УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1000/13Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"11" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

головуючого - суддіПритуленко О.В.,

суддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

при секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за Комунального підприємства "ЖЕК №1" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 червня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №1» (далі - КП "ЖЕК №1") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому, просило стягнути з відповідача заборгованість з несплаченої вартості наданих житлово-комунальних послуг.

Позов мотивовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі КП "Войковець", є об'єктом його обслуговування та експлуатації. Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з оплати отриманих послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим станом на 01 січня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 1952,21 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 17 червня 2013 року позов задоволений частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги, надані в період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 1459,64 грн., відмовивши в решті вимог за пропуском позовної давності. Одночасно судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду.

Апелянт зазначає, що вирішуючи спір, суд не дав належну правову оцінку наведеним ним доказам, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про надання позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території і обов'язок відповідача по сплаті вказаних послуг.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкової території є господарською діяльністю, спрямованою на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та (або) ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Судом встановлено, що житловий будинок будинку АДРЕСА_2 знаходиться балансі КП "ЖЕК №1», є об'єктом його обслуговування та експлуатації.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач є власником квартири НОМЕР_2 цього будинку, загальна площа якої складає 55,3 кв.м. (а. с. 6).

З розрахунку позивача вбачається, що за період з січня 2010 року по 31 грудня 2012 року відповідач частково сплачував надані позивачем послуги за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 1459,64 грн. (а. с. 8). Крім того, станом на 01 січян 2010 року рахується заборгованість в розмірі 492,57 грн.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання по оплаті комунальних послуг, які надані позивачем, та стягнув з ОСОБА_6 суму заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території в межах строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.

Порядок надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і прибудинкових територій визначено Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року (пункт 1.1).

У разі невиконання Правил користування приміщеннями житлових будинків зацікавлена сторона вправі звернутися до суду за захистом своїх прав, незалежно від того чи існує між ними письмовий договір про надання комунальних послуг.

На виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та з метою впорядкування за видами послуг з утримання будинків і прибудинкових територій та ремонту приміщень, будинків наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 р. N 150 затверджено примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

З матеріалів справи вбачається, що КП «ЖЕК №1» уклав з ОСОБА_6 договір про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території. Згідно пункту 6 договору сторони визначили строк його дії з 07 липня 2005 року по 07 липня 2010 року. Пунктом 7 договору передбачено, що договір вважається продовженим на той же строк, якщо жодна із сторін не відмовилась від його продовження.

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався виконувати роботи з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач - щомісячно сплачувати надані послуги та інформувати позивача про виявлені несправності елементів квартири будинку.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження факту надання відповідачу послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, позивач надав суду документи про виконання робіт по наданню зазначених послуг (витяг з журналу замовлень сантехнічних робіт, наряди-завдання на виконання робіт з поточного ремонту будинку та внутрішньо-будинкових систем, копії договорів, укладених з іншими підприємствами на обслуговування димовентканалів, вивезення побутових відходів; інформацію про витрату коштів, отриманих від споживачів послуг - а.с. 36 - 73).

Оскаржуючи рішення, апелянт зазначив, що позивач не надав послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до встановленого переліку, в зв'язку з чим він разом з іншими мешканцями неодноразово звертався в різні інстанції, на що суд не звернув уваги.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору, споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами.

У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії, він вважається дійсним за умови його підписання відповідно до Закону.

У матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені та підписані у встановленому законом порядку у спірний період, тому з висновком суду про надання позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, а також щодо стягнення з відповідача оплати наданих послуг, колегія суддів погоджується.

Долучені до матеріалів справи копії акту - претензії від 13 червня 2013 року, претензії відповідача від 16 жовтня 2009 року, акту перевірки димовентканалів від 25.04.2013 року не стосуються спірного періоду, за якій судом стягнута заборгованість, отже правомірно судом не враховані.

Листи та заяви мешканців до виконкому Феодосійської міської ради та інші інстанції не є підставою для звільнення відповідача від сплати заборгованості, оскільки за своїм змістом не відповідають вимогам ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухваленого у справі рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.