Справа №2-1355/2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2008 року смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.
за участю прокурора Гвоздьової С.Г.,
представника позивача Петренка А.Ю.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Станично-Луганського району в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості до ОСОБА_1про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпесення,
ВСТАНОВИВ:
11 серпня 2008 року прокурор в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просив стягнути з неї незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 241,51 грн., посилаючись на наступні обставини:
З 12 грудня 2006 року по 10 серпня 2007 року відповідачка як безробітна громодянка перебувала на обліку у Станично-Луганському центрі зайнятості.
19 грудня 2006 року відповідачці згідно її заяви присвоїли статус безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю на період часу з 19.12.06 р. по 13.12.07 р.. Ця допомога перераховувалася на особистий рахунок відповідачка.
Під час виплати допомоги по безробіттю відповідачка не мала права працювати по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, а також фізичних осіб, оскільки в цьому разі, це впливає на умови виплати призначеної допомоги, про що відповідачка повинна була повідомити центр зайнятості.
Однак 04 червня 2008 року, при звірці данних центру зайнятості та данних ДПА, було встановлено, що відповідачка одночасно отримувала допомогу по безробіттю та з 06.04.07 р. по 04.05.07 р. працювала по договору в ТОВ «ТД «МТК», де отримувала заробітну плату.
Оскільки відповідачка про цю обставину не повідомила центр зайнятості їй за цей період було незаконно виплачено 241,51 грн. допомоги по безробіттю, чим була спричинена матеріальна шкода державі в особі центру зайнятості.
Відповідачка цю шкоду добровільно не відшкодовує, тому прокурор і звернувся з цим позовом до суду.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, наполягали на його задоволенні.
Від відповідачки надійшла заява, в якій вона позов визнала, просила суд розглянути справу за її відсутності.
Вислухавши прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Витягом з наказів по Станично-Луганському центру зайнятості про прийняті рішення по ОСОБА_1. підтверджується факт, що згідно її заяв 19.12.06 р. їй було присвоєно статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю на період часу з 19.12.06 р. по 13.12.07 р..
Відповідно ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Актом розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат забезпечення відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 169 до від 04 червня 2007 року підтверджується, що при звірці даних центру зайнятості з даними ДПА, було виявлено, що відповідачка, перебуваючи на обліку в Станично-Луганському центрі зайнятості з 06.04.07 р. по 04.05.07 р. одночасного отримувала допомогу по безробіттю та заробітну плату у ТОВ «ТД «МТК», про що свідчать договір на виконнання робіт від 06.04.07 р. та довідка про доходи ОСОБА_1., отримані на підприємстві.
Розрахунком незаконно виплаченої суми матеріальної допомоги по безробіттю за період з 06.04.07 р. по 04.05.07 р. підтверджується, що відповідачка за вказаний період отримала допомоги на суму 241,51 грн..
Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що відповідачка позов визнала, суд не сумнівається, що ОСОБА_1. завдала шкоди інтересам держави на зазначену суму, тому відповідно до ст. 1166 ЦК України цю шкоди слід з неї стягнути з одночасним стягенням з неї судових витрат на користь держави.
На підставі ст. 2 ЗУ «Про зайнятість населення», ст. ст. 23, 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов прокурора Станично-Луганського району задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1на користь Станично-Луганського районного центру зайнятості 241,51 грн. - відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю та на користь держави 51 грн. судового збору і 30 грн. - витрати з матеріально-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка може бути подана до Станично-Луганського суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Головуючий: