Головуючий у 1 інстанції Шатілова Л.Г.
Доповідач Мальцева Є.Є.
Категорія 27
У Х В АЛ А
І м е н е м У к р а ї н и
12 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Ігнатоля Т.Г.,
суддів - Мальцевої Є.Є., Сорока Г.П.,
при секретарі - Макаровій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Жовтневого районного суду міста Маруполя Донецької області від 03 жовтня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
01 березня 2012 року представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 014/11-155/058 від 16.03.2007 року в розмірі 329 764 доларів США 42 центи, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ станом на 17.01.2012 року становить 2 634 751,76 грн., посилаючись на те, що свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконує.
Ухвалою суду від 22 травня 2012 року справу за вищевказаним позовом було об'єднано в одне провадження зі справою за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/11-155/058 від 16.03.2007 року, в якому позивач просив у рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - жилий будинок, загальною площею 548,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить ОСОБА_3 на праві власності, реалізувати предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
На мотивування вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки позивач посилався на те, що згідно договору іпотеки № 014/11-155/058/1 від 16.03.2007 року в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 014/11-155/058 від 16.03.2007 року ОСОБА_3 виступила майновим поручителем за належне виконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором. Боржник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, має прострочену заборгованість, на вимогу банку відповідачі її не погасили.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2012 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким стягнути зі ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором №014/11-155/058 від 16.03.2007 року в розмірі 329 764 доларів США 42 центів, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ станом на 17.01.2012 року становить 2 634 751 грн. 76 коп., скасувати ухвалу суду від 22.05.2012 року про об'єднання цивільної справи № 2/519/1401/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором з цивільною справою № 2/519/1400 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки; направити справу № 2/519/1400/2012 в частині позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення норм процесуального та процесуального права, необґрунтованість судового рішення, не з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, належних чином повідомлених про час та місце розгляду справи, за участю їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Бєльдіна П.О., який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, заперечення представників відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які просили скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_2 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 16.03.2007 р. був укладений кредитний договір на суму 270000 доларів США зі сплатою 12 % річних за користування кредитом щомісячними платежами на погашення кредиту та сплати відсотків строком до 15.03.2017 р. ( т.2 а.с. 6-10).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 16.03.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, згідно якого остання виступила майновим поручителем за кредитним договором, передавши в іпотеку належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 548,4кв.м. (т.1. а.с. 13-15).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності вимог, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження видачі кредиту в сумі 270 000 доларів США, доказів на підтвердження розміру простроченої заборгованості та доказів наявності передбачених законом підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись, оскільки вони випливають з обставин справи, наявних у справі доказів та відповідають вимогам матеріального і процесуального права.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. В ст.1046 вказаного параграфу 1 встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст.610,611,625 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання грошового зобов'язання. у разі неналежного виконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Нормами ст. 1050 ЦК України передбачено, що в разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження доводів про виконання умов кредитного договору та видання ОСОБА_2 кредиту у сумі 270000,00 доларів США надав заяву ОСОБА_2 про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 в доларах США - ( т.2 а.с. 58) , а також заяви ОСОБА_2 про видачу йому кредитних траншів від 16.03.2007 року, 28.03.2007 року, 11.05.2007 року, 08.06.2007 року, 13.07.2007 року, 27.07.2007 року, 02.08.2007 року (т.2 а.с. 60, 65, 68,72, 76,80,84 ).
Згідно з положеннями п.2 Глави 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою НБУ від 14 серпня 2003 р. N 337, яка встановлює порядок видачі готівки, з каси банку за заявою на видачу готівки фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку за операціями з клієнтами (видача кредиту тощо) видається готівка національної валюти.
Пунктом 1 Глави 4 вказаної Інструкції передбачено, що готівка іноземної валюти за заявою на видачу готівки видається фізичним особам тільки з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку.
Відповідно до п.1.7.1. кредитного договору від 16.03.2007 року Банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитними заявками позивальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом дебетування кредитного рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника в Банку. Кожний наступний транш надається позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього траншу. ( т.2 а.с.6-10)
Відповідно до вимог Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою НБУ від 14 серпня 2003 р. N 337, позивачем не надано належних банківських документів на підтвердження отримання відповідачем кредиту в іноземній валюті у зазначеній в договорі сумі. Тобто, позивачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано документального підтвердження дебетування кредитного рахунку позичальника та перерахування банком кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.
Надані ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заяви ОСОБА_2, меморіальні ордери вимогам зазначеної Інструкції № 337 не відповідають.
Меморіальні ордери, що містяться у матеріалах справи, засвідчені печаткою банку та підписом виконавця, вказують про те, що плательщик ОСОБА_2 перераховував кошти отримувачу ОСОБА_2, проте на вказаних меморіальних ордерах відсутній підпис ОСОБА_2 про отримання ним коштів у цій сумі та в іноземній валюті. (т.2 а.с. 62,66,69,73,77,81,85 )
Умовами кредитного договору сторони не передбачали надання кредиту в іноземній валюті шляхом її конвертації в національну валюту.
В умови договору щодо рахунків обслуговування кредиту відповідача внесені вір руки в договір виправлення, які не узгоджені з позичальником, не засвідчені підписами сторін. Додаткові угоди до кредитного договору про такі доповнення не укладалися, що в судовому засіданні підтвердили сторони. Виписки щодо обліку кредиту суду надані позивачем саме на підставі даних рахунків, дописаних в договір.
З п.1.11.1 та 1.11.1.1. договору вбачається також, що усі платежі для повернення суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті кредиту, в строки та на умовах, встановлених цим договором; інші платежі згідно з умовами цього договору розраховуються у валюті кредиту і підлягають сплаті у валюті України, виходячи з валютного курсу НБУ на день сплати.
Всупереч умовам договору позивач вимагає стягнення пені в валюті кредиту, тобто, в доларах США.
З виписки по рахунку ОСОБА_2, наданої представником позивача апеляційному суду, вбачається, що видача кредитних коштів відбувалася сумами в доларах США, погашався кредит такою ж валютою.
З матеріалів справи слідує, що 20.06.2011 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя вже розглядалася справа за позовом ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16.03.2007 року в розмірі 1880 659,09 грн, звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням суду від 20.06.2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30.12.2011 року, в позові відмовлено.
З вказаного рішення слідує, що на підтвердження вимог банку суду були надані витяги особових кредитних рахунків, згідно з якими з самого початку на кредитний рахунок ОСОБА_2 надійшли кредитні кошти у сумі 1363500,00 гривень, з яких він сплатив 202415,42 гривні кредиту, та 220054,53 гривні процентів за користування кредитом.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про недоведеність вимог позивача та правильно відмовив в задоволені позову в частині стягнення заборгованості за кредитом.
Оскільки не встановлено підстав для дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції також правильно дійшов до висновку про відсутність підстав для звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки у відповідності з вимогами закону.
Таким чином, розглядаючи відповідно до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, на яких лежить зобов'язання по доведенню тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши всі надані сторонами докази в їх сукупності, правильно дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог та в задоволенні позову про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовив.
Ніяких нових обставин, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків суду, в апеляційній скарзі та в судовому засіданні в апеляційному суді не наведено та доказів суду не надано. Тому доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального права є безпідставними.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовною підставою для скасування чи зміни рішення, у справі не встановлено.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 126 ЦПК України суд під час розгляду справи має право постановити ухвалу про об»єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів. Договір іпотеки укладається саме для забезпечення виконання кредитного договору. Пред'явлення позову до солідарних боржників є право, а не обов'язком банку, тому у разі пред'явлення позову до кожного окремо, судом першої інстанції з урахуванням визначеної ЦПК України компетенції судів щодо розгляду цивільних справ правильно відкрив провадження за окремим позовами до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, і не порушив норм законодавства при їх об»єднанні.
Тому доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку із об»єднанням справ за позовами Банку до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неспроможними, а ухвала суду від про об»єднання справ відповідає вимогам процесуального закону, і підстав для її скасування немає.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, наявних у ній доказів, ніякими доказами не підтверджені та не спростовують правильність висновків і рішення суду.
Таким чином, апеляційна скарга представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Жовтневого районного суду міста Маруполя Донецької області від 03 жовтня 2012 року підлягає відхиленню, а рішенню суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.307,308, 313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маруполя Донецької області від 03 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :