ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

ТОВ "Оптовик" -Іванчихін С.І. (дов. від 01.02.2006),

ТОВ "Вестінвест" -Сабодаш Р.Б. (дов. від 11.12.2006);

встановив:

У червні 2006 р. ТОВ "Оптовик" звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство  ТОВ "Вестінвест".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16 червня 2006 року  заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено  розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1;  призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року апеляційна скарга ТОВ "Вестінвест" залишена без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.  Ухвала мотивована тим, що  скаржником не виконано вимоги ухвали суду  від 19.07.2006 р.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ТОВ "Вестінвест" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати  ухвалу апеляційного господарського суду з підстав порушення норм процесуального права, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції. Вказує, що  державне мито з апеляційних  скарг на ухвали господарських судів не справляється, а тому  спонукання  суду до сплати державного мито за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції є неправомірним, у зв'язку з чим підстав для застосування п. 5 ст. 81 ГПК України у суду не було.

Колегія судів Вищого господарського суду України,  заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, переглянувши в касаційному порядку ухвалу апеляційного господарського суду  на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга   підлягає задоволенню, виходячи з  такого.

Як вбачається з матеріалів справи,   ТОВ "Вестінвест" звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1

Апеляційний господарський суд ухвалою від 19.07.2006 р. прийняв апеляційну скаргу до провадження та зобов'язав ТОВ "Вестінвест" надати в судове засідання докази сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

Ухвалою від 26.09.2006 р. Київський апеляційний господарський суд, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, залишив апеляційну скаргу ТОВ "Вестінвест" без розгляду, оскільки скаржником вимоги щодо надання доказів сплати державного мита  виконано не було.

Однак,  колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга по формі та змісту повинна відповідати вимогам статті 94 Господарського процесуального кодексу України.

Ч. 3 статті 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати державного мита та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Разом з тим,  відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Об'єкти справляння державного мита визначено статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" із змінами та доповненнями (далі - Декрет № 7-93), і зокрема встановлено, що державне мито справляється із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови цих судів, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Таким чином, за правилами цієї статті не є об'єктами справляння держаного мита заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу (право сторони на подання таких заяв передбачено статтями 119, 120 ГПК України) та апеляційні й касаційні скарги на ухвали господарського суду, у тому числі винесені за результатами розгляду зазначених заяв.

Це випливає з положень підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету № 7-93, згідно з яким ставки державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів встановлено у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви до суду першої інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої з оспорюваної суми.

Враховуючи викладене,  колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про невірне застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права шляхом спонукання скаржника до сплати державного мита за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з чим суд неправильно застосував п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та без законних підстав залишив апеляційну скаргу без розгляду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду від 26 вересня 2006 року є помилковою і такою, що підлягає скасуванню, а справа  - направленню до Київського апеляційного господарського суду для розгляду.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷ -111¹³  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестінвест" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського сулу від 26 вересня 2006 року у справі № 15/416-б скасувати, справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий -                                                              М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                            І.Ю.Панова

                                                                                                   Н.Г. Ткаченко