АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/774/1358/13 Суддя першої інстанції: Ходасевич О.В.
Категорія: ч.2 ст. 289 КК України Доповідач: суддя апеляційного суду: Дрибас Л.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого:судді - Дрибаса Л.І.
суддів - Бровченко Л.В., Коваленко В.Д.
за участю прокурора - Грамма О.А.
захисника, адвоката - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року, -
В с т а н о в и л а:
Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року, засуджені
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
за ч. 2 ст. 289 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимий, останній раз 17 лютого 2009 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 18 жовтня 2011 року за відбуттям призначеного покарання, -
- за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього особисто належного майна.
Стягнуто на користь ОСОБА_5: з ОСОБА_4, в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 20 000 грн., з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, солідарно, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн.
Вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що:
26 грудня 2011 року, ОСОБА_3 в невстановлений слідством час, перебуваючи за місцем проживання свого племінника ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, вчинюючи злочин повторно, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_4, спрямовану на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем «Мерседес - Спринтер», д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, розподіливши між собою ролі, згідно з якими, ОСОБА_4, зустрівшись з ОСОБА_7 повинен був запропонувати останньому здійснити пасажирське перевезення до м. Києва, а ОСОБА_3 повинен був виконати роль замовника цього перевезення.
28 грудня 2011 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_7 прибув на належному йому автомобілі «Мерседес - Спринтер», д.н. НОМЕР_1 в обумовлене з ОСОБА_4 місце -на пл. Десантників № 1 м. Дніпропетровська, після чого ОСОБА_4 переконав ОСОБА_7 прослідувати до будинку АДРЕСА_1 для зустрічі з співучасником злочину ОСОБА_3 Після того, як потерпілий приїхав до вказаного місця і вийшов з автомобіля, ОСОБА_4, діючи згідно попередньої змови з ОСОБА_3, не маючи повноважень на користування і керування автомобілем «Мерседес - Спринтер», який належав ОСОБА_7, наявним у нього ключем, запустив двигун даного автомобіля. Після цього співучасники злочину ОСОБА_3 і ОСОБА_4 всупереч волі власника вказаного автомобіля, ОСОБА_7 місцезнаходження якого слідством не встановлено, виїхали з двору будинку АДРЕСА_1, де залишили автомобіль.
Наступного дня, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, проїхали на вказаному автомобілі на СТО, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Поточна, 67-д, де демонтували двигун з автомобіля, що належав ОСОБА_7 і встановили зазначений двигун в автомобіль «Мерседес - Спринтер», д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4 Крім того, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 демонтували з салону автомобіля монітор «TFT LCD», вартістю 1 360,80 грн., автомагнітолу «SONY», вартістю 231,90грн., які є невід'ємною частиною автомобіля що належав ОСОБА_7
Таким чином, ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, всупереч волі власника, незаконно заволоділи транспортним засобом «Мерседес - Спринтер», д.н. НОМЕР_1, вартістю 159 588 гривень, що належить ОСОБА_7, завдавши матеріальної шкоди останньому, згідно висновку автотоварознавчої експертизи, на суму 56 135, 51 грн, а всього на загальну суму 57 728, 21 грн.
Крім того, ОСОБА_3, 20 жовтня 2011 року, приблизно о 16.00 годині, знаходячись біля будинку № 339 по вул. Коммунарівській у м. Дніпропетровську, у невстановленої слідством особи, незаконно, придбав за 100 гривень, без мети збуту, речовину рослинного походження, що має ознаки, характерні для рослини коноплі, яка містить - тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом (марихуаною) у невстановленій кількості. Після чого, в цей же день, ОСОБА_3, незаконно зберігаючи вказаний наркотичний засіб, переніс додому, де частину наркотичного засобу вжив, а частину, масою 19,14 гр., сухою речовиною 17,99 гр., продовжував незаконно зберігати без мети збуту. 04.01.2012 року, під час проведення обшуку за місцем його проживання, вказану речовину працівниками міліції було виявлено та вилучено.
Із апеляції засудженого ОСОБА_3 вбачається, що він просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. Вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, що суд першої інстанції допустив істотну неповноту та односторонність судового слідства, зокрема не провів перевірку його заяви згідно якої, під час проведення досудового розслідування до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства у виді фізичного насильства і психологічного тиску, під час яких він дав зізнавальні показання, які суд поклав в основу вироку. Просить визвати в судове засідання співробітників прокуратури, які проводили перевірку за його заявою та медичних працівників, які проводили його медичний огляд.
Розглянувши апеляцію, вислухавши думку прокурора, який вважав доводи поданої апеляції надуманими і просив залишити її без задоволення, а вирок суду без змін, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_9, який вважає, що йому призначено суворе покарання, дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи, які викладені в апеляції і в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 22, 64 КПК України (в ред. 1960 року) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Згідно ч. 1 ст. 368 КПК України (в ред. 1960 року) однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
При апеляційному перегляді вказаного вироку суду, колегією суддів було встановлено, що як органом досудового розслідування, так і судом першої інстанції вказані вимоги закону були виконані належним чином. Як вбачається із матеріалів справи і протоколу судового засідання, суд повно, усестороннє та об'єктивно дослідив всі обставини справи, допитав всіх свідків, дослідив всі докази, добуті по справі, як ті що суд поклав в основу вироку, як докази вини засуджених, так і ті на які сторона захисту посилалась на свій захист, використав всі передбачені законом засоби для перевірки показань учасників процесу, вирішив, відповідно до закону, всі клопотання сторін, у вироку детально проаналізував та дав належну оцінку всім доказам по справі, навів переконливі мотиви чому він прийняв до уваги одні докази та критично оцінив інші.
Колегія суддів, вважає, що по справі відсутні обставини, які свідчили б про неповноту, односторонність та необ'єктивність досудового слідства і судового розгляду справи, а тому підстав для зміни або скасування вироку, передбачених ст. 368 КПК України (в ред. 1960 року) не вбачається.
Що стосується доводів засудженого ОСОБА_3, що суд першої інстанції не провів перевірку його заяви, щодо застосування до нього недозволених методів ведення слідства, то колегія суддів вважає їх безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають. Так, суд першої інстанції відповідно до закону вирішив заявлене клопотання засудженого, тому що в матеріалах кримінальної справи є відповідь прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська, що по його заві проводилась перевірка в порядку ст. 97 КПК України (в ред. 1960 року) за результатами якої прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції Кіровського РВ, за відсутності в їх діях складу злочину (т. 4 а.с. 240).
Крім того, сам факт проведення прокурорської перевірки не заперечує і сам засуджений, оскільки в апеляційній скарзі просить викликати в судове засідання апеляційного суду працівників прокуратури, які здійснювали відповідну перевірку.
Що стосується доводів засудженого щодо необхідності виклику та допиту в судовому засіданні працівників прокуратури, медичних працівників лікарні ім. Мечнікова, медичних працівників медичної частини СІЗО м. Дніпропетровська, то колегія суддів розцінює їх як необґрунтовані з наступних підстав. Колегія суддів, не вбачає за необхідне викликати в судове засідання вказаних осіб, оскільки в клопотанні не вказано, яких саме осіб необхідно викликати в судове засідання, а ті обставини про які вони можуть повідомити суду не стосуються предмету доказування по пред'явленому обвинуваченню, крім того такі обставини були предметом перевірки слідчих органів, за результатами якої було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Порядок оскарження вказаної постанови роз'яснено засудженому і він своїм правом на таке оскарження не скористався - вказана постанова чинна.
У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, а вирок суду є законним та обґрунтованим.
Відповідно до норм КПК України (в ред. 1960 року) апеляційний суд розглядає справу в межах поданих апеляцій і погіршити становище засудженого може тільки, якщо про це є відповідна апеляція прокурора або потерпілого, з огляду не це підстав для зміни чи скасування вироку або постановлення нового вироку, колегія суддів не має.
На підставі вищенаведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 р.) та п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2013 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Судді апеляційного суду:
_______________ ________________ _________________
Л.І. Дрибас В.Д. Коваленко Л.В. Бровченко