ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

-          позивача: Майко Л.М., довіреність №01-2133 від 29.09.2006 р.,

-          відповідача: Фурман Д.М. -керівник,

ВСТАНОВИВ:

          У червні 2006 року позивач -КП "Броваритеплоенергомережа" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача -Приватного підприємства Адвокатської компанії “Армор” про стягнення 3414,46 грн., внаслідок неналежного виконання відповідачем договору №212 від 01.09.2005р. про надання послуг з теплопостачання.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.06.2006р. у справі №42/326 (суддя Паламар П.І.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства Адвокатської компанії “Армор” на користь Комунального підприємства “Броваритеплоенергомережа” 2962,89грн. боргу, 72,22грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 51,73грн. три проценти річних з простроченої суми, 327,62грн. пені, 102грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У касаційній скарзі Приватне підприємство Адвокатська компанія “Армор”, з урахуванням доповнень №18/10-06 від 18.10.2006р. та уточнень №17/11-06 від 17.11.2006р., просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 27.06.2006р., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції внаслідок розгляду судом першої інстанції справи за відсутності Приватного підприємства Адвокатської компанії “Армор”.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 13.06.2006р. господарський суд м. Києва призначив розгляд позовної заяви КП  "Броваритеплоенергомережа” на 27.06.2006р. та зобов'язав сторін забезпечити у судове засідання явку їх поважних представників (а.с.1). Вказана ухвала суду була направлена сторонам 19.06.2006р., про що свідчить відмітка відділу діловодства господарського суду м. Києва.

27.06.2006р. о 10год.20хв. представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з отриманням ухвали господарського суду м. Києва від 13.06.2006 р. про порушення провадження у справі лише 26.06.2006р. о 17год.45хв., неможливістю направлення суду відзиву на позов та свого представника в судове засідання, з проханням не розглядати господарську справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Проте, 27.06.2006р. в 14год.20хв. суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача та, отримавши згоду лише однієї сторони -представника позивача, в порушення ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення (а.с. 52), про що зазначив в протоколі судового засідання від 27.06.2006р. (а.с. 51).

Відповідно до ст.87 ГПК України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом, тобто не пізніше п'яти днів з 27.06.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду м. Києва від 27.06.2006 р. у справі №42/326 підписано 14.07.2006р. та направлено сторонам 14.07.2006р., про що свідчить відмітка відділу діловодства господарського суду м. Києва, в порушення вимог ст.87 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 111¹⁰ Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Зазначені процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справ стосовно Приватного підприємства Адвокатської компанії "Армор" порушені через непоінформованість останнього про дату і час розгляду справи в суді першої інстанції. Допущені судом першої інстанції порушення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та вимог Закону України "Про судоустрій України" дають підставу для скасування оскарженого рішення та передачу справи на розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суддів.

За вказаних обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна вважати законним і обґрунтованим, а обставини справи - всебічно перевіреними.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно перевірити та з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ п. 3, 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Адвокатської Компанії “Армор” задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 27.06.2006 р. у справі №42/326 скасувати.

3. Справу №42/326 направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суддів.