ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.10.2006 |
Справа №2-22/15808-2006А |
За позовом - СПД ОСОБА_1. (м. Алушта, смт. Партеніт АДРЕСА_1, поштова адреса :м.Алушта, АДРЕСА_2)
До відповідача - ДПІ в м. Алушта ( м. Алушта, вул.Леніна 14 к)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення 1444,63 грн. .
Суддя Яковлєв С.В.
За участю секретаря ДулімовоїВ.І.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2. предст., дов. ,ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_1
Від відповідача - Єльцов В.В. - пр-ник , дов. від 07.07.2006 р.
За участю свідка ОСОБА_3. паспорт НОМЕР_2
Сутність спору: СПД ОСОБА_1 ( далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3. , яке винесене Державною податковою інспекцією у м.Алушта ( далі відповідач) , стягнути з відповідача суму сплаченого податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_3. у розмірі 1444,63 грн. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення - рішення відповідачем порушені положення Законів України “ Про державну податкову службу в Україні”, “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Під час судового засідання, яке відбулось 25.10.2006 р. , представник позивача , керуючись ст. 49 КАСУ , уточнив позовні вимоги, просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3. , яке винесене Державною податковою інспекцією у м.Алушта, стягнути з останньої суму сплаченого їм податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_3. у розмірі 1444,63 грн.
Представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось 12.10.2006 р., надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що за результатами обстеження міста ведення позивачем підприємницької діяльності було встановлено порушення діючого податкового законодавства , складений акт перевірки , винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, застосовані штрафні санкції у сумі 1450 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, свідка, суд
встановив:
Позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Алуштінської міської ради від 20.05.99 р. , свідоцтво № НОМЕР_4 , знаходиться на податковому обліку у ДПІ в м.Алушта 20.05.99 р.
З першого кварталу 2005 р. позивач здійснює діяльність у сфері торгівлі по спрощеній системі оподаткування - єдиному податку . Свідоцтво по сплату єдиного податку їм отримано 17.12.2004 р.
Відповідач 07.12.2005 р. склав акт № НОМЕР_5 про результати перевірки позивача з питання використання праці найманих працівників . У зазначеному акті вказано, що перевірка проведена згідно з Наказом № НОМЕР_6., з відома позивача . В акті зафіксовано, що листом обстеження №НОМЕР_7. встановлений факт використання позивачем праці ОСОБА_3. без сплати єдиного податку , без оформлення трудових відносин , здійснення діяльності , не вказаної в свідоцтві про сплату єдиного податку .
У вказаному акті відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем ст. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.98 р. № 727/98 і п.5 Постанови Верховної ради АРКрим від 21.04.2004 р. № 905-3/04.
Відповідач на підставі акту перевірки № НОМЕР_5 17.12.2005 р. виніс 17.12.05 р.Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про стягнення з позивача податкового зобов'язання - єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 1450 грн.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” визначає, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються, зокрема, Державна податкова інспекція в АРК . До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності , достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів ) . додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності. У ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків , яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у вказаній статті Закону України “Про державну податкову службу в України”. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду , а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу , яка оформляється наказом.
Матеріали справи свідчать, що підставою для складання акта перевірки № НОМЕР_5 став саме лист обстеження №НОМЕР_7. Крім того, відповідачем не наданий наказ № НОМЕР_6., на який є посилання у вказаному акті перевірки.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що в законі України “Про державну податкову службу в України” відсутні положення, які дозволяють органам державної податкової служби проводити будь-які перевірки на підставі результатів ( актів) обстеження платників податків, а матеріали справи не свідчать про наявність будь-яких наказів керівника відповідача про проведення позапланової перевірки позивача, суд вважає, що під час проведення перевірки позивача, за результатами якої був складений акт № НОМЕР_5 , відповідач діяв з порушенням вимог Закону України “Про державну податкову службу в України” .
Крім того, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів внесення проведення вказаної перевірки у його план роботи , суд приходить до висновку , що фактично він проводив позапланову перевірку позивача, але у матеріалах справи відсутні докази того, що під час її проведення мала місце хоча б одна з обставин, передбачених ст. 11-1 закону України “Про державну податкову службу в України” .
В силу викладеного суд приходить до висновку , що відповідач при проведенні вказаної перевірки діяв у способі , який не передбачений вказаним законом.
П.6.1 ст. 6 закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вказано, що в податковому повідомленні , яке надсилається платнику податків, зазначається підстава для нарахування суми податкового зобов'язання , посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору ( обов'язкового платежу) , належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності. Граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки , передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання.
У матеріалах справи є копія податкового повідомлення- рішення від 17.12.2005 р. за № НОМЕР_3 , прийнятого відповідачем на підставі акту перевірки № НОМЕР_5. У вказаному Податковому повідомленні-рішенні відсутні посилання на пункт та статтю податкового законодавства , порушення яких встановлено відповідачем під час перевірки позивача та відповідно до яких зроблений розрахунок штрафних санкції у сумі 1450 грн., які мав сплатити позивач.
Вивчивши вказані обставини суд прийшов до висновку, що, керуючись ст.19 Конституції України, Законами України “ Про державну податкову службу в Україні”, “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підлягають задоволенню вимоги по визнанню нечинним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3. , яке винесене Державною податковою інспекцією у м.Алушта.
Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як вказано вище, позивач з першого кварталу 2005 р. здійснює діяльність у сфері торгівлі по спрощеній системі оподаткування - єдиному податку, отримавши 17.12.2004р. свідоцтво по сплату єдиного податку .
Позивачем надана копія квитанції № НОМЕР_8 , яка свідчить про те, що їм сплачено 1444,63 грн. , у графі “Призначення платежу” якої вказано: “ Єдиний податок”.
Вивчивши вказану квитанцію, податкове повідомлення - рішення від 17.12.2005 р. за № НОМЕР_3, згідно з яким позивач мав сплатити штрафні санкції у розмірі 1450 грн. , суд вважає, що згідно зі ст.71 КАСУ, він не надав доказів того, що 1444,63 грн. були їм сплачені саме на виконання вказаного повідомлення- рішення.
Суд , керуючись ст.70 КАСУ, приймаючи до уваги відсутність посилання на будь який документ у графі “Призначення платежу” квитанції № НОМЕР_8, не може погодитись з твердженнями позивача про те, що вказана сума була перерахована на виконання саме Першої податкової вимоги №НОМЕР_9. на суму 1444,63 грн., у рамках сплати податкового зобов'язання , визначеного у податковому повідомленні - рішенні від 17.12.2005 р. за № НОМЕР_3 .
За таких обставин суд вважає, що позивач, здійснюючи діяльність по спрощеній системі оподаткування , виконуючи ст. 67 Конституції України, перерахував суму єдиного податку, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача суми сплаченого їм податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_3. у розмірі 1444,63 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 25.10.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 30.10.2006р.
Керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити частково .
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3. , яке винесене Державною податковою інспекцією у м.Алушта .
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Алушта, смт. Партеніт вул. АДРЕСА_1, поштова адреса :м.Алушта, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_10) 3грн.40 коп.- судового збору.
4. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.