі тягача з'єднаного з причепом шкода відшкодовується страховиком тягача.
Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV), якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із
застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням
буксированого транспортного засобу на платформу або на спеціальний
опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється
страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей
тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.
Відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001року № 2344-III причіп - це транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем.
У той же час, задовольняючи позов та стягуючи саме з ОСОБА_4 на користь позивача заподіяну йому шкоду, на порушення приписів ст. ст. 212-214, 303 ЦПК України суди, посилаючись на те, що на момент вчинення ДТП відповідач не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля DAF, д.н.з. НОМЕР_1, не звернули уваги на те, що 15 червня 2012 року на території Польщі в м. Зволен автомобіль позивача було пошкоджено не самим автомобілем відповідача, а причепом SCHMITS, д.н.з. НОМЕР_3, цивільно-правова відповідальність власника якого, як окремого транспортного засобу, була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Із матеріалів справи вбачається, що строк дії страхового поліса причепа SCHMITS, д.н.з. НОМЕР_3 № 8462529 діє з 10 листопада 2011 року по 18 листопада 2012 року включно, тобто 15 червня 2012 року на момент вчинення ДТП він був чинним.
За змістом ст. 22.1 Закону № 1961-IV страхування цивільно-правової відповідальності власника причепа, як окремого транспортного засобу, передбачає виплату страховиком страхового відшкодування на користь третіх осіб у разі заподіяння шкоди з вини власника забезпеченого транспортного засобу.
Таке не суперечить приписам п. 36.3 ст. 36 зазначеного Закону № 1961-IV, оскільки у цій нормі йдеться про умови виплати страхового відшкодування страховиком на користь третіх осіб за шкоду, заподіяну з вини власника забезпеченого транспортного засобу, а саме, тягача у разі його з'єднання з іншими транспортними засобами. При цьому в зазначеній нормі не йдеться про окреме страхування цивільно-правової відповідальності власника причепа, який перебуває у зчепленні з тягачем.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які офіційні документи, які свідчили б про умови цивільно-правової відповідальності власників забезпечених транспортних засобів на території Польщі, хоч страховик у своїй відмові виплатити позивачу страхове відшкодування посилається на офіційну інформацію Бюро Польщі з цього приводу.
Вирішуючи спір по суті, на порушення приписів ст. ст. 212-214, 303 ЦПК України, суди не встановили всіх обставин справи, не визначились з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню, не врахували, що саме причепом SCHMITS, д.н.з. НОМЕР_3, цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована, було заподіяно шкоду належного на праві власності автомобіля позивачу та на порушення приписів ст. 33 ЦПК України не вирішили питання про притягнення до участі у справі страхової компанії ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», якою була застрахована така відповідальність відповідача.
Зазначені порушення процесуального закону унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та є відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 квітня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: В. П. Гончар
Т. Л. Ізмайлова
В. О. Кузнєцов
Д. О. Остапчук