Категорія 46 Головуючий у 1 інстанції Хараджа О.О.

Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

22 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Баркової Л.Л.,

суддів Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.,

при секретарі Макаровій О.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення у справі за її позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток подружжя у праві власності на майно та його поділ,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 12 березня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 2 грудня 2004 року по 24 вересня 2009 року.

Визнано домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану за зазначеною адресою такими, що набуті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за час спільного проживання та належать їм на праві спільної сумісної власності.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 49/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 51/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1.

Стягнуно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок компенсації за відхилення від вартості ідеальної долі 615 (шістсот п'ятнадцять) гривень 50 копійок.

Проведено розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_2 в натурі частку домоволодіння як 1 співвласнику згідно плану домоволодіння з варіантами розподілу (додаток № 1 до висновку експерта), а саме житлову кімнату 3 площею 9,3 кв.м.; житлову кімнату 5 площею 18,7 кв.м.; кухню 9 площею 6,5 кв.м.; санвузол 10 площею 3,0 кв.м.; частину приміщення 2 площею 3,3 кв.м.; веранду І площею 6,1 кв.м.; сіни II площею 6,6 кв.м.; погреб літ а'\п ; ґанок літ. а4 літню кухню літ. Б; сарай літ. В; 1\2 частину замощення; 1/4 частину огорожі № 1; 2/3 частини огорожі №4, що за дійсною інвентарною вартістю складає 21315 грн. або 49/100 долі.

ОСОБА_3 виділено в натурі частку домоволодіння АДРЕСА_1 як 2 співвласнику згідно плану домоволодіння з варіантами розподілу (додаток № 1 до висновку експерта), а саме: житлову кімнату 7 площею 11,6 кв.м., житлову кімнату 8 площею 13,2 кв.м.; коридор 4 площею 4,1 кв.м.; коридор 6 площею 6,9 кв.м.; передню 1 площею 10,5 кв.м.; частину приміщення 2 площею 4,8 кв.м.; погреб літ ап; ґанок літ. а 1\2 частину замощення; 3/4 частини огорожі № 1; 1/3 частину огорожі №4, огорожу №3, що за дійсною інвентарною вартістю складає 22546 грн. або 51/100 долі.

Зобов'язано ОСОБА_2 за свій рахунок зробити наступні переобладнання з ціллю відокремлення частин у домоволодінні: закласти дверний витвір між приміщеннями З та 5, 1 та 5, утеплити зовнішні стіни приміщення І, демонтувати віконний отвір з підвіконною частиною та дверний витвір між приміщеннями І та II для створення просторового об'єму (збільшення об'єму приміщення II зі встановленим котлом опалення); обладнати глуху перегородку в приміщенні 2 на відстані 1,2 м від стіни, суміжній приміщенням 2 та 3 вздовж неї згідно додатку №1 до висновку експерта.

Зобов'язано ОСОБА_3 за свій рахунок зробити наступні переобладнання: демонтувати перегородку між приміщеннями 1 та 4 (фактично її частина вже демонтована), обладнати перегородки з двірними витворами у приміщенні, отриманому з приміщень 1 та 4 для організації прихожої та санвузла (згідно додатку №1).

Переобладнання узгодити з компетентними органами у відповідності до ст. 152 ЖК України.

Визнано порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 259 кв.м, розміри якої складають: 13,60 м, 6,95 м, 17,35 м по межі з ділянкою АДРЕСА_2; 4,40 м по вул. Гоголівській; 5,86 м, 5,0 м, 2,81 м, 7,21 м, 9,20 м, 4,0 м, 5,10 м по межі з ділянкою другого співвласника. Вхід на ділянку організувати з вул. Гоголівської. ОСОБА_3 виділити частину земельної ділянки площею 259 кв.м, розміри якої складають: 5,65 м по межі з ділянкою АДРЕСА_2; 5,55 м, 8,0 м, 11,7 м по вул. Гоголівській; 5,86 м, 5,0 м, 2,81 м, 7,20 м, 9,20 м, 4,0 м, 5,10 м по межі з ділянкою першого співвласника; 17,6 м по межі з ділянкою №33 по вул. Гоголівській; 3,40 м по межі з ділянкою АДРЕСА_2. Вхід на ділянку залишається попереднім з вул. Гоголівської.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 965,80 грн.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 13 травня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 12 березня 2013 року, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток подружжя у праві власності на майно та його поділ, скасоване. У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток подружжя у праві власності на майно та його поділ відмовлено.

8 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з заявою про винесення додаткового рішення. Просила ухвалити додаткове рішення про залишення без змін рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 12 березня 2013 року, в частині встановлення факту сумісного проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 2 грудня 2004 року по 24 вересня 2009 року.

ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи повідомлена, про що свідчить реєстрація телефонограми № 564 апеляційним судом Донецької області. Позивачка заяву про відкладення розгляду справи не подала (а.с.223).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 подала заяву про винесення додаткового рішення у даній справі, посилаючись на те, що рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 12 березня 2013 року, в частині встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 2 грудня 2004 року по 24 вересня 2009 року, не оскаржувалось сторонами та не було предметом апеляційного розгляду, проте, у резолютивній частині рішення апеляційного суду Донецької області від 13 травня 2013 року не зазначено, що рішення районного суду скасоване частково та в цій частині позовних вимог залишено без зміни.

Відповідно до вимогст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таких обставин у заяві ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення не наведено.

Крім того, у відповідності до ч.3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

В судовому рішення апеляційного суду від 13 травня 2013 року зазначено, що в частині встановлення факту проживання однією сім'єю рішення суду не оскаржувалося.

Оскільки ОСОБА_3 оскаржував рішення в частині поділу будинку, який судом визнано спільною сумісною власністю, а не факт спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю з 2 грудня 2004 року по 24 вересня 2009 року, апеляційний суд Донецької області не може робити висновків у справі, по якій не подано апеляційної скарги.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі та відмовляє позиваці в ухваленні додаткового рішення.

Керуючись ст.220 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за її позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток подружжя у праві власності на майно та його поділ відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Баркова Л.Л.

судді Гаврилова Г.Л.

Кочегарова Л.М.