ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № Б-24/03-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,

суддів -Погребняка В.Я.,

Хандуріна М.І.,

за участю представників сторін:

Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю.,

АК "Харківобленерго" - Коноплі О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. по справі № Б-24/03-10 за заявою Вовчанської Міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області про визнання банкрутом Державного підприємства дослідного господарства "Чувиріно",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2013р. задоволено клопотання голови комітету кредиторів боржника-Державного підприємства дослідного господарства "Чувиріно" та затверджено рішення комітету кредиторів щодо надання згоди інвестору - ТОВ Агрофірма "Жнива" здійснювати сільськогосподарські роботи в 2013-2014 роках на землях ДП ДГ "Чувиріно".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 року апеляційну скаргу прокурора Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2013р. залишено без розгляду.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. скасувати та передати справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник Генеральної прокуратури України уточнив вимоги касаційної скарги та просив ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. скасувати та направити справу на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 14 січня 2010 року порушено провадження у справі банкрутство Державного підприємства дослідного господарства "Чувиріно".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 липня 2010 року введено у відношенні боржника процедуру санації.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2011 року керуючим санацією Державного підприємства дослідного господарства "Чувиріно" призначено арбітражного керуючого Тоцьку Катерину Миколаївну.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2013 року задоволено клопотання голови комітету кредиторів боржника та затверджено рішення комітету кредиторів щодо надання згоди інвестору - ТОВ Агрофірма "Жнива" здійснювати сільськогосподарські роботи в 2013-2014 роках на землях ДП ДГ "Чувиріно".

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанцій від 13.02.2013 року, прокурор Харківської області звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України. Підставою для представництва інтересів прокуратурою області в суді прокурор визначив наявність порушених інтересів держави з питань використання земель державної власності.

Так, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, прокурор Харківської області послався на те, що ДП ДГ "Чувиріно" є постійним користувачем землею, загальною площею 4354,4 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХР від 26.11.1993р., в якому не міститься відомостей щодо вилучення земель із постійного користування ДП ДГ "Чувиріно".

При цьому, враховуючи відсутність згоди Президії Національної академії аграрних наук на укладання договору оренди земель ДГ ДП "Чувиріно" з ТОВ Агрофірма "Жнива" в рамках процедури санації та незалучення до участі у справі органу, який уповноважений управляти майном боржника - Національної академії аграрних наук України, прокурор Харківської області вважає висновок суду першої інстанції про необхідність затвердження рішення комітету кредиторів щодо надання згоди інвестору - ТОВ Агрофірма "Жнива" здійснювати сільськогосподарські роботи в 2013-2014 роках на землях ДП ДГ "Чувиріно" незаконним. Крім того, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено можливість надання комітетом кредиторів згоди на використання сторонніми особами земель державної власності сільськогосподарського призначення, що належать боржнику на праві постійного користування.

Розглянувши апеляційну скаргу прокурора та встановивши, що прокурор звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук - самоврядної державної наукової організації, яка вирішує всі питання внутрішнього життя, зв'язків і взаємовідносин з іншими органами, організаціями, товариствами, в тому числі і зарубіжними, відповідно до чинного законодавства, самостійно та під поняття "державний орган" не підпадає, а також те, що прокурор не довів суду наявності порушених інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги прокурора без розгляду.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 08.08.2011року керуючим санацією - арбітражним керуючим Тоцькою К.М. в рамках процедури санації ДП ДГ "Чувиріно" укладено договір оренди землі площею 2597 га, терміном на 1 рік.

Відповідно до п. 1.3. статуту ДП ДГ "Чувиріно" підприємство безпосередньо підпорядковане Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, загальне підпорядкування підприємства Українській академії аграрних наук як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством.

Українська академія аграрних наук створена на підставі постанови Ради Міністрів Української PCP від 22 вересня 1990 р. № 279 "Про заснування Української академії аграрних наук".

Указом Президента України від 6 січня 2010 року № 8/2010 Українській академії аграрних наук надано статус національної та надалі іменується -Національна академія аграрних наук України.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" у віданні Національної академії аграрних наук України перебувають установи, організації, підприємства згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Академії.

Відповідно до Переліку установ, організацій та підприємств, які перебувають у віданні Української академії аграрних наук, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 1999 р. № 1089, Державне підприємство "Дослідне господарство "Чувиріно" Інституту тваринництва (код ЄДРПОУ 01203840) перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України.

Згідно ст.ст.1,4,8 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Національна академія аграрних наук України є суб'єктом управління об'єктами державної власності, тобто уповноваженим органом щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Таким чином, Національна академія аграрних наук України є органом, уповноваженим управляти майном боржника та відповідно, учасником провадження у справі про банкрутство ДГ ДП "Чувиріно".

Отже, як зазначив прокурор в касаційній скарзі, він звернувся до суду в інтересах держави саме в особі Національної академії аграрних наук України, як органу, уповноваженого державою реалізовувати державну політику щодо управління і розпорядження землями державної власності, які закріплені за ДГ ДП "Чувиріно".

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, підставою для представництва інтересів держави в суді прокурор Харківської області визначив порушення інтересів держави саме з питань використання земель державної власності.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно із статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

Згідно частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою цієї статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 зі справи № 1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Відповідно ст. 121 Конституції України, ст. 5 і З6' Закону України "Про прокуратуру" Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно покладаються в тому числі функції з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Обираючи форму представництва, прокурор визначає в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 5 статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до визначеної законом компетенції прокурор вправі подати апеляційну, касаційну скарги лише у справах зі спорів, що стосуються інтересів держави, громадянина, в тому числі у справах про банкрутство, що стосуються інтересів держави або громадянина.

Крім цього, статтею 29 ГПК України передбачено представництво прокуратурою інтересів держави в господарському суді у формі участі прокурора у розгляді вже порушеної справи. Прокурор може вступити з власної ініціативи у справу, провадження в якій порушено за позовом інших осіб, на стороні як позивача, так і відповідача, або третьої особи чи особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Прокурор може брати участь також у вже порушеній справі про банкрутство й представляти інтереси громадянина і держави в особі учасників справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції вирішено питання щодо надання згоди інвестору - ТОВ Агрофірма "Жнива" здійснювати сільськогосподарські роботи в 2013-2014 роках на землях, закріплених за ДП ДГ "Чувиріно", які є землями державної власності, а право управління та розпорядження якими належить Національній академії аграрних наук України.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про правомірність звернення прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України з апеляційною скаргою у справі про банкрутство Державного підприємства дослідного господарства "Чувиріно", оскільки прокурор в своїй скарзі визначив, що в оскаржуваному судовому рішенні зачіпаються права та інтереси Національної академії аграрних наук України як органу управління державним майном, закріпленим за господарством, та порушуються інтереси держави саме з питань використання земель державної власності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду, оскільки суд апеляційної інстанції не розглянув в повному обсязі доводи, які були викладені в апеляційній скарзі прокурора Харківської області на ухвалу суду першої інстанцій від 13.02.2013 року та безпідставно залишив скаргу прокурора без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. по справі № Б-24/03-10 скасувати.

Справу № Б-24/03-10 направити на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду

Головуючий: Білошкап О.В.

Судді:Погребняк В.Я.

Хандурін М.І.