Справа № 0541/4277/2012 Головуючий у 1 інстанції Шишилін О.Г.
Провадження № 22-ц/775/114/13 Доповідач Мальцева Є.Є.
Категорія № 37
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
22 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Ігнатоля Т.Г.,
суддів - Мальцевої Є.Є., Сорока Г.П.,
при секретарі - Велигоненко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 29 листопада 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
24 квітня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки у квартирі АДРЕСА_1. Посилаючись на те, пропуск строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини обумовлено поважними причинами - оскільки з початку 2009 року та по теперішній час проживала та навчалася у Російській Федерації, та на момент прийняття спадщини вона здавала сесію у навчальному закладі, а потім хворіла, що підтверджено відповідними документами, просила суд визначити їй додатковий строк для подачі заяви для прийняття спадщини.
Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 29 листопада 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 листопада 2012 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість судового рішення, нез'ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи.
Представник відповідача - Маріупольської міської ради до суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення справи не надавав, позивачка ОСОБА_1, також до суду не з»явилася, тому у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглядається у відсутності вказаних осіб за участю представника позивачки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки - ОСОБА_4, який просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, заперечення відповідача ОСОБА_2, який просив скаргу відхилити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того, що позивачкою не надано доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, а також того, що ці причини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо вчинення цих дій.
Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с.5, 6).
За правилами ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України та положень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З копії спадкової справи № 243/2012, заведеної після смерті ОСОБА_3, вбачається, що позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини поза встановленим законом строком (а.с. 69-72).
Позивачка в заяві посилається на те, що не мала можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори, оскільки вона проживає та навчається в Росії, м.Москва, і в останню декаду передбаченого законом 6-місячного строку для звернення з заявою про прийняття спадщини захворіла, з цих причин не мала змоги своєчасно звернутися до нотаріальної контори.
Колегія суддів вважає, що доводи позивачки заслуговують на увагу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка постійно проживає у м.Москва, Росія, де навчається, в той час, як її батько проживав в м.Маріуполі в Донецькій області.
З довідки Федерального державного бюджетного освітнього закладу вищої професійної освіти «Московська державна академія ветеринарної медицини й біотехнології ім. К.І.Скрябіна» встановлено, що позивачка навчається на 3 курсі факультету заочного, очно-заочного (вечірнього) й дистанційного навчання заочної форми за фахом «Ветеринарія», строк навчання з 2009 року по 2015 рік (а.с13). Згідно з довідкою від 04.04.2012 року, виданого даним навчальним закладом, с 16.05.2011 року по 02.07.2011 року позивачка здавала лабораторно-екзаменаційну сесію 2 курсу (а.с.12).
З матеріалів справи також слідує, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 27 жовтня 2011 року по 13 листопада 2011 року знаходилася на амбулаторному лікуванні з діагнозом «гострий аднексіт», отримувала курс реабілітаційного лікування (а.с.14).
З виписного епікризу ОСОБА_1 вбачається, що з 14.11.2011 року по 18.11.2011 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні у лікарні №68 м.Москва (а.с.15-16).
Виходячи з дати смерті спадкодавця ОСОБА_3, строк прийняття спадщини закінчився 12.11.2011 року.
Згідно з положеннями п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Колегія суддів вважає, що позивачкою надані суду достатні доказі поважності причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, які полягають в тому, що вона на момент закінчення встановленого законом строку для прийняття спадщини знаходилася на лікуванні.
Ці обставини відповідачами визнані та не спростовані.
Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 212-214 ЦПК України не надав належної оцінки вказаним доказам.
Колегія суддів вважає причини, наведені позивачкою, поважними і такими, що дають підстави для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, оскілки законом встановлено строк для звернення спадкоємця, і не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що у позивачки була можливість раніше, до хвороби, звернуться з такою заявою, тому що законом передбачено право спадкоємця звертатися з відповідною заявою протягом всього шестимісячного строку, встановленого законом.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Оскільки позивачка просить визначити їй достатній додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, колегія суддів вважає можливим задовольнити її вимоги, визначивши їй додатковий двохмісячний строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.
Таке рішення, на думку колегії суддів, є законним та справедливим.
Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 29 листопада 2012 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня винесення рішення апеляційного суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :