Справа № 2-1431

                                                                                                                                       2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            28 жовтня 2008 року                                                           смт. Станиця Луганська

            Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

                       Головуючого-судді                           Соболєва Є.О.

                       при секретарі                                    Сухаревській Н.О.

                       представника третьої особи            Філіппової  Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком, визнання втратившим право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

08.09.2008 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2., посилаючись на наступні обставини.

Позивачка є власницею житлового будинку, розташованого за АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер 3314 від 01.10.1992 року, посвідченого державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори Луганської області Точаненко Т.Н.

Позивачка з відповідачем знаходилась у зареєстрованому шлюбі та за її згодою відповідач був зареєстрований у її житловому будинку за вказаною вище адресою. 20.07.2006 року вона з відповідачем шлюб розірвала.

На цей час у житловому будинку зареєстровані: позивачка та її неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відповідач ОСОБА_2., фактично у житловому будинку проживають позивачка з сином, відповідач не мешкає з 2006 року, так як вибув на друге постійне місце проживання.

            Наявність реєстрації відповідача в помешканні позивачки перешкоджає їй у здійсненні прав на власний розсуд користуватися та розпоряджатися власним майном.

            Оскільки відповідач добровільно зніматись з реєстраційного обліку не бажає, позивачка вимушена була звернутися з цим позовом до суду, в якому просила усунути перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження житловим будинком, розташованого за АДРЕСА_1, визнавши відповідача втратившим право користування зазначеним житловим будинком. 

            В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов в повному обсязі, просила його задовольнити, відповідач позов визнав.

Третя особа СГІРФЛ Станично-Луганського РВУМВСУ суду пояснила, що згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування на вільний вибір місця проживання в Україні» вони зобов'язані зняти з реєстрації особу, яка в судовому порядку  буде визнана такою, що втратила право на проживання за місцем реєстрації.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, який підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України « Про власність» та ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

            Ст. 167 Житлового кодексу України передбачає загальні правила втрати права користування житловим приміщенням.

            Згідно п. 14 Постанови КМУ № 35 від 16.01.2003 року № «Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання» та ст. 7 Закону України «Про свободу пересування на вільний вибір місця проживання в Україні» визначені підстави зняття з реєстрації місця проживання, де вказано, що у випадку відмови особи від зняття з реєстрації та в інших випадках, зняття її може провадитися на підставі рішення суду про визнання особи позбавленим права користування приміщенням.

            З свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.10.1992 року видно, що позивачка є власницею житлового будинку, розташованого за АДРЕСА_1, про що також свідчить технічний паспорт на житловий будинок, де власницею вказана позивачка.

            З даних про реєстрацію відповідача, що містяться у домової книжці свідчить, що відповідач зареєстрований у житловому будинку, розташованому за вище вказаною адресою з 05 жовтня 1998 року.

            З свідоцтва про розірвання шлюбу від 20.07.2006 року видно, що позивачка розірвала шлюб з відповідачем.

            Із акту обстеження побутових умов депутата Станично-Луганської селищної Ради свідчить, що у житловому будинку, розташованому за АДРЕСА_1 зареєстрований  відповідач ОСОБА_2., який з травня 2006 року за вказаною адресою не мешкає.

            Таким чином, враховуючи, що відповідач позов визнав і не оспорював факт вибуття з травня 2006 року для проживання в інше місце проживання, суд вважає позов доведеним, який слід задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 48 Закону України « Про власність», ст. 391 ЦПК України, ст. 167 ЖК України, п. 14 Постанови КМУ № 35 « Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання», ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

            Позов задовольнити.

            Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження житловим будинком, який належить їй на праві власності, розташованого за АДРЕСА_1, визнавши ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка може бути подана до Станично-Луганського районного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий: