Справа № 1-кп/431/66/13
Провадження № 11-кп/782/940/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2013 року м.Луганськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді: Загородньої Т.В.
суддів: Курліщук Н.Є., Савича Ю.М.
за участю секретаря: Пікулік М.Є.
прокурора: Дербенец К.В.
обвинуваченого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську змімену та доповнену апеляційну скаргу прокурора прокуратури Старобільського району Редько О.А., апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Старобільського районного суду Луганської області від 28 травня 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Старобільського районного суду Луганської області від 28 травня 2013 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Шульгінка Старобільського району Луганської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, неодружений, судимий 7 жовтня 2008 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 cт.186, cт.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 12 жовтня 2012 року за постановою Краснолуцького міського суду від 4 жовтня 2012 року на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 7 днів, офіційно непрацюючий, який проживає: АДРЕСА_1, -
засуджено за ч.2 cт.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців.
У відповідності до cт.71 КК України, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 7 жовтня 2008 року у вигляді 6 (шість) місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Строк відбуття покарання обчислюється з 28 травня 2013 року.
Запобіжний захід змінено з особистого зобов'язання на тримання під вартою. Взятий під варту в залі суду.
Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 27 лютого 2013 року, приблизно о 13-00год., він, будучі в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку мобільного телефону «Samsung» вартістю 138 грн., з SIM - карткою оператора МТС вартістю 10 грн., який належить ОСОБА_3 Викраденим майном розпорядився на свій розсуд.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, з урахуванням його щирого каяття, допомоги слідству та суду, відшкодування збитку, а також того, що його громадянська дружина знаходиться на шостому місяці вагітності, просить змінити вирок суду першої інстанції та знизити строк призначеного йому покарання.
Прокурор у кримінальному провадженні Редько О.А. в зміненій та доповненій апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме в ході допиту обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що злочин він скоїв при обставинах, які суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, тому у суду не було підстав для розгляду справи в порядку ст.349 КПК України. Також вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, тому просить вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи зміненої та доповненої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав його апеляційну скаргу, перевірив матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Проводячи при розгляді кримінального провадження спрощений порядок дослідження доказів, суд першої інстанції виходив з того, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечував таємного викрадення чужого майна за обставин, викладених у вироку.
Однак такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, оскільки, як вбачається з технічного запису судового засідання, в своїх показаннях обвинувачений стверджував, що взяв мобільний телефон з дозволу потерпілого ОСОБА_3, дзвонив неодноразово, як потім забрав телефон не пам'ятає, так як був у сильному алкогольному сп'янінні. До нього приходив ОСОБА_3 на другий день та питав про телефон, він запевнив останнього, що обов'язково поверне телефон. Повернувшись через тиждень від батьків, він повернув телефон ОСОБА_3.
Таким чином, відтворені в показаннях обвинуваченого ОСОБА_1 фактичні обставини справи суттєво різняться з тими фактичними обставинами, які встановлені органом досудового слідства.
З огляду на це підстав вважати, що обвинуваченим ОСОБА_1 не оспорювалися фактичні обставини крадіжки мобільного телефону потерпілого, в суду не було, а тому він мав провести судове слідство в повному обсязі.
Дане кримінальне провадження судом було розглянуто за відсутністю потерпілого ОСОБА_3 на підставі наданої суду заяви від 09.04.2013 року. Про перенесення розгляду кримінального провадження на 28.05.2013 року потерпілий не був повідомлений.
Відповідно до вимого ст.325 КПК України у разі неявки в судове засідання потерпілого, суд з урахуванням думки учасників кримінального провадження вирішує питання щодо того, чи можливо провести судовий розгляд за відсутності потерпілого. При цьому суд має враховувати, це чи буде його відсутність заважати повному з'ясуванню всіх обставин, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
За наявністю вище викладених обставин, суд мав вирішити питання про відкладення розгляду кримінального провадження та повторити виклик потерпілого.
Згідно п.5 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійсненно за відсутністі потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судовго засідання.
Отже суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, розглянув кримінальне провадження за відсутністю потерпілого ОСОБА_3, що відповідно до п.1 ч.1 ст.415 КПК України є підставою для призначення нового розгляду.
Оскільки вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, тому доводи апеляційної скарги прокурора щодо м'якості призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 підлягають розгляду при новому судовому розгляді.
Також у зв'язку зі скасуванням вироку колегія суддів вважає необхідним змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, яке до нього було застосовано Старобільським районним судом 25.03.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Змінену та доповнену апеляційну скаргу прокурора прокуратури Старобільського району Редько О.А. задовольнити, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Старобільського районного суду Луганської області від 28 травня 2013 року відносно ОСОБА_1 скасувати, кримінальне провадження направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, яке до нього було застосовано Старобільським районним судом 25.03.2013 року, звільнив з під варти негайно.
Судді:
1. 2. 3.
Вступна та резолютивна частина даної ухвали оголошена 27.08.2013 року, повний текст ухвали оголошено 02.09.2013 року.