Головуючий у 1 інстанції Китаєв А.В.

Категорія 45 Доповідач Попова С.А.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.,

суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,

при секретарі Макаровій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ДП Ілліч-Агро Донбас ПАТ «ММК ім. Ілліча») про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним за апеляційною скаргою відповідача на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

В лютому 2013 року ОСОБА_1, яка за державним актом серії ЯЕ № 706376, виданим 19.12.2008р., є власником земельної ділянки площею 6,0840га, розташованої на території Самійлівської сільської ради Новоазовського району Донецької області, звернулася до суду із позовом до ДП «Ілліч - Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» про визнання укладеного із відповідачем у 2009 році договору оренди цієї земельної ділянки, недійсним з наступних підстав. Зі змісту договору оренди і укладеної згодом додаткової угоди, зареєстрованих в центрі державного земельного кадастру 05.05.2010р., вона довідалась, що строк оренди її земельної ділянки визначений на 13 років, і з"ясувала, що оспорюваний договір не містить істотних умов, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, що може бути використано відповідачем у власних потребах, та є порушенням норм закону при вчиненні правочину. Просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки і відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча», зареєстрований 05 травня 2010 року в державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» за № 041016400241. Стягнуто з відповідача на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору 114,70грн.

В апеляційній скарзі ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи позивачки і представника відповідача, від яких надійшли заяви про вирішення справи у їх відсутність, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 706376 виданого ОСОБА_1 19.12.2008 року за розпорядженням Новоазовської райдержадміністрації № 615 від 14.11.2008 року, вона є власником земельної ділянки площею 6,0840га, яка розташована на території Самійлівської сільської ради Новоазовського району Донецької області.

Між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» був укладений договір оренди земельної ділянки без номеру та додаткова угода, які зареєстровано 05 травня 2010 року в Новоазовському районному відділі державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам», про що в державному реєстрі земель здійснений запис за № 041016400241, № 041016400242.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскільки спірний договір оренди не містить істотної умови, передбаченої ст. 15 Закону України «Про оренду землі», - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, він має бути визнаний недійсним.

З висновком суду не можна не погодитись з огляду на наступне.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі умови, що визначені законом як істотні.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з його істотних умов, такий договір визнається недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (постанови Верховного Суду України від 6 лютого 2012 року у справі № 6-104ц11, від 14 березня 2012 року у справі № 6-7цс12, від 4 квітня 2012 року у справі № 6-21цс12).

В силу статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Пунктом 15 Перехідних положень ЗК України встановлено заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, діюче земельне законодавство допускає передачу у заставу або до статутного фонду товариства права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності громадян.

Отже, питання про можливість чи неможливість передачі у заставу або до статутного фонду товариства вказаного майнового права мало бути врегульовано в укладеному між сторонами договорі та за змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, що не втілено в умови оспорюваного договору.

Посилання відповідача на те, що відсутність у договорі вищевказаної умови не є підставою для визнання договору оренди недійсним, і твердження про дотримання при укладенні угоди всіх істотних умов, не ґрунтуються на законі і встановлених фактичних обставинах у справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга ДП Ілліч-Агро Донбас» підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.І.Песоцька

Т.Б.Ткаченко

С.А.Попова