УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 115/2452/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Щербіна Д.С.

№ провадження: 22-ц/190/5285/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

11 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Руснак А.П.,

Суддів:Берзіньш В.С., Берещанської І.І.,

При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Оріхівської сільської ради Сакського району АРК, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона є власником 35/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішень Сакського міськрайонного суду АР Крим від 17.08.2005 року та 29.03.2010 року. Колишнім власником іншої частини будинку - ОСОБА_10 був оформлений державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0588 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вказаний державний акт було видано на підставі рішення Оріхівської сільської ради Сакського району АРК № 505 від 11.03.2008 року. Постановою Сакського міськрайонного суду АРК від 11.07.2012 року рішення Оріхівської сільської ради Сакського району АРК № 505 від 11.03.2008 року визнано недійсним. Рішенням Сакського міськрайонного суду АРК від 20.11.2012 року визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку. Але 03.06.2011 року ОСОБА_10, який згодом помер, продав земельну ділянку ОСОБА_8, чим порушив право ОСОБА_6 на реєстрацію права власності зазначеного домоволодіння та земельної ділянки.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2013 року позов ОСОБА_6 - задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 червня 2011 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований у реєстрі за № 5766.

Стягнено з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати по справі у розмірі 114,70 грн.

В задоволені решти позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03 червня 2011 року ОСОБА_10 продав ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0, 0588 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованого за АДРЕСА_1

Земельна ділянка, якою розпорядився ОСОБА_10, належала йому на підставі державного акту ВЖ № 84400 від 26.10.2009 року, виданого на підставі рішення Оріхівської сільської рада Сакського району АР Крим № 505 від 11 березня 2008 року.

Постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11.07.2012 року рішення Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим від 11 березня 2008 року визнано недійсним. Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 20.11.2012 року визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ВЖ № 84400 від 26.10.2009 року.

ОСОБА_6 є власницею 35/100 часток житлового будинку на підставі рішення Сакського міськрайонного суду від 29 березня 2010 року. Цим же рішенням визначено і порядок користування земельною ділянкою площею 580 кв.м. та їй виділено у користування 1999 кв.м., ОСОБА_12 - 327 кв.м., у загальному користуванні залишено 54 кв.м.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним вищезазначеного договору купівлі-продажу, суд правильно застосував положення процесуального та матеріального закону та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. При цьому суд зазначив, що порушені права ОСОБА_6 як землекористувача до якого перейшло право користування земельною ділянкою від попереднього власника, підлягають захисту у обраний нею спосіб, а саме шляхом визнання недійсним укладеного ОСОБА_12 договору.

З висновками суду судова колегія погоджується як такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За змістом ст.ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною, (сторонами) вимог, що встановлені ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього кодексу, кожна із яких є самостійною підставою недійсності правочину.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року передбачено, що відповідно до ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з частиною 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності чи право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване від нього. Таких обставин у справі судом не було встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування чи зміни рішення. Також вони не містять підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права.

Як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права,рішення у відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України має бути залишене без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304,308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді: