Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України
Головуючий у першій інстанції Гальченко І.В.
Доповідач Кір`яков П.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2013 року м. Маріуполь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого - судді Кір`якова П.І.,
суддів Преснякової А.А., Бєдєлєва С.І.,
за участю секретаря Ушакової О.В., прокурора Максименко Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі Донецької області кримінальне провадження № 12012050630000200 за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 20 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець сел. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, громадянин України, українець, з середньо – спеціальною освітою, неодружений, не працюючий, який мешкав по АДРЕСА_2, зареєстрований по АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 09 квітня 2012 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі з випробувальним терміном на 2 роки,
визнаний винним та засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України частково зараховано до відбуття покарання, призначене за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 09 квітня 2012 року, та остаточно визначено покарання у вигляді 8 років 1 місяця позбавлення волі,-
ВСТАНОВИЛА:
Згідно із вироком суду засуджений скоїв злочин за наступних обставин.
У грудні 2011 року ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання у АДРЕСА_2, в ході сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_3, вирішив вбити її, та умисно наніс поранення кухонним ножем у життєво важливий орган потерпілій - шию, перерізавши її, внаслідок чого ОСОБА_3 померла на місці.
Після цього ОСОБА_2 розповів ОСОБА_4 про скоєний ним злочин, який безпосередньо не був свідком вбивства і перебував у літній кухні домоволодіння за вказаною адресою та спільно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, з метою приховання слідів вчиненого злочину, перенесли тіло ОСОБА_3 із приміщення будинку у город на подвір'ї вказаного будинку, де й закопали.
11 грудня 2012 року у ході огляду місця події, у місці, де вказав ОСОБА_2, під час розкопки був виявлений скелетований труп з ознаками насильницької смерті, разом із знаряддям вбивства - кухонним ножем, і згідно судово - медичної експертизи № 231 (в) від 16 січня 2013 року кісткові рештки скелету належать жінці, з моменту настання смерті до часу її виявлення пройшло приблизно один рік, а згідно висновку комплексної судово - імунологічної експертизи та молекулярно - генетичної експертизи № 226/333 від 22 січня 2013 року встановлені генетичні ознаки трупа, який може бути біологічною дочкою ОСОБА_5, вірогідність цієї події складає 99,98 %, що підтверджує той факт, що виявлений труп належить саме ОСОБА_3
Кримінальне провадження розглянуте у порядку ст. 349 КПК України.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Донецької області, просить вирок суду першої інстанції змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виключивши з резолютивної частини вироку рішення про призначення остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ухваливши рішення про самостійне виконання вироку Волноваського районного суду Донецької області від 09 квітня 2012 року, яким засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі з випробувальним терміном на 2 роки. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що злочин, передбачений за ч. 1 ст. 115 КК України, вчинено ОСОБА_2 у грудні 2011 року, тобто до постановлення вироку від 09 квітня 2012 року.
За таких обставин, суд повинен був ухвалити рішення про самостійне виконання вироку від 09 квітня 2012 року, але безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України та призначив остаточне покарання за сукупністю злочинів, чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 було засуджено 09 квітня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі з випробуванням на 2 роки, а 20 лютого 2013 року його було засуджено за злочин вчинений ним у грудні 2011 року, тобто до постановлення попереднього вироку.
При цьому, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України, яка передбачає, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі було встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
На думку колегії суддів суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до погіршення становища засудженого.
Відповідно до вимог п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Зазначені вимоги кримінального закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України судом не дотримані, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для зміни вироку.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції змінити, виключивши з його резолютивної частини рішення частково зараховане ОСОБА_2 до відбуття покарання призначеного за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 09 квітня 2012 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 - 409 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.
Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 20 лютого 2013 року відносно ОСОБА_2 змінити.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вирок Волноваського районного суду Донецької області від 09 квітня 2012 року відносно ОСОБА_2 визнаного винним та засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі з випробуванням на 2 роки, виконувати самостійно.
В решті вирок Волноваського районного суду Донецької області від 20 лютого 2013 року залишити без змін.
СУДДІ:
П.І. Кір`яков А.А. Преснякова С.І. Бєдєлєв