ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р.
| № 8/178 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Козир Т.П., |
суддів: | Кота О.В., |
Владимиренко С.В. |
розглянув касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. |
на рішення | господарського суду м. Києва від 21.06.2006р. |
у справі | № 8/178 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Еридан" |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" |
про | стягнення 33000грн., |
за участю представників:
- позивача - Федорченка Ю.М. –представника, діючого за довіреністю №115 від 02.02.2006р.
- відповідача - Соколовського С.В. –директора, Капітонова О.В. –представника, діючого за довіреністю б/н від 05.12.2006р.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еридан" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" про стягнення 33000грн. суму заборгованості за послуги по охороні об’єктів у м. Києві за договором №4-04 від 18.10.2004р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21 червня 2006 року по справі №8/178 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю
Доповідач –Владимиренко С.В.
"Еридан" задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еридан" 33000грн. основного боргу, 1700грн. витрат на оплату послуг адвоката, 330грн. держмита, 118грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еридан" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 21 червня 2006 року по справі №8/178 без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Селена Плюс" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року і рішення господарського суду м. Києва від 21 червня 2006 року по справі №8/178 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Еридан".
В додатковому обґрунтуванні вимог, викладених у касаційній скарзі, ТОВ "Селена Плюс" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року і рішення господарського суду м. Києва від 21 червня 2006 року по справі №8/178 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ТОВ "Селена Плюс" вважає, що судом першої інстанції порушено та невірно застосовано вимоги п.4 ст.63 ГПК України при прийнятті позову ТОВ "Еридан" без сплати державного мита за позовні вимоги щодо оплати послуг адвоката; судом апеляційної інстанції порушено норми п.п.2, 9 ст.105 ГПК України внаслідок невірного зазначення сторони, яка подала апеляційну скаргу в постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі № 8/178, порушено ст.ст.611, 907 ЦК України, оскільки суд апеляційної інстанції помилково вважає, що договір про надання послуг могло бути розірвано в односторонньому порядку лише у разі, якщо це передбачено самим договором. Поряд з цим акт виконаних робіт за травень 2005р. ТОВ "Селена Плюс" не підписувало, оскільки послуги надавалися в односторонньому порядку, без договору і неналежним чином у зв’язку з чим відсутні підстави для їх оплати. Крім того, судом першої інстанції не застосовано положення ст. 615 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з доданими до неї документами, додаткове обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, суддю - доповідача, колегія суддів Вищого господарського суду України встановила наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еридан" (далі-Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" (далі-Власник) був укладений договір на охорону об’єкту №4-04 від 18.10.2004р. (далі–договір), згідно якого Власник доручає, а Охорона приймає під охорону об’єкти в м. Києві, які зазначені у планах–схемах об’єктів, що охороняються (додатки №1, 2). Охорона об’єктів здійснюється у дні та години, які вказані в Атестаті (додатки №3, 4), що додається до договору. Система охорони об’єктів та дислокація постів визначається Охороною та узгоджується з Власником.
Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість послуг ТОВ "Еридан" за цілодобову охорону оцінюється щомісячно та складається акт виконаних робіт, який підписується обома сторонами.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата за надані послуги по охороні здійснюється щомісячно на підставі наданих ТОВ "Еридан" рахунків-фактур до 15 числа кожного місяця (передплата). Акти виконаних робіт підписуються та повертаються охороні не пізніше 3-х днів з моменту їх отримання. В разі не згоди ТОВ "Селена Плюс" підписати надані акти, останні зобов’язані в цей же термін відправити мотивовану претензію про причини цього рішення, інакше зазначений акт вважається підписаним ТОВ "Селена Плюс".
Суди першої та апеляційної інстанції на підставі актів виконаних робіт від 31.05.2005р. №19-05, №19/1-05 та №19/2-05 (надісланих позивачем відповідачу як додатки до претензії від 31.01.2006р. №5/2 згідно фінансового чеку №4067 від 03.02.2006р. та опису вкладення поштового відправлення від 03.02.2006р.) дійшли висновку про надання позивачем відповідачу послуг по охороні об’єктів, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Велика Китаївська; Дніпровська Набережна; по вул. Макіївська, майна, наданої допомоги з питань забезпечення порядку та захисту від протиправних посягань.
При цьому судами встановлено, що зазначені акти виконаних робіт не підписані відповідачем. Мотивовану претензію про причини незгоди власника їх підписати не пізніше 3-х днів з моменту їх отримання відповідач позивачу не направив, внаслідок чого суди першої та апеляційної інстанції визнали зазначені акти підписаними власником-Товариством з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс".
Згідно п.2.4 зазначеного договору передбачено, що при несплаті Власником послуг по охороні об’єкту більш одного місяця Охорона має право тимчасово припинити виконання цього договору до моменту погашення заборгованості в повному обсязі без додаткового попередження.
Поряд з цим у п.8.2 договору встановлено, що дія договору припиняється при виникненні дебіторської заборгованості, більше одного місяця.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що умовами договору на охорону об’єктів №4-04 від 18.10.2004р. не передбачено право та умови замовника–відповідача на одностороннє розірвання договору, тому суди визнали, що лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" від 27.04.2005р. №70/1, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю "Еридан" про розірвання договору в односторонньому порядку, не має правових наслідків.
Відповідно до розділу 6 договору Охорона несе відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання своїх зобов’язань у разі якщо збитки завдано розкраданням товарно-матеріальних цінностей під час знаходження об’єкта під охороною, яке було здійснене шляхом крадіжки в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охороною встановленого на об’єкті порядку вивозу (виносу) товарно-матеріальних цінностей. Факти крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна Власника сторонніми особами, які проникли на об’єкт, який охороняється або внаслідок пожежі, або в силу інших причин з вини працівників охорони встановлюються органами дізнання або попереднього слідства, рішення суду. Відшкодування Власнику заподіяних з вини охорони збитків здійснюється за поданням Власником Охороні постанови органу дізнання, слідства або рішення суду, які встановили вину Охорони.
Поряд з цим, попередніми інстанціями визначено недоведення відповідачем, понесених збитків, доказів неодноразових перебувань працівників охорони на роботі в нетверезому стані або взагалі їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції підставно зазначив, що розділ 2 договору не ставить оплату за надані послуги по охороні об’єктів в залежність від порушень дисципліни працівниками охорони.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однак суди першої та апеляційної інстанції не з'ясували під час розгляду даної справи надання позивачем відповідачу рахунків-фактур до 15 травня 2005р. та не надали оцінки рахункам-фактурам, наданим позивачем суду (а.с.72-74).
Суд першої інстанції правомірно визнав ціну позову в розумінні ст.55 ГПК України, оскільки витрати на оплату послуг адвоката відповідно до ст.44 ГПК України є складовою частиною судових витрат, що спростовує твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі №8/178 в мотивувальній частині зазначено про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс", тоді як в резолютивній частині постанови зазначено про залишення без задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еридан", який апеляційну скаргу по даній справі не подавав до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судових рішень здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосування попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ч.1 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судами не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції у даній справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 п.3, ст.11110-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена Плюс" задовольнити повністю.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. у справі №8/178 скасувати.
3. Справу №8/178 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суддів.
Головуючий Т. Козир
Судді О. Кот
С. Владимиренко