Апеляційний суд Рівненської області
__________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
Судді - доповідача Сачука В.І.
суддів - Баглика С.П., Збитковської Т.І.
при секретарі - Міщук Л.А.
за участю прокурора - Синюка А.В.
захисника - адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду від 6 вересня 2013 року.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 14.03.2012 року Гощанським районним судом за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік 6 місяців, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати як незаконну, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та ніде не працює, що дає підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, доводи підозрюваного ОСОБА_2 та захисника - адвоката ОСОБА_1, які просять ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 N 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину, свою причетність до дій, в яких він підозрюється не заперечував та повідомив, що від суду та слідства не переховувався і такого наміру не має.
Разом з тим, доводи прокурора про незаконність ухвали слідчого судді у зв'язку з неврахуванням особи підозрюваного ОСОБА_2 безпідставні та на увагу не заслуговують.
В порушення вимог п.5 ч.1 ст. 184 КПК України матеріали поданого клопотання не містять ні викладу конкретних обставин щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, ні матеріалів, що підтверджують ці обставини.
Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на рапорт оперуповноваженого СКР Рівненського РВ УМВС стосовно намірів ОСОБА_2 переховуватись від правоохоронних органів та чинити тиск на свідків з огляду на відсутність у ньому належного обґрунтування.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 слідчим суддею було вірно враховано всі обставини в справі, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.196, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду від 6 вересня 2013 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
с у д д і:
Сачук В.І. Збитковська Т.І. Баглик С.П.
Вірно. Доповідач суддя В.І.Сачук