Головуючий у 1 інстанції Кір'якова Н.П. Категорія 50

Доповідач Сорока Г.П.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Сорока Г.П., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі - Велигоненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 грудня 2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

17 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що з 2000 року відповідачка не займалася вихованням дітей, не надавала матеріальної допомоги на їх утримання, діти її не знають і після смерті їх батька живуть з нею і не бажають жити з відповідачкою.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1, яка доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, заперечення представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5, який просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, представника Органу опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради Носенко С.В., який вважає за необхідне дітей залишити з позивачкою, думку прокурора Бабій О.В., який доводи апеляційної скарги підтримав та просив позбавити відповідачку батьківських прав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачка та ОСОБА_13 перебували в зареєстрованому шлюбі до 21.05.2003 року. Від даного шлюбу мають синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, 2001 року народження, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З 2001 року батько дітей, ОСОБА_13, проживав однією сім'єю з позивачкою та спільно з нею виховував з цього часу свого сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 Третя дитина ОСОБА_2 - син ОСОБА_7, 2001 року народження, залишився на вихованні відповідачки.

До 2006 року на користь відповідачки за виконавчим листом на утримання сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 стягувалися аліменти з батька дітей. З 30.09.2006 року виконавчий лист відповідачкою було відкликано. Аліменти на утримання сина ОСОБА_7, 2001 року народження, з ОСОБА_13 не стягувалися.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 помер. Після його смерті діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишився проживати з позивачкою.

Згідно висновку від 17.10.2012 року Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4, виходячи з того, що відповідачка не виконує батьківські обов'язки щодо них, не піклується про дітей та не спілкується з ними, їх вихованням, розвитком та утриманням займалися їх батько ОСОБА_13 та мачуха ОСОБА_1 і з останньою діти продовжують проживати після смерті їх батька.

Відповідачка працевлаштована, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, до кримінальної відповідальності не притягувалася, має власну квартиру.

Відмовляючи в задоволенні позову, виходячи з того, що на вихованні відповідачки з дня свого народження перебуває їхній спільний син з ОСОБА_13, батько дітей за свого життя не звертався до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав, а навіть сплачував на її користь аліменти на утримання дітей, та, враховуючи те, що батько дітей загинув, за час проживання дітей з позивачкою в них не виховано любові до навчання, вони мало читають книжок, не знають авторів класичної літератури, не ходять до розвиваючих гуртків та закладів, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачка не ухилялася від виховання своїх дітей, а не мала змоги це зробити через характер стосунків, які склалися між нею, її чоловіком та позивачкою.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, правильно дав оцінку всім наданим суду доказам та обґрунтовано відповідно до обставин справи та норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про необґрунтованість позову.

Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дітей, турбуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечити отримання дітьми повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно вимог ст.164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Відповідно до п.п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

В своїх поясненнях та запереченнях проти позову відповідачки та її представник посилалися на те, що відповідачка не ухиляється від виховання дітей, що після припинення шлюбних відносин чоловік забрав сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4, , на її вихованні залишився син ОСОБА_7, який хворів на тяжкі захворювання. Чоловік їй дітей не віддавав, не надавав їй можливості бачитися з дітьми, не впускав в квартиру. Після смерті чоловіка вона намагалася налагодити стосунки з дітьми, відвідувала школу, але діти відмовилися з нею спілкуватися. Має намір забрати дітей, виховувати їй та утримувати.

В судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_10 підтвердила, що відповідачка приходила в школу для спілкування з дітьми, свідок ОСОБА_11 підтвердила, що відповідачка приходила за місцем проживання дітей, але їй не надали можливості побачитися з дітьми.

Зі справи також вбачається, що відповідачка працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, займається вихованням неповнолітнього сина ОСОБА_7, 2001 року народження, батьком якого згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_4, 2010 року народження (а.с.39,46-50). На підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19.10.2011 року №286/1 відповідачці ОСОБА_1 із фонду соціального житла надана у користування трикімнатна квартира АДРЕСА_1 на склад сім'ї із 5 осіб з урахуванням неповнолітніх сина ОСОБА_3 і доньки ОСОБА_4, які були зареєстровані за вказаною адресою (а.с.39-45).

З огляду на наведене, виходячи з того, що відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, однак, суду не було надано належних, допустимих та переконливих доказів, які б підтверджували наявність злісного ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків по вихованню та утримання неповнолітніх дітей, вчинення щодо них відповідачкою протиправних дій, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відсутність передбачених законом підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав щодо неповнолітніх дітей.

Та обставина, що після припинення шлюбних відносини син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 залишились проживати з батьком, а син ОСОБА_7 - з матір'ю і, що до дня смерті батька ОСОБА_13 відповідачка не ставила питання про відібрання дітей, фактично свідчить про те, що між батьками було досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дітей. При цьому мати не надавала матеріальної допомоги батькові на утримання сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4, а батько не надавав матеріальної допомоги відповідачці на утримання сина ОСОБА_7. Крім того, відповідачка намагалася спілкуватися з дітьми, потурбувалась про забезпечення дітей житлом і після смерті батька має намір займатися вихованням дітей.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги позивачки про невідповідність висновків суду обставинам справи є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів залишає без уваги, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтвердженні та не спростовують правильність висновків і рішення суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, що мають значення для справи, їм та наданим доказам дав правильну оцінку та ухвалив обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального права. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування рішення, судом не допущено.

Таким чином, переглядаючи справу в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції та в межах доводів апеляційного оскарження, колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду та задоволення позову, у зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга позивачки підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Ігнатоля Т.Г.

Судді : Сорока Г.П.

Мальцева Є.Є.