УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/4385/12-к Головуючий у 1-й інст. Вельмик А. Е.
Категорія ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2 КК України Доповідач Шенін П. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2013 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Шеніна П.О.
суддів: Романова О.В., Городиського С.С.
з участю прокурора Селюченко І.І.
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.05.2013 року і, -
Встановила:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружена, непрацююча, проживаюча по АДРЕСА_1, раніше судима:
-26.12.2011 року Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 75 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.
-07.06.2012 року постановою Бердичівського міськрайонного суду звільнення від відбування покарання скасовано і ОСОБА_1 направлена для відбування покарання згідно вироку від 26.12.2011 року, -
була засуджена за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст.190 КК України - на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим воно визначено ОСОБА_1 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте за вироком Бердичівського міськрайсуду від 26.06.2011 року і за їх сукупністю визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишено взяття під варту. Початок строку відбуття покарання обчислено з 07.06.2012 року.
Стягнуто із засудженої ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 2400 грн. і ОСОБА_3 - 700 грн.
Речові докази: гарантійний талон до мобільного телефону - залишено в матеріалах кримінальної справи; речі потерпілої ОСОБА_4 /брюки жіночі, жіночу куртку, жіночі черевики/ - залишено цій потерпілій; речі ОСОБА_5 /жіночу куртку із шкірозамінника/ - залишено вказаній потерпілій.
Згідно вироку суду, засуджена ОСОБА_1.16.03.2012 року близько 14 години, знаходячись у квартирі № 5 свого знайомого ОСОБА_6, що розташована по АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що той заснув, з кімнати квартири повторно і таємно викрала бувші у користуванні речі: куртку осінню жіночу вартістю 700 гривень, штани жіночі атласні вартістю 120 грн., черевики жіночі вартістю 100 грн., належні ОСОБА_4, чим заподіяла потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 920 грн.
05.04.2012 року близько 11 години ОСОБА_1, знаходячись у квартирі № 4 свого знайомого ОСОБА_7, що розташована по АДРЕСА_3, перебуваючи в аналогічному стані, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вийшли з квартири, з серванту повторно і таємно викрала жіночу туалетну воду, яка для потерпілої вартості не представляє, та золоту обручку 585 проби вагою 6 грам по ціні 400 гривень за один грам, належні ОСОБА_2, чим заподіяла їй матеріальну шкоду на загальну суму 2400 гривень.
21.04.2012 року приблизно о 17 годині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння навпроти території ЗОШ № 14 у м. Бердичеві по провул. Газопровідному, 2, під приводом здійснення дзвінка з мобільного телефону, шляхом обману повторно заволоділа мобільним телефоном марки «Samsung GT-С3322» вартістю 600 гривень, належним ОСОБА_3, в якому знаходились сім-карта стартового пакету мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн., із коштами на рахунку в сумі 35 грн., та сім-карта стартового пакету мобільного оператора «Білайн» вартістю 15 грн. із коштами на рахунку в сумі 40 грн. Всього вартість викраденого склала 700 гривень.
25.04.2012 року близько 07 години ОСОБА_1, знаходячись в квартирі № 4 свого знайомого ОСОБА_9 по АДРЕСА_4, перебуваючи в аналогічному стані, скориставшись тимчасовою відсутністю власника, який вийшов з квартири та тим, що ОСОБА_5 заснула, з кімнати повторно і таємно викрала бувші у користуванні речі, а саме: куртку жіночу з шкірозамінника вартістю 120 грн., спортивну кофту вартістю 80 грн., жіночі балетки вартістю 80 грн., чим заподіяла вказаній потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 280 грн.
В апеляції з доповненнями засуджена ОСОБА_1, не оспорюючи кваліфікації злочину і доведеність вини, просить вирок суду від 17.05.2013 року щодо неї змінити в частині призначеного покарання та пом'якшивши його. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував належним чином те, що вона вину визнала повністю, щиро кається, має незадовільний стан здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію в повному обсязі і заявила, що хвора на СНІД та їй потрібно лікування, міркування прокурора, яка заперечила проти апеляції засудженої, обговоривши її доводи та перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів вважає, що вказана апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів, як і кваліфікація її дій за статтями 185 ч.2 і 190 ч.2 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, що в апеляції не оспорюється.
Що стосується покара?ння за заподіяне, то колегія суддів вважає, що при п?ризначенні його засудженій, в?ідповідно до вимог ст. 65 КК України, суд вірно врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК Україн?и є злочинами середньої тяжко?сті, особу винної, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, за місцем проживання характеризується негативно, а завдану шкоду потерпілим відшкодувала частково, а також обставини, що пом'якшують /щире каяття/ та обтяжують /вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння/ покарання.
Суд прийняв до уваги, щ?о ОСОБА_1 дані злочини вчинила під час іспитового строку за в?ироком Бердичівського міськ?райсуду від 26.12.2011 року у виді 1 року 6 місяців п?озбавлення волі, а тому вірно застосував положення ч.1 ст.71 КК України та призначив їй остаточне покарання за сукупністю вироків саме у вигляді позбавлення волі. Обрані строки покарання не є максимальними за санкцією законів, за якими засуд?жена ОСОБА_1, тому визначене їй покарання не можна вважати занадто суворим. Її поведінка, дані про особу і кількість епізодів свідчать про небажання стати на шлях виправлення.
,
Тому суд, на думку колегії суддів, за наведених обставин для пом'якшення покарання й застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України колегія суддів підстав не має. Твердження останньої про хворобу не підтверджено документально, у матеріалах справи є довідки про стан її здоров'я /т.1, а.с. 164, 172/, а також висновок судово-психіатричної експертизи про її осудність. Якщо в подальшому у ОСОБА_1 буде встановлено захворювання, яке буде перешкоджати відбуванню покарання і викликати необхідність лікування, то це питання, у тому числі за її ініціативою, може бути поставлено у встановленому порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365 і 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.05.2013 року щодо неї - без змін.
Судді: