ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2013 рокуСправа №827/2156/13-а

12 год. 06 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Матвєєвої М.С.,

за участю: представників позивача, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі, Козлова Дмитра Олександровича, службове посвідчення № 65 від 11.04.2013 року;

- Коваленко Нателли Вадимівни, довіреність № 7/27/3 від 15.03.2013 року;

представника 3-й особи, товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір-Траст", Молчанова Антона Олександровича, довіреність б/н від 09.12.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі до виконуючого обов'язки начальника Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, 3-я особа товариство з обмеженою відповідальністю "Сапфір-Траст" про визнання дій неправомірними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі звернулась до суду з адміністративним позовом до виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі про визнання дій щодо винесення постанови про накладення штрафу від 05.08.2013 р. № 38454906 неправомірними;

- скасування постанови від 05.08.2013 р. № 38454906 про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою від 05.08.2013 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби України у м. Севастополі Тропіною О.О. на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі було накладено штраф у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду у встановлений строк без поважних причин, але яке на момент накладення штрафу було вже виконане, чим були порушені права позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Сапфір-Траст".

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р. залучено до участі у справі у якості другого відповідача відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі, виконуючий обов'язки начальника відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі та відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, в судове засідання явку повноважного представника не забезпечили, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомили. У раніше проведених судових засіданнях відповідач та представник відповідача були присутніми, надав пояснення по справі та докази, проти позову заперечували, просив відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у запереченнях.

Представник 3-ої особи з позовом не погодився, надав суду пояснення, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників позивача, представника 3-й особи, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в м. Севастополі (далі «Відділ») знаходиться виконавчий лист № 827/208/13-а, виданий 10 червня 2013 року Окружним адміністративним судом м. Севастополя про зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі (далі «Позивач») зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об'єкту «Багатоповерхова забудова по вулицям Руднєва-Тульський в місті Севастополі, V черга будівництва, корпус 11», подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір-Траст» 9 січня 2013 року за № 7/27-92.

Постановою від 12 червня 2013 року заступником начальника Відділу Тропіною О. О. відкрито виконавче провадження ВП № 38454906 з примусового виконання виконавчого листа № 827/208/13, встановивши позивачеві (боржникові) - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі - семиденний строк для добровільного виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 7/27-4496 від 25 червня 2013 року позивач повідомив відповідачеві про звернення до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із заявою про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 827/208/13, по який був виданий виконавчий лист, у зв'язку із чим позивач зможе виконати постанову про відкриття виконавчого провадження від 12 червня 2013 року після отримання відповідної ухвали про роз'яснення судового рішення.

1 липня 2013 року відповідач спрямував на адресу позивача вимогу про виконання судового рішення в строк до 8 липня 2013 року, повідомивши позивача про відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця.

Отримавши вказану вимогу 8 липня 2013 року, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням, отриманим останнім 18 липня 2013 року за вхід. № 985, в якому повідомляв про виконання рішення суду у повному обсязі, надаючи до листа копію декларації про готовність до експлуатації «Багатоповерхова забудова по вулицям Руднєва-Тульський в місті Севастополі, V черга будівництва, корпус 11» із наявним у правому верхньому кутку «ЗАРЕЄСТРОВАНО» підписом від імені начальника Інспекції ДАБК в м. Севастополі та печаткою позивача.

5 серпня 2013 року заступником начальника Відділу Тропіною О. О. складено акт про невиконання виконавчого листа № 827/208/13 та прийнято постанову № 38454906 про накладення штрафу в розмірі 680 грн. за невиконання судового рішення та встановлення нового п'ятиденного строку на його виконання, яка оскаржується позивачем у даній справі.

Відповідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені положення Основного Закону України в контексті завдань адміністративного судочинства висловлені в частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 (далі - Закон № 606), після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження (частина перша). У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (частина друга).

Відповідно статті 89 Закону № 606, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З наведених вище приписів закону, штраф на боржника у виконавчому провадженні накладається за умов, що він не виконав судове рішення у вказаній у виконавчому документі спосіб та у строк, встановлений державним виконавцем, та такому невиконанню не сприяли поважні причини.

Як встановлено у судовому засіданні, первинний строк для добровільного виконання виконавчого листа № 827/208/13, який за своєю суттю є виконавчим документом про зобов'язання боржникові до виконання певних дій, був встановлений відповідачем до 19 червня 2013 року, тобто протягом семи днів з моменту прийняття постанови від 12 червня 2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 38454906.

Частина друга статті 25 Закону № 606 зобов'язує державного виконавця визначити семиденний строк на добровільне виконання рішення саме з моменту відкриття виконавчого провадження, а не з дати отримання боржником копії відповідної постанови.

Однак, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, позивач не виконав судове рішення у семиденний строк, та не звертався до відповідача із проханням про його відновлення.

Після отримання вимоги державного виконавця від 1 липня 2013 року зі вказанням про виконання судового рішення до 8 липня 2013 року, позивач в останній день цього строку направив відповідачеві лист-повідомлення, стверджуючи про виконання судового рішення, тобто в другий раз порушив встановлені державним виконавцем строки.

Оцінюючи питання про те, чи був виконавчий лист № 827/208/13 виконаний позивачем як такий, та чи існували поважні причини для пропуску позивачем встановлених державним виконавцем строків, суд вважає за необхідне визначити наступне.

Позивач стверджує, що станом на 18 липня 2013 року ним було виконано судове рішення в адміністративній справі № 827/208/13 шляхом підписання керівником позивача декларації про готовність до експлуатації об'єкту «Багатоповерхова забудова по вулицям Руднєва-Тульський в місті Севастополі, V черга будівництва, корпус 11», та проставлення на цій декларації печатки. Інші дії, зокрема щодо визначення дати та номеру реєстрації декларації, за твердженнями позивача до його компетенції не входять. Позивач також вказує на те, що він сформував дані для внесення відомостей у декларації до Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, та надіслав ці дані до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, саме до повноважень якої відноситься подальше внесення цих даних до реєстру.

Проте, суд не може погодитися із доводами позивача, оскільки по-перше, позивач в порушення вимог статей 70 та 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджували би формування ним даних щодо декларації про готовність до експлуатації об'єкту «Багатоповерхова забудова по вулицям Руднєва-Тульський в місті Севастополі, V черга будівництва, корпус 11» та відправлення цих даних до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з метою внесення до Єдиного реєстру.

По-друге, виконання боржником (позивачем) певних дій визначене виконавчим листом № 827/208/13 як "зобов'язання зареєструвати декларацію", через що суд повинен визначити, чи є підписання позивачем та скріплення печаткою вказаної декларації її реєстрацією, про яку йдеться мова у виконавчому документі.

Згідно з пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року (далі - Порядок № 461), датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації.

Отже, зі змісту даної норми чітко вбачається, що факт реєстрації декларації у будь-якому випадку пов'язаний із певною датою, визначеність якої є істотною для того, щоб вважати реєстрацію такою, що відбулася. Така дата відсутня в декларації, копію якої позивач надавав державному виконавцеві листом-повідомленням від 8 липня 2013 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, затвердженого наказом Мінрегіону України № 92 від 24 червня 2011 року, ведення єдиного реєстру, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України дійсно здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Проте, згідно з пунктом 5 даного Порядку формування даних для внесення до єдиного реєстру відбувається на підставі інформації, поданої територіальними органами Держархбудінспекції України, до яких відноситься позивач.

Відповідно до підпункту «а» пункту 8 зазначеного Порядку Держархбудінспекція України вносить до Єдиного реєстру, серед іншого, дату та номер документа щодо будівництва, якому в даному випадку є декларація.

Таким чином, оскільки пункт 5 Порядку зобов'язує позивача формувати дані для внесення до реєстру, саме він повинен був забезпечити визначення у спірній декларації дати та номеру її реєстрації для їх подальшого внесення до Єдиного реєстру, якщо він стверджує, що таку реєстрацію вчиняв.

Крім того, пункт 17 Порядку № 461 прямо та безумовно визначає, що реєстрацію декларації, про яку визначено у виконавчому листі № 827/208/13 здійснює саме Інспекція за місцезнаходженням об'єкта, тобто в даних обставинах - Інспекція ДАБК у місті Севастополі.

Доказів вчинення таких дій позивач не надав, що спростовує його доводи про належне виконання судового рішення та вимог державного виконавця. Питання про відновлення строку на добровільне виконання судового рішення, який був би пропущений з поважних причин, зі вказанням такої поважності, позивач не ставив. Надані позивачем документи щодо формування даних декларації ТОВ «Сапфір-Траст» для внесення до Єдиного реєстру були відсутні в матеріалах виконавчого провадження, та державному виконавцеві до прийняття спірної постанови не надавалися, через що останній зробив правомірного висновку про невиконання судового рішення у строки, визначені постановою про відкриття виконавчого провадження та вимогою від 1 липня 2013 року.

За таких обставин, приймаючи оскаржувану постанову відповідач у повній відповідності з приписами статей 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження» встановив як факт невиконання позивачем судового рішення, так і відсутність поважних причин для невиконання вимог державного виконавця, та застосував до позивача міру відповідальності у вигляді штрафу в розмірі, який відповідає статті 89 цього Закону.

Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, та підстави для задоволення адміністративного позову, відсутні.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та постанова підписана 16.09.2013 р.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько