Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№22-ц/778/4602/13 Головуючий у 1-й інстанції Турбіна Т.Ф.

Суддя-доповідач Глазкова О.Г.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Бєлки В.Ю.

суддів Глазкової О.Г.

Каракуші К.В.

при секретарі. Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» про визнання права, відновлення становища, що існувало до порушення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений до ПАТ «Запорізький арматурний завод», УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, про визнання права, відновлення становища, що існувало до порушення.

В обґрунтування позову зазначала, що вона з 25.09.1980 року по 03.10.1983 року, з 01.12.1983 року по 08.02.1985 року, з 06.11.1985 року по 01.08.1990 року, з 02.08.1990 року по 06.09.1995 року працювала Запорізькому Виробничому об'єднанні «Арматуростроение», ВАТ «Запорізький арматурний завод», за професією, яка включена до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

ПАТ «Запорізький арматурний завод» видав уточнюючу довідку № 60 від 13.05.2009 року та уточнюючу довідку №77 від 14.12.2010 року, згідно яких підтвердив стаж роботи у шкідливих умовах у ВАТ «Запорізький арматурний завод» за період 25.09.1980 року по 03.10.1983 року, з 01.12.1983 року по 08.02.1985 року, з 06.11.1985 року по 01.08.1990 року, з 02.08.1990 року.

На підставі цих довідок їй з 18.03.2011 року була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №2. Періоди роботи підтверджені записами в трудовій книжці.

Заявою-повідомленням ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 18.05.2011 року №295 була анульована та відкликана довідка ВАТ «Запорізький арматурний завод» вих. № 77 від 14.12.2010 року, оскільки ВАТ «Запорізький арматурний завод» не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування», період роботи позивача на якому віднесено до пільгової роботи, не отримав ніяких документів на зберігання, а тому не має права видавати документи стороннього підприємства.

У зв'язку з цим УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя припинило виплату їй пенсії з 01.07.2011 року за відсутності необхідного пільгового стажу роботи по Списку № 2.

З діями ВАТ «Запорізький арматурний завод» по відкликанню уточнюючої довідки і припиненням виплати пільгової пенсії вона не погоджується, оскільки вважає, що ВАТ «Запорізький арматурний завод», до якого в результаті перетворень перейшли всі основні засоби виробництва разом з робітниками, повинен був видати їй уточнюючу довідку про підтвердження стажу роботи у шкідливих умовах у ЗВО «Арматуробудування» для нарахування пенсії на пільгових умовах.

Записи у трудовій книжці від 04.02.1994 року про перейменування у ВАТ «Запорізький арматурний завод» з посиланням на наказ Мінмашпрома № 104 від 28.01.1994 року не визнані недійсними, не внесені виправлення у відповідності до встановленого порядку ведення трудових книжок, робітники про такий факт не сповіщені.

Крім того, вважає, що УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя не мало права припиняти виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах на підставі зазначеного повідомлення ВАТ «Запорізький арматурний завод», оскільки така підстава припинення виплати пенсії чинним законодавством не передбачена, у зв'язку з чим просить визнати за нею право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджена довідкою, згідно якої ВАТ «Запорізький арматурний завод» підтвердило стаж її роботи на ВАТ «Запорізький арматурний завод», а також, відновити становище по виплаті їй пенсії на пільгових умовах на підставі довідки вих. № 60 від 13.05.2009 року та довідки № 77 від 14.12.2010 року, що існувало до припинення її виплати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до УПФ України в Ленінському районі про визнання права на пенсію, відновлення становища, що існувало до порушення та зобов'язання виплачувати пенсію в раніше нарахованому обсязі, починаючи з 01.07.2011 року закрито.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Запорізький арматурний завод» про визнання права на пенсію та відновлення становища, що існувало до порушення відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі..

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Наказом № 602 позивач 25.09.1980 року була прийняти на роботу в Запорізьке виробниче об»єднання арматуро будування (далі «ЗВОБА»), звільнена 08.02.1985 року.

Наказом № 415-а від 05.11.1985 року прийнята на роботу з 06.11.1985 року в «ЗВОА» в чавуноливарний цех.

З 04.02.1994 року ЗВОА перейменовано в ВАТ «Запорізький арматурний завод» (далі ВАТ «ЗАЗ».

06.09.1995 року позивач звільнена з роботи з ВАТ «ЗАЗ» ( наказ № 317 від 07.09.1995 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачу для призначення пільгової пенсії за списком № 2 була надана довідка про пільговий характер роботи, видана ВАТ «ЗАЗ» за № 60 від 13.05.2009 року, яка підтверджувала фактичну занятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у ВАТ «ЗАЗ» за списком № 2 за період з 25.09.1980 року по 03.10.1983 року, з 01.12.1983 року по 08.02.1985 року, з 06.11.1985 року по 01.08.1990 року, з 02.08.1990 року по 06.09.1995 року.

14.12.2010 року ВАТ «ЗАЗ» видав довідку № 77, якою було підтверджено зайнятість повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці у ВАТ «ЗАЗ» за вказаний вище період.

Згідно заяви - повідомлення від 18.05.2011 року № 295 була анульована та відкликана довідка ВАТ «ЗАЗ» № 77 від 14.12.2010 року, оскільки ВАТ «ЗАЗ» не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування» у період роботи позивача віднесеної до пільгової роботи. При таких обставинах ВАТ «ЗАЗ» не має законного права в своїх довідках зазначати період роботи особи на виробництві, роботі, посаді і показники тощо на ЗВО «Арматуробудування ЗВО «Запоріжпромарматура»).

Далі ВАТ «ЗАЗ» надав нову довідку про пільговий характер роботи позивача № 58 від 01.06.2011 року, якою було підтверджено фактичну зайнятість позивача на роботах за списком № 2 на ВАТ «ЗАЗ» лише за період з 04.02.1994 року по 06.09.1995 року.

У зв»язку з цим УПФУ в Ленінському районі м.Запоріжжя проведено перерахунок пільгового стажу позивача та з 01.07.2011 року припинена виплата пенсії у зв»язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, оскільки пільговий стаж за списком № 2 склав лише 1 рік 3 місяці 15 днів.

Із трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що вона наказом № 602 від 25.09.1980 року прийнята на роботу в ЗВО «Арматуробудування» (запис № 1). Звільнена з роботи 08.02.1985 року ( запис № 5).

На підставі наказу № 415-а від 05.11. 1985 року прийнята на роботу в ЗВО «Арматуробудування « в чавуноливарний цех.

З 04.02.1994 року ВО «Арматуробудування» перейменовано в ВАТ «Запорізький арматурний завод» (запис № 10).

На підставі наказу № 317 від 07.091995 року позивач 06.09.1995 року звільнена з роботи з ВАТ «Запорізький арматурний завод» (запис № 12).

Як вбачається із листа промислової плітики України від 01.07.2011 року № 14/4-1-1118, Запорізьке ВО «Арматуробудування було створено на підставі наказу Міністерства хімічного та нафтового машинобудування СРСР від 22.10.1975 року № 221 і було підпорядковано Всесоюзному об»єднанню трубопровідної арматури «Союзпромарматура». ВО «Запоріжпромарматура» було добровільним галузевим об»єднанням державних підприємств, до складу якого входило ДП «Запорізький арматурний завод».

Згідно з наказом Міністерства хімічного та нафтового машинобудування СРСР від 07.08.1989 року № 4 ВО «Запоріжпромарматура» була підпорядкована Міністерству важкого машинобудування СРСР.

Наказом Міністерства тяжкого машинобудування СРСР № 105/180 від 08.04.1991 року ВО «Запоріжпромарматура» в складі Запорізький арматурний завод - головний Сімферопольський арматурний завод, Славгородський арматурний завод було передано з відання Мінтяжмашу СРСР у відання Мінатоменергопрома СРСР.

Наказом Держоборонпроммашу і Фонду державного майна України від 01.10.1991 року № 3 ВО «Запоріжпромарматура» підпорядковане Держоборонмашу України.

Відповідно до статуту Запорізького державного виробничого об»єднання «Арматуробудування» (ВО «Запоріжпромарматура»), затвердженого головою Держоборонпроммашу України 25.11.1991 року і зареєстрованого у Запорізькому міськвиконкомі 27.01.1992 року за № 91-р, вказане об»єднання являло собою добровільне галузеве об»єднання державних виробничих підприємств України, до складу якого входив Запорізький арматурний завод.

Відповідно до п.1.6 Статуту передбачено, що об»єднання не відповідає за зобов»язання підприємств, які входять до його складу.

Статутом Запорізького арматурного заводу, затвердженого головою Держоборонпроммашу 25.11.1991 року і зареєстрованим у Запорізькому міськвиконкомі 27.01.1992 року № 92, передбачено, що вказане підприємство є самостійним господарюючим статутним об»єктом, має статус юридичної особи, наділено правом об»єднуватися на добровільних засадах з іншими підприємствами незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності перед власником майна та своїм трудовим колективом.

Майно Запорізького арматурного заводу прийнято до управління Мінмашпрому, що підтверджується наказом Мінмашпрому № 12Д від 16.07.1993 року.

Запорізький арматурний завод вийшов зі складу ВО «Запоріжпромарматура» і продовжив свою діяльність як самостійне державне підприємство згідно з розпорядженням Ленінського райвиконкому від 23.12.1993 року (згідно архівної довідки).

Як вбачається із наказу Міністерства машинобудування, війсьпромислового комплексу і конверсії України № 104 від 28.01.1994 року на базі Запорізького арматурного заводу створено ВАТ «Запорізький арматурний завод».

Згідно розпорядження Ленінського райвиконкому від 03.04.1994 року, наказу «Запорізький арматурний завод» від 18.04.1994 року, з 04.02.1994 року на базі державного підприємства «Запорізький арматурний завод» створено Відкрите акціонерне товариство « Запорізький арматурний завод»

27.12.2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради проведена державна реєстрація статуту Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод». Відповідно статуту ПАТ «Запорізький арматурний завод» є правонаступником майнових прав і обов»язків ВАТ «Запорізький арматурний завод». В матеріалах справи відсутні данні про ліквідацію ВО «Запоріжпромарматура».

Також відсутні данні в трудовій книжці позивача, що Запорізький арматурний завод вийшов зі складу ВО «Запоріжпромарматура» і продовжив свою діяльність як самостійне державне підприємство ДП «Запорізький арматурний завод».

Запис № 10 у трудовій книжці позивача про те, що з 04.02.1994 року ЗВО «Арматуробудування» перейменовано в ВАТ «Запорізький арматурний завод» з посиленням на наказ міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 104 від 28.01.1994 року, не відповідає змісту вказаного наказу.

Факт, що з 04.02.1994 року по 06.09.1995 року позивач перебувала у трудових відносинах з підприємством, правонаступником якого є ПАТ «Запорізький арматурний завод», ПАТ «Запорізький арматурний завод» не заперечує.

ВО «Запоріжпромарматура» є самостійним суб»єктом господарювання, а Запорізький арматурний завод тільки входив в це об»єднаня, але не відповідав за його зобов»язаннями, наказ про прийом на роботу позивача був виданий виробничим об»єднанням, а не його структурним підрозділом, записи до трудової книжки позивача про переведення його після створення ДП «Запорізький арматурний завод» до вказаного підприємства не внесені, тому посилення позивача на те, що він перебував у трудових відносинах з 25.09.1980 року по 03.10.1983 року, з 01.12.1983 року по 08.02.1985 року, з 06.11.1985 року по 04.02. 1994 року з відповідачем, у якого виник обов»язок надати колишньому працівникові виробничого об»єднання довідку про особливі умови праці, не відповідає вимогам діючого законодавства і фактичним обставинам справи, оскільки не узгоджується з даними трудової книжки.

Таким чином, враховуючи надані докази, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і дійшов правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Порушень чи неправильного застосування закону, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного рішення, колегією суддів під час розгляду даної справи не встановлена, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: