АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5084/13 Головуючий у 1-й інстанції - Багрова А.Г.

Категорія - 27 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.

при секретарі Глубоченко М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2013 року по справі

за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договору припиненим та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання договору припиненим та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що на виконання умов Кредитного договору № DNY0GK00493475, укладеного між нею та відповідачем 22 серпня 2007 року (далі - Кредитний договір) та у зв'язку із отриманням нею від відповідача 15 січня 2009 року листа щодо підвищення номінальної ставки відсотку за кредитом до 27,42 % річних, вона, скориставшись своїм правом щодо дострокового погашення боргу, 20 березня 2009 року сплатила повну суму боргу за кредитним договором у розмірі 75717,81 грн. та 10,99 грн. пені. Тому просила винести рішення, яким кредит, наданий за Кредитним договором, вважати сплаченим у повному обсязі, а іпотеку за Договором іпотеки квартири № DNY0GK00493475 від 22 серпня 2007 року (далі - Договір іпотеки) припиненою у зв'язку з погашенням основного зобов'язання; зобов'язати відповідача вилучити об'єкт нерухомого майна з реєстру іпотеки та з реєстру обтяжень нерухомого майна; зобов'язати відповідача повернути оригінали технічної документації на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача відшкодувати понесені нею судові витрати.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачкою та ПАТ КБ «ПриватБанк» 22 серпня 2007 року було укладено Кредитний договір, за яким Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 22 серпня 2007 року по 23 серпня 2027 року включно у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 89385,00 грн. на наступні цілі: 75750,00 грн. - на придбання нерухомості, а також у розмірі 13635,00 грн. на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34 % на місяць (16,08 % річних) на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати (а.с. 4-6).

У забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між сторонами було укладено Договір іпотеки квартири № DNY0GK00493475 від 22 серпня 2007 року, предметом якого є належна позивачці на праві власності квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1( а.с 7-9).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2011 року рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2010 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її позову до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій у зв'язку із одностороннім підвищенням процентної ставки по Кредитному договору, було скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії Нікопольської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо одностороннього підвищення процентної ставки по Кредитному договору № DNY0GK00493475 від 22 серпня 2007 року, укладеному між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 неправомірними. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.15,16).

Відповідно до положень ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом. Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

За умовами п.5.3 Кредитного договору припинення дії даного договору здійснюється відповідно до діючого законодавства України, а за умовами п.28 Договору іпотеки термін дії цього договору зазначено до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на недоведеність позивачкою своїх вимог щодо повного погашення заборгованості за Кредитним договором та наявності заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1150,89 грн. Станом на 20 березня 2009 року після дострокової сплати позивачкою заборгованості.

Відповідно до вимог ст.ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як убачається з наданої відповідачем на ухвалу апеляційного суду про витребування доказів виписки по рахунку за Кредитним договором, позивачкою 20 березня 2009 року було сплачено 75728,8 грн., з яких - 75715,81 грн. заборгованість по кредиту та 10,99 грн. у рахунок погашення пені (а.с. 108,109, 161,162).

Зазначені обставини не заперечувалися позивачкою та підтверджуються наданою нею копією квитанції від 20 березня 2009 року (а.с.13).

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції зроблено безпідставне посилання на суму заборгованості у розмірі 1150,89 грн. на день сплати позивачкою останньої суми, колегія суду вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду щодо наявності заборгованості за Кредитним договором та відсутності підстав для задоволення позову.

Як убачається із розрахунку заборгованості за Кредитним договором, після сплати позивачкою 20 березня 2009 року 75728,8 грн. повне погашення заборгованості за Кредитним договором не відбулося та на день сплати зазначеної суми поточне сальдо складало 102,99 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом становила 100,16 грн.

При цьому, зазначений розрахунок здійснювався відповідачем, виходячи з розміру процентної ставки 16,08 % річних (а.с.166-171).

Зазначені обставини свідчать про невиконання Позичальником у повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитним договором та відсутність підстав вважати договірні відносини припиненими.

Посилання апелянта на довідку незалежного аудитора від 22 липня 2013 року про розподілення грошових коштів з транзитного рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно виписки, наданої ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 01 січня 2007 року по 27 лютого 2013 року, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки зазначені обставини не були предметом дослідження у суді першої інстанції та проведення аудиторського дослідження судом апеляційної інстанції не призначалося.

Інших доказів на підтвердження своїх позовних вимог та спростування заперечень відповідача, позивачкою та її представником суду не надавалося, клопотання про призначення відповідної експертизи не заявлялися, хоча апеляційним судом сторонам їх права у судовому засіданні, у тому числі і щодо надання доказів, роз'яснювалися.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що склалися між сторонами, відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянув справу у межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих учасниками процесу доказів, яким дав належну оцінку, та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді