ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.11.2006 | Справа №2-23/14837-2006А |
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді ІщенкоГ.М.,
секретаря судового засідання Єменджієвої А.М., розглянувши за участю представників:
від позивача – Ковалевська Є.В. – провідний фахівець, дов.№04-4/12 від 21.04.2006р.
від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином,
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Кримського республіканського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь, (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51-52/10а),
до відповідача Джанкойського комбінату комунальних підприємств (96100, м. Джанкой, вул. Кримська, 37),
про стягнення 5945,00 грн.
в с т а н о в и в :
Кримське республіканське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Джанкойського комбінату комунальних підприємств про стягнення штрафних санкцій в розмірі 5945,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несплачені штрафні санкції за нестворене одне робоче місце для інвалідів у 2005 році.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік за формою № 10-ПІ, затвердженим наказом Міністерства праці України від 29.12.2004р. № 338, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на рівні одного місця. Зазначив середньооблікову чисельністю штатних працівників облікового складу що працювали у 2005р. – 33 особи, із них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність – жодного, розмір фонду оплати праці штатних працівників на рівні 196200,00 грн., розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника – 5945,00 грн. (а.с. 5).
Частиною 1 статті 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно пунктів 3, 4, 5, Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1767 (далі - Порядок), підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції, які перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від
8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 4), середня річна заробітна плата штатного працівника становить 59445,00 грн. (196200,00 грн. : 33 працівника).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема листів Джанкойського міськрайонного центру зайнятості вих. № 01-07/728 від 04.07.2006р., Джанкойської міської ради від 23.06.2006р. у 2005 році інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів від Джанкойського комбінату комунальних підприємств не надходила (а.с.9,11,13).
Відповідно до частини 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Згідно частини 1 статті 218 Господарського Кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відсутність вакансій робочих місць для інвалідів відповідно до квоти та рішень спеціалізованої комісії щодо акредитації місць працевлаштування інвалідів, свідчать про відсутність у 2005 році фактично створених робочих місць для працевлаштування інвалідів, а відповідно і про невиконання відповідачем покладеного на нього Законом обов’язку створити такі робочі місця для працевлаштування інвалідів, що є порушенням у сфері господарювання.
Таким чином, здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом штрафних санкцій підприємств (об'єднань), установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду штрафні санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (Практика Верховного Суду України, справа №4292/1-36 постанова від 05.01.2003р.).
Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Відтак, штрафні санкції, за не створення Джанкойським комбінатом комунальних підприємств у 2005 році одного робочого місця для інвалідів становлять суму 5945,00 грн. (5945,00 грн. х 1 місце), яка і підлягає стягненню з відповідача.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 09 листопада 2006 року.
У повному обсязі постанову складено 13 листопада 2006 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Джанкойського комбінату комунальних підприємств (96100, м. Джанкой, вул. Кримська, 37; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 03347939) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кирова, 51-52/10а, банківські реквізити: одержувач: Державний бюджет Бахчисарайського району; 50070000, Банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 24041363, рахунок №31211230600021, призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця) 5945,00 грн. штрафних санкцій за не створення одного робочого місця для інвалідів у 2005 році.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.