Справа № 0907/2-7070/2011

Провадження № 22ц/779/2261/2013

Категорія 8

Головуючий у І інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано - Франківської області в складі :

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: представника ДП «Укрнафтогазкомплект»

НАК «Нафтогаз України» Шуляра Р.В.,

відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

представника служби у справах дітей Дутчак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідача служба у справах дітей Івано-Франківського МВК про визнання права власності та витребування із чужого незаконного володіння квартири, за апеляційною скаргою представника Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2013 року в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідача служба у справах дітей Івано-Франківського МВК про визнання права власності та витребування із чужого незаконного володіння квартири - відмовлено.

На дане рішення представник ДП «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що 12.12.2000 року між ДП «Укрнафтогазкомплект» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди на квартиру АДРЕСА_1.

Строк дії договору оренди закінчився 01.01.2011 року і відповідач в 10-денний термін повинен був звільнити займане житло, та передати квартиру власнику. Однак ОСОБА_3 не вчинив необхідних дій по звільненню займаного житла відповідно до умов договору. Натомість в ході проведеної прокуратурою перевірки, та листом ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» стало відомо, що спірна квартира належить відповідачу на праві приватної власності, хоча наявні всі документи, які підтверджують, що власником спірного житла є Івано-Франківська база ДП «Укрнафтогазкомплект», і саме на його балансі обліковується дана квартира.

З цих підстав рішення суду першої інстанції, апелянт просив скасувати, та ухвалити нове рішення, яки позов задовольнити.

В судовому засіданні представник «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» вимоги підтримав з тих же мотивів, що зазначені у апеляційній скарзі.

ОСОБА_3 та його представник доводи апеляційної скарги не визнали, просять її відхилити, рішення суду першої інстанції вважають законним та обгрунтованим.

Представник служби у справах дітей Івано-Франківського МВК рішення суду вважає законним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 до суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи були проінформовані.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, доводи представників сторін, третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі звернення №2029-14 від 06.09.2001 року Івано-Франківської бази ДП «Укрнафтогазкомплект», рішенням Івано-Франківської міської ради ХІХ сесії, від 08.11.2001 року, двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 була прийнята у комунальну власність територіальної громади міста.

З свідоцтва про право власності виданого 01.12.2009 року Госпрозрахунковою Групою з приватизації житлового фонду вбачається, що спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, та членам його сім'ї ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 в рівних долях та була приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Свідоцтво про право власності видане згідно розпорядження міського голови від 14.10.2009 року №537-р.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено і не надано на підтвердження своїх позовних вимог жодних належних і допустимих доказів, а відтак вимоги про витребування майна є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Виходячи з вимог ст. ст.10, 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, приватизація спірної квартири була проведена відповідачем в встановленому порядку та з дотриманням вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Оскільки жодних доказів того, що ОСОБА_3 без законних підстав володіє та проживає разом із сім'єю в спірній квартирі позивач не надав, питання про визнання за ним права на житло не ставив, як і не ставив питання про визнання недійсним свідоцтва про право власності видане ОСОБА_3, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для витребування майна у законного власника, а відтак і про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

П.І. Проскурніцький