4
Категорія: ст.115 ч.1 КК України Головуючий в суді 1-ї інстанції: Сухоручко Ю.О.
У Х В А Л А
26 липня 2013 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого Гришина Г.А.,
суддів Опрі Л.О., Рассуждая В.Я.
за участю прокурора Саєнка М.М.,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 11 січня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, неодруженого, дітей не маючого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.1 ст.115 КК України до 13 років позбавлення волі,-
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку засуджений визнаний винним в наступному:
28.02.2010 року, приблизно в 03 години 10 хвилин, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в районі зупинки, розташованої навпроти будинку 91 по вул. Парковій в м. Краматорську.
Тут ОСОБА_3, маючи при собі ніж, підійшов до компанії, що знаходилась в районі зупинки. Після чого, діючи умисно, став ображати нецензурною лайкою і штовхати руками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які знаходились там та на його провокації не піддавалися, в конфлікт з ним не вступали.
Продовжуючи свої дії ОСОБА_3, з метою позбавлення життя іншої людини, умисно, на ґрунті виниклих неприязних відносин за допомогою ножа наніс один удар в область життєво-важливого органу - шиї потерпілого ОСОБА_7, заподіявши останньому, колото-різану рану шиї зліва з пошкодженням м'язів шиї, внутрішньої яремної вени, діафрагмального нерва, хребетної артерії, геморагічний шок 2-3 ступеня, після чого спробував сховатися, проте був затриманий ОСОБА_8 і співробітниками міліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10
ІНФОРМАЦІЯ_2, в 16.45 годин ОСОБА_7, перебуваючи в травматологічному відділенні міськлікарні № 3 м. Краматорська, від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Смерть ОСОБА_7 наступила в результаті отриманої колото-різаної рани шиї зліва з пошкодженням м'язів шиї, внутрішньої яремної вени, діафрагмального нерва, хребетної артерії, геморагічного шоку 2-3 ступеня.
Смерть ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з заподіяними йому тілесними ушкодженнями.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку внаслідок з суттєвим порушенням кримінально-процесуального закону. В обґрунтування своєї апеляції прокурор зазначив, що з показів ОСОБА_3 досліджених в судовому засіданні встановлено, що умислу на позбавлення життя потерпілого, або на спричинення будь-кому тілесних пошкоджень у нього не було. Вважає, що він захищався від тих, хто його лупцював, відмахувався ножем, злякавшись за своє життя, з метою самооборони. Також зазначив, що відповідно до висновку комплексної психолого-психіатричної експертизи №508 від 12.05.2010р. ОСОБА_3 э психічно здоровим. В момент скоєння злочину знаходився в стані вираженої емоційної напруги - стресу, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність. Зазначений стан сформувався як відповідна реакція на асоціальні, агресивні, протиправні дії потерпілого та його приятелів, суб'єктивно є для випробуваного реальною загрозою для його життя. На думку апелянта суд не надав достатньо повної оцінки показам ОСОБА_3 та висновкам психолого-психіатричної експертизи в цій частині, не мотивував на підставі яких доказів він відхиляє дані покази та висновки експертизи та приймає за основу інші докази. Прокурор просить вирок скасувати, справу на правити на новий судовий розгляд.
В апеляції адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах засудженого ОСОБА_3, ставиться питання про скасування вироку через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування своєї апеляції він зазначив, що допитаний на досудовому та судовому слідстві підсудний ОСОБА_3 винним себе не визнав. Пояснив, що у нього не було умислу на скоєння умисного вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_4 провокував і ображав ОСОБА_3 і його бабусю - ОСОБА_12 в присутності інших хлопців і дівчат з компанії потерпілого ОСОБА_7. ОСОБА_3 до них підійшов для врегулювання конфлікту. У цей момент хтось з натовпу завдав йому пляшкою пива удар по голові, від якого у нього пішла кров. Потім йому нанесли удар по обличчю. Хто його почав бити ОСОБА_3 не бачив. Враховуючи, що він маленького зросту та худий, нападників було багато і по своїм фізичним можливостям його перевершували, захищаючись від нападу, ОСОБА_3 дістав з кишені куртки кухонний ніж і почав ним розмахувати. Помітивши підбігає до нього працівників міліції, він почав бігти. По шляху руху викинув ніж, що знаходився у нього в руці. Втомився бігти, зупинився. Був затриманий. Зазанчені покази ОСОБА_3 підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінальної справи: висновком комплексної психолого-психіатричної експертизи №580 від 05.05.2010р., висновком молекулярно-генетичної експертизи №34 від 26.04.2010р., висновком судово-медичних експертиз №161 від 28.02.2010р., №37/161 від 12.05.2010р. Покази ОСОБА_3 підтверджуються показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17. Адвокат ОСОБА_2 просить вирок скасувати, дії ОСОБА_3, перекваліфікувати зі ст.115 ч.1 на ст.118 КК України.
На апеляцію прокурора потерпілим ОСОБА_7 подані заперечення.
В послідуючому апеляцію прокурора було відкликано.
Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляцію, прокурора, який вважав оскаржений вирок законним, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.
Так сам ОСОБА_3 під час допитів в ході досудового розслідування не заперечував, що вночі 28.02.2010 р. підчас конфлікту із групою хлопців у клуба "Інсайд" у нього в руках був ніж, яким він розмахував. Коли його стали переслідувати працівники міліції, то він викинув ніж. Але був затриманий.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 дали послідовні, однозначні показання про те, що ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння чіплявся до їх компанії, провокував бійку, висловлювався нецензурною лайкою. Працівники міліції відвели ОСОБА_3 від них. Але коли вони поїхали, ОСОБА_3 знов став провокувати конфлікт. При цьому він в руці тримав ніж, яким зненацька наніс удар ОСОБА_7 Останній впав. А ОСОБА_3 став тікати, але його затримали працівники міліції.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він бачив, що між ОСОБА_4 і підсудним був словесний конфлікт, який припинили працівники міліції, з якими він поїхав від клубу. Але вони повернулись, оскільки він забув в клубі свої речі. Коли вони вийшли з машини, то він почув, що у ОСОБА_3 в руках ніж, та побачив, як підсудний замахнувся рукою, в якій був ніж. Працівники міліції побігли до засудженого, а той став тікати, але був затриманий.
Аналогічні показання дали працівники міліції свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Показаннями зазначених свідків підтверджується факт того, що саме засуджений наніс потерпілому ОСОБА_7 удар ножем.
На місці вчинення злочину при огляді були виявлені сліди крові та ніж.
Згідно виписки травмпункту ОСОБА_7 поступив у травмпункт о 3 год 30 хв 28.02.2010 р. з діагнозом колото-різана рана шиї зліва, з пошкодженням судин зліва.
Згідно висновків молекулярно-генетичної експертизи на одежі засудженого та вилученому ножі знайдені сліди крові ОСОБА_7
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_7 настала в наслідок проникної колото-різаної рани шиї зліва із пошкодженням м'язів шиї, внутрішньої яремної віни, диафрагмального нерву, плечового сплетення, хребтової артерії, яка ускладнилась розвитком малокров'я внутрішніх органів, набряку легенів і головного мозку. Проникла колото-різана рана шиї утворилась в наслідок нанесення фіксованого удару плоским колюще-ріжучим предметом, яким міг бути ніж, с достатньою силою.
Сукупність наведених доказів із достатньою повнотою підтверджують факт того, що саме ОСОБА_3 із достатньою силою умисно наніс удар спеціальним знаряддям - ножем в життєво важливий орган - шию потерпілого, що свідчить про те, що дії засудженого носили умисний характер та були направлені на позбавлення життя іншої людини. Тому суд обґрунтовано відкинув твердження засудженого про те, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_7, та відповідно до встановлених фактичних обставин, вірно кваліфікував дії засудженого за ч.1ст.115 КК України, .
Покарання засудженому обрано із належним врахуванням тяжкості скоєного, даних про особу винного, із врахуванням обтяжуючої покарання обставини, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, в межах санкції ч.1ст.115 КК України. Підстав до пом'якшення покарання немає.
Суд обґрунтовано відкинув твердження ОСОБА_3 про те, що застосовуючи ніж він захищався від нападу гурту молоді. Такі твердження спростовуються показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які заперечували застосування насилля до ОСОБА_3, та зазначали, що ОСОБА_7 навіть не конфліктував із ОСОБА_3.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також показали, що не бачили, щоб хтось бив засудженого.
Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_16 показали, що лише чули звук розбитої скляної пляшки, але вони не бачили, щоб ОСОБА_3 били.
Свідок ОСОБА_6 показав, що в той час, коли підсудний провокував бійку, в його руці була скляна пляшка. Але він відкинув її в сторону, щоб не провокувати ОСОБА_3.
Ці показання підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21
Згідно висновкам судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_3 виявлені забита рана лівої надбрівної дуги, яка утворилася від одної дії тупого предмету і відноситься до легких тілесних ушкоджень, садно лівого ліктьового суглобу, яка утворилась від одної ковзної дії тупого предмету, що можливо і при падінні, і відноситься до легких тілесних ушкоджень.
А згідно показань свідків при затриманні ОСОБА_3 впав на землю. Таким чином, будь-яких доказів того, що безпосередньо перед нанесенням удару ножем відносно ОСОБА_3 було застосовано насильство, не здобуто. Тому суд 1-ї інстанції обґрунтовано відкинув твердження ОСОБА_3 про те, що він оборонявся від насильства з боку гурту молоді.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування вироку, органом досудового слідства і судом припущено не було.
Враховуючи викладене, керуючись ст.366 КПК України (1960р) судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію залишити без задоволення.
Залишити без змін вирок Краматорського міського суду Донецької області від 11 січня 2013 року відносно ОСОБА_3.
Судді: