Головуючий у 1 інстанції Митрофанова Є.Г.

Категорія 27 Суддя-доповідач Попова С.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.,

суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,

при секретарі Велигоненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою відповідача та його представника ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 20.10.2006р. із відповідачем укладено договір № MR1ЕRX10020069, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 4331,80грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.10.2007р. Відповідач зобов"язання за вказаним кредитним договором не виконав, у зв"язку з чим, станом на 25.01.2012р. утворилась заборгованість в загальній сумі 71005,88грн., з яких: заборгованість по основній сумі боргу - 4331,88грн., заборгованість за користування процентами - 27654,74грн., заборгованість по комісії - 643,28грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов"язання - 34518,64грн., штрафи у фіксованій частині 500грн. і процентному відношенні 3357,42грн., яку кредитор просив стягнути з позичальника, а також відшкодувати понесені витрати з оплати судового збору.

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2012 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 71005,88грн., судовий збір в сумі 710,06грн.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2013 року заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач та його представник, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати і ухвалити нове рішення з відмовою у задоволенні позову банку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - ОСОБА_3, який підтримав доводи скарги, заперечення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шишелової Н.В., розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомленого про дату і час розгляду справи ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, за таких підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір № MR1ERX10020069, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 4331,80грн. на строк 12 місяців по 19.10.2007р., зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 24% річних на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 58,48 грн., та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 393,80, в обмін на зобов"язання позичальника з повернення кредиту. З умов надання споживчого кредиту фізичним особам вбачається, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1,25% від суми просроченої заборгованості по кредиту за кожний день прос рочки, але не менше 1 гривні (п.п. 5.1). Відповідно до п.п. 5.5 термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Позичальником порушені умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, розрахована банком станом на 25.01.2012р. в загальній сумі 71005,88грн., з них: 4331,80грн. - борг по основній сумі кредиту; 27654,74грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 643,28грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 34518,64грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором; 500грн. - штраф (фіксована частина); 3357,42грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив з доведення факту порушення позичальником взятих на себе зобов"язань за кредитним договором; розмір непогашеної заборгованості, розрахованої кредитором, обґрунтований; тому є підстави, визначені законом і умовами договору, для покладення на відповідача цивільно-матеріальної відповідальності у вигляді стягнення на користь кредитора нарахованої суми заборгованості.

З такими висновками суду, за виключенням розміру стягнутої пені за порушення грошового зобов"язання, не можна не погодитись, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі ст. 530 ЦК України вбачається, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд вважав доведеними і, беручи до уваги зібрані докази, колегія суддів з цим погоджується, вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» в частині стягнення суми заборгованості по основній сумі боргу - 4331,80 гривень, 27654,74 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 643,28 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 гривень - штраф (фіксована частина); 3357,42 гривень - штраф (процентна складова).

За ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Судом установлено, що 20.10.2006 року сторонами укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит з кінцевим терміном повернення 19.10.2007р., однак свого зобов'язання за ним не виконав.

Згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонам встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України. Тобто в даному випадку сторонами узгоджено строк як загальної, так і спеціальної позовної давності за грошовим зобов'язанням.

Встановивши такі обставини, суд дійшов вірного висновку про те, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права в межах погодженої сторонами позовної давності, правильно вмотивувавши у рішенні відхилення клопотання про застосування наслідків спливу цього строку звернення за судовим захистом.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як кредитний договір в цілому, так і окремі його положення, в тому числі що містяться у складовій його частині - умовах надання споживчого кредиту фізичним особам, не визнавалися недійсними у встановленому законом порядку, тому мають виконуватися належним чином відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України.

У зв"язку з цим не є слушними доводи апеляційної скарги з приводу збільшення строку позовної давності до 5 років, з підстав непідписання власне цієї складової договору (умов), оскільки за змістом заяви позичальник напередодні підписання договору засвідчив підписом ознайомлення з такими умовами, що становлять загалом кредитний договір. Відповідачем і його представником не доведено існування інших домовленостей щодо строку, аніж відзначений в долучених до справи Умовах.

Тож, доводи скарги щодо заборони кредитору згідно із до п.7 ч. 11 ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів» вимагати повернення споживчого кредиту зі строком виконання до 19.10.2007р., що втілено у позовній заяві, поданій у лютому 2012 року, є беззпідставними, бо обумовлений сторонами п"ятирічний термін не сплив.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо відмови у позові з підстав спливу строку давності наведені без врахування положень п. 4.2 укладеного між сторонами договору в частині черговості задоволення вимог кредитора, за яким спочатку сплачуються штрафні санкції і пеня, а потім зобов"язання, що не було погашено позичальником по кожній з цих позицій.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, правильно застосував матеріальний закон - ст.ст. 526, 530, 610, 1048-1049, 1054 ЦК України, умови кредитного договору між сторонами, які регулюють зобов"язання по сплаті основної суми боргу, процентів за користування грошовою сумою позики, штрафу, комісії і задовольнив позовні вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» в даній частині.

Втім, рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в заявленому кредитором розмірі підлягає зміні із зменшенням її розміру.

Доводи апеляційної скарги, вмотивованої роз"ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 30.03.2012р., про надмірно нараховану суму пені, що значно перевищує розмір основного боргу, які підтримані в апеляційному суді представником відповідача із клопотанням ухвалити нове рішення із зменшенням суми по цій позиції вимог, є переконливими і такими, що заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Пунктом 5.1 Умов надання споживчого кредиту передбачена відповідальність позичальника у випадку порушення позичальником взятих зобов"язань у вигляді пені в розмірі 1,25% від суми простроченого платежу за кожний день просрочки, але не менше 1 гривні.

Розрахована банком пеня з січня 2007 року і станом на 25.01.2012р. становить 34518,64грн., що узгоджується із терміном позовної давності в 5 років за домовленістю сторін у п. 5.5 цих Умов.

Разом з тим, відповідно до ст. 551 ч. 3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів" несправедливими є умови договору про встановлення вимог щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов"язань за договором.

З огляду на те, що заявлена у позові до стягнення сума пені 34518,64грн., непомірно нарахована позивачем боржникові, значно - майже в 8 разів перевищує суму непогашеного основного боргу по кредиту (4331,80грн.), апеляційним судом застосовується правило за вищенаведеними нормами про співмірність з розміром основного боргу.

У зв"язку з тим, що положення ст. 18 Закону "Про захист прав споживачів" є законодавчо закріпленою нормою і не вимагають для її застосування заяви в суді позичальника, що отримав споживчий кредит, то приймаючи нове рішенні в даній частині, колегія суддів стягує з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» пеню в зменшеному розмірі - 5000грн. Це відповідатиме як способу захисту майнових прав банку та й убезпечить від порушення прав відповідача, а також буде узгоджуватись із задекларованим в цьому Законі принципом рівності прав сторін, зокрема у кредитних відносинах.

Відтак, вказівка у резолютивній частині рішення на стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 71005,88грн. і судового збору в сумі 710,06грн. підлягає виключенню, із зазначенням розмежованих сум і позицій до стягнення згідно вищенаведеного мотивування.

У зв"язку із частковим задоволенням позову підлягають перерозподілу в порядку ст. 88 ЦПК України судові витрати із зміною рішення в даній частині.

Так, за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" і за рішенням суду першої інстанції стягнуто загальну суму боргу - 71005,88грн., що становить 100%; сумарно за новим рішенням апеляційного суду стягнуто 41487,32грн. - 58%. Тобто задоволено апеляційну скаргу відповідача на 42%, чому відповідає 149,11грн. судового збору (від 100% - 355,03грн. судового збору), які мають бути компенсовані відповідачу. Тому стягненню з ОСОБА_2 на користь банку підлягає судовий збір в сумі 265,76грн. (414,87грн. (від 1% загальної суми стягнутої за новим рішенням апеляційного суду) мінус 149,11грн.).

Порушень норм процесуального закону, як підстав для скасування ухваленого рішення, не встановлено.

На підставі викладеного рішення суду у відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2012 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по основній сумі боргу - 4331 (чотири тисячі триста тридцять одна) гривні 88 копійок, заборгованість за користування процентами - 27654 (двадцять сім тисяч шістьсот п"ятдесят чотири) гривні 74 копійки, заборгованість по комісії - 643 (шістьсот сорок три) гривні 28 копійок, пеню - 5000 (п"ять тисяч) гривень, штрафи 500 (п"ятьсот) гривень і 3357 (три тисячі триста п"ятдесят сім) гривень 42 копійки, судовий збір в сумі 265 (двісті шістдесят п"ять) гривень 76 копійок.

Виключити з резолютивної частини рішення посилання на стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 71005,88грн. і судового збору в сумі 710,06грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.І. Песоцька

Т.Б.Ткаченко

С.А. Попова