Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2813/13 Головуючий у 1 інстанції: Степаненко Ю.А.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Коваленко А.І., Глазкової О.Г.,

При секретарі: Хомяк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2010 року у справі

- за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області до ОСОБА_3, Районного комунального підприємства «Василівське БТІ» Василівської районної ради Запорізької області, треті особи: Комунальне підприємство «Центральна районна аптека №31» Василівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - про витребування майна,

- за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Василівської районної ради Запорізької області, Районного комунального підприємства «Василівське БТІ» Василівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем майна та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2010 року Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, РКП «Василівське БТІ» Василівської районної ради Запорізької області, треті особи: КП «Центральна районна аптека № 31» Василівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про витребування майна.

Позивач зазначав, що прокурорською перевіркою, проведеною за зверненням депутатів Василівської районної ради Запорізької області, встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності № 7 від 21.05.02 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.05.2007 року, витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, статуту КП "Центральна районна аптека № 31", приміщення аптеки № 243 загальною площею 984,7 кв. м, позначене на плані літерою "А-2", реєстраційний номер 15694621, що знаходиться за адресою: Запорізька область Василівський район м. Дніпрорудне вул. Комсомольська, буд. 21-а. та вбудоване приміщення аптеки загальною площею 725,8 кв, м, позначене на плані літерою "А", реєстраційний номер 18876853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до 01.12.2008 року перебували у власності територіальної громади в особі Василівської районної ради Запорізької області та були закріплені на праві господарського відання за КП "Центральна районна аптека № 31".

Рішенням постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська Товарна Біржа" від 16.09.2008 року у справі № 000400 за позовом ОСОБА_4 до КП "Центральна районна аптека № 31", визнано право власності позивача на вищезазначені приміщення аптек, а також зобов'язано районне комунальне підприємство «Василівське бюро технічної інвентаризації" Василівської районної ради Запорізької області зареєструвати право власності за ОСОБА_4 на зазначене майно.

Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 16.10.2008 року у справі № 6-197/08 задоволено заяву ОСОБА_4 про видачу виконавчого документа та видано виконавчий лист за вказаним рішенням третейського суду. БТІ 01.12.2008 року проведено реєстрацію права власності на дані об'єкти нерухомості за ОСОБА_4

На підставі договорів купівлі-продажу від 01.12.2008 року, які посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі під номером 2721 та 2725, ОСОБА_4,, продано ці приміщення аптек ОСОБА_5 за 576950,5 грн.

На підставі договорів купівлі-продажу від 02.12.2008 року, які посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі під номером 2727 та 2739, ОСОБА_5 продано вказані об'єкти нерухомості ОСОБА_3 за 94078 грн.

Згідно з витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, право власності на зазначене майно на підставі даних договорів 03.12.2008 року зареєстровано за ОСОБА_3

Позивачем вищевказане рішення третейського суду оскаржене до Василівського районного суду Запорізької області. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 28.08.2009 року, яку залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09.12.2009 року рішення третейського суду скасовано.

Ухвалу Свердловського міського суду Луганської області прокуратурою області було оскаржено до апеляційного суду Луганської області, який 04.08.2009 року виніс ухвалу про задоволення апеляційної скарги прокуратури. Оскаржувану ухвалу скасовано та постановлено ухвалу, якою відмовлено ОСОБА_4 у задоволені заяви про видачу виконавчого документу.

При цьому прокурорською перевіркою з'ясовано, що Василівська районна рада Запорізької області та КП "Центральна районна аптека № 31" участі у розгляді третейським судом при Українській Товарній Біржі "Українська Товарна Біржа" та Свердловським міським судом Луганської області наведених справ не брали.

За інформацією БТІ, право власності на зазначені об'єкти нерухомості на теперішній час зареєстровано за ОСОБА_3

З урахуванням того, що рішення судів, як правові підстави реєстрації спірного майна за ОСОБА_4, були скасовані, остання не мала права його відчужувати.

Посилаючись на викладене позивач просив суд витребувати з володіння ОСОБА_3 приміщення аптек загальною площею 984,7 кв. м, позначене на плані літерою "А-2", реєстраційний номер 1569 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - а, та вбудоване приміщення аптеки загальною площею 725,8 кв. м, позначене на плані літерою "А" реєстраційний номер 18876853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати комунальне підприємство "Василівське бюро технічної інвентаризації» Василівської районної ради Запорізької області скасувати державну реєстрацію приміщення аптеки № 243 загальною 984.7 кв. м, позначеного на плані літерою "А-2", реєстраційний номер 15694621, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та вбудованого приміщення аптеки, загальною площею 725,8 кв. м, позначеного на плані літерою А, реєстраційний номер 18876853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і поновити державну реєстрацію на зазначене нерухоме майно за Василівською районною радою Запорізької області.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що він є власником нежилих приміщень, а саме: приміщення аптеки № 243, що знаходиться за АДРЕСА_2, яке було придбане ним 02.12.2008 року за договором купівлі - продажу, а також вбудованого приміщення літера «А» що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яке було: придбане ним 02.12.2008 року за договором купівлі - продажу (а. с. 75-78).

Як йому стало відомо в результаті спілкування з колишніми власниками спірного нерухомого майна, власником якого він є на теперішній час, Василівська районна рада свого часу передала приміщення аптек до Комунального підприємства "Центральна района аптека № 31» на праві господарського відання.

Комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 31" в ході ведення господарської діяльності отримувало кредит в банківських установах.

Вказані приміщення, що стали предметом іпотечних договорів знаходилися на той час у власності територіальної громади Василівського району в особі Василівської районної ради Запорізької області, але остання надала згоду (рішення №19 від 25.04.2007р. та рішення №19 від 25.10.2006р.) на укладання договорів іпотеки та згоду на реалізацію майна в разі невиконання КП "ЦРА №31" зобов'язань за договорами в забезпечення яких були укладені іпотечні договори.

У зв'язку з тим, що КП "Центральна районна аптека № 31" не виконувало своїх зобов'язань з погашення заборгованості перед банками, були укладені відповідні угоди про відступлення права грошової вимоги та угоди про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, так право вимоги перейшло до фізичної особи - ОСОБА_4.

Таким чином, ОСОБА_4 стала кредитором перед КП "Центральна районна аптека № 31" за грошовими зобов'язаннями останнього, та їпотекодержателем нерухомого майна, переданого під заставу в забезпечення виконання грошових зобов'язань.

У зв'язку з неможливістю дійти згоди з КП "Центральна районна аптека № 31" щодо погашення існуючої заборгованості, ОСОБА_4 була змушена звернутися до суду, який виніс рішення про визнання за нею права власності на спірні приміщення аптек.

Таким чином, у Василівської районної ради немає ніяких підстав стверджувати, що спірні об'єкти нерухомості вибули з його володіння незаконно, бо вона сама передала майно в заставу, а в результаті невиконання боржником зобов'язань, стягнення було звернено на це майно. На теперішній час в приміщеннях, які належать йому на праві власності незаконно знаходиться Комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 31", що позбавляє його можливості користуватися власним майном.

Позивач просив суд відмовити заступнику прокурора Запорізької області діючого

в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області у задоволенні

позовних вимог та задовольнити його позовні вимоги, а саме, визнати його добросовісним набувачем нерухомого майна: приміщення аптеки № 243, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, вбудованого приміщення аптеки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Зняти арешт та будь-які інші заборони,накладені на вказані об'єкти нерухомості та зобов'язати Василівську районну раду Запорізької області та Комунальне підприємство «Центральна районна аптека № 31» звільнити приміщення аптеки № 243, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та вбудованого приміщення аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 78).

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2010 року позов заступника прокурора Запорізької області задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Витребувано з володіння ОСОБА_3 приміщення аптеки №243 загальною площею 984,7 кв.м. позначене на плані літерою «А-2», реєстраційний номер 15694621, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та вбудоване приміщення аптеки загальною площею 725,8 кв.м. позначене на плані літерою «А», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Зобов'язано РКП "Василівське БИ" Василівської районної ради Запорізької сласті скасувати державну реєстрацію приміщення аптеки № 243 загального площею 984, 7 кв. м., позначеного на плані літерою "А-2", реєстраційний номер 15694621, що заходиться за адресою: АДРЕСА_2 та вбудованого приміщення аптеки з площею 725,8 кв м, позначеного на плані літерою "А", реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - за ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та поновити державну реєстрацію на зазначене майно за територіальною громадою в особі Василівської районної ради Запорізької області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету Василівського району Запорізької області судовий збір у розмірі 51 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету Василівського району Запорізької області витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17 червня 2010 року рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради та задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Визнано ОСОБА_3 добросовісним набувачем майна, а саме: приміщення аптеки №243, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, вбудованого приміщення аптеки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, знято арешт та будь-які інші заборони, накладені на вказані об'єкти нерухомості, зобов'язано Василівську районну раду Запорізької області та КП «Центральна районна аптека №31№ звільнити приміщення аптеки №243 за адресою АДРЕСА_2, а також вбудованого приміщення аптеки за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2012 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 17 червня 2010 року скасовано, залишено в силі рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2010 року.

Не погоджуючись з рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2010 року, ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначала, що спірне нерухоме майно придбано ОСОБА_3 в період шлюбу з нею, а тому є спільним майном подружжя, за таких обставин при вирішенні спору суд першої інстанції повинен був залучити її до участі в справі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права, а тому просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.ї

Ухваливши рішення про задоволення позовних вимог заступника прокурора Запорізької області та відмовивши в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції посилався на статтю 41 Конституції України, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Також суд посилався на положення статей 140 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» - за змістом яких місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Крім того суд враховував приписи статті 142 Конституції України згідно якої матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

При цьому суд виходив з того, що приміщення аптеки № 243, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та вбудованого приміщення аптеки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з 2002 року були власністю територіальної громади в особі Василівської районної ради Запорізької області, та було закріплено за Комунальним підприємством «Центральна районна аптека № 31» на праві господарського відання.

Суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази, заначив в мотивувальній частині рішення, що хоча ОСОБА_3 і являється добросовісним набувачем, але попередні власники відчужуваного майна - ОСОБА_4, ОСОБА_5 не мали права розпоряджатися майном, право власності на яке належало територіальній громаді в особі Василівської районної ради Запорізької області, а тому дійшов висновку, що приміщення аптек, які є предметом даного спору, безпідставно, неправомірно вибували із володіння власника - територіальної громади в особі Василівської районної ради Запорізької області до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3

Виходячи з засад непорушності права власності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Запорізької області підлягають задоволенню та ухвалив рішення про витребування з володіння ОСОБА_3 зазначених об'єктів нерухомості - з поновленням державної реєстрації на це майно за територіальною громадою в особі Василівської районної ради Запорізької області.

Основні доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 полягають в тому, що її, як співвласника спірних приміщень аптек, до розгляду справи залучено не було, тоді як дане судове рішення безпосередньо зачіпає її майнові права, оскільки стосуються спільно нажитого майна подружжя. Її шлюб з ОСОБА_3 зареєстровано 23.09.2000 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження ( т. 1, а. с. 243).

Апелянт зазначає, що її чоловік, ОСОБА_3 02.12.2008 року за договорами купівлі-продажу р. № 2739 та р.№ 2737, посвідчених приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 та зареєстрованого РКП «Василівське БТІ» 03.12.2008 р. (реєстровий № 15694621 і № 18876853) є власником нежитлових приміщень, а саме: приміщення аптеки № 243, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та вбудованого приміщення аптеки літера «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Апелянт ОСОБА_2 вказує, що оскаржуваним судовим рішенням, яким ОСОБА_3 фактично позбавлений права власності на придбане ним нерухоме майно, порушено її права та інтереси.

Ці доводи заслуговують на увагу, оскільки дійсно оскаржуваним рішенням порушено права та інтереси ОСОБА_2 - з огляду на те, що спірне нерухоме майно було придбано її чоловіком - ОСОБА_3 в період шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя - в силу вимог статті 368 ЦК України та статті 63 СК України.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються незгоди з висновком суду першої інстанції, який, зазначивши в судовому рішенні, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, все ж таки дійшов необґрунтованого висновку щодо витребування цього майна у ОСОБА_3 Також апелянт посилалась на те, що позивач не довів обставин щодо вибуття нерухомого майна поза волею територіальної громади, якій належало спірне майно.

Такі доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Зокрема, статтями 10, 60 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що за нормами чинного цивільного процесуального Кодексу України суд апеляційної інстанції позбавлений права скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд в разі, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, судова колегія при апеляційному розгляді даної справи враховує роз'яснення пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.

При апеляційному розгляді справи судом досліджені надані апелянтом та представником Василівської районної ради Запорізької області належні, допустимі та переконливі докази на підтвердження тих обставин, що відсутні підстави для витребування спірного нерухомого майна у добросовісного набувача - ОСОБА_3

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 02.12.2008 року на підставі договорів купівлі-продажу р.№ 2739 і р.№ 2737, посвідчених приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 та зареєстрованих РКП «Василівське БТІ» 03.12.2008р. (реєстровий № 15694621 і № 18876853) придбав у ОСОБА_5 нерухоме майно: приміщення аптеки №243, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та вбудоване приміщення аптеки літера «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 47; 51). Тобто, цей правочин щодо придбання нерухомого майна здійснено ОСОБА_3 в період перебування у шлюбі з ОСОБА_2

Згідно зі ст. 368 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Це узгоджується з приписами статті 60 СК України, якою передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

З матеріалів справи видно, що рішенням виконкому Дніпрорудненської міської ради № 168 від 21.05.2002 року територіальним громадам Василівського району в особі Василівської районної ради було надано у власність приміщення аптеки № 243, розташоване за адресою АДРЕСА_2. Цей факт підтверджується свідоцтвом № 7 від 23.05.2002 року (т. 1, а. с. 16-18).

16.05.2007 року Василівською міською радою було видано свідоцтво про право власності ЯЯЯ № 544912, згідно з яким вбудоване приміщення аптеки, літера А, площею 725,8 кв. м по АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади в особі Василівської районної ради Запорізької області (т. 1, а. с. 14-15).

Згідно Статуту Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 31" вказані приміщення аптек були передані даному підприємству у господарське відання (т. 1, а. с. 19-26).

Рішенням Василівської районної ради Запорізької області № 19 від 25.10.2006 року було надано дозвіл КП "Центральна районна аптека № 31" Василівської районної ради Запорізької області на одержання кредиту в Промінвестбанку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудному Запорізької області" в сумі 100 тис. грн. під заставу приміщення аптеки № 243, розташованого за адресою АДРЕСА_2. У даному рішенні також зазначено, що в разі непогашення кредиту банк отримує дозвіл на реалізацію переданого в іпотеку майна (т. 1, а. с. 86-87).

Рішенням Василівської районної ради Запорізької області № 19 від 25.04.2007 року було надано дозвіл КП "Центральна районна аптека № 31" Василівської районної ради Запорізької області на укладання договору-факторінгу з ТОВ «Норма» і регіональним відділенням Приватбанку на одержання безстрокового кредиту в сумі 250 тис. грн. під заставу вбудованого приміщення аптеки № 31, яке розташоване в АДРЕСА_1 та вказано, що у разі невиконання зобов'язань за договором дозволити Приватбанку реалізацію переданого в іпотеку майна (т. 1, а. с. 85).

На підставі вищевказаних нормативно-правових актів індивідуальної дії органу місцевого самоврядування комунальне підприємство «Центральна районна аптека № 31» в ході ведення своєї господарської діяльності отримало кредити в банківських установах.

Зокрема, 21.11.2006 року було укладено кредитний договір № 12-043/02-01 між ЗАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» та КП

«Центральна районна аптека № 31». Того ж дня в забезпечення вимог за кредитним договором між цими ж сторонами укладено Договір іпотеки № 1371 відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно - приміщення аптеки № 243, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Згодом, 25.06.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та КП «Центральна районна аптека № 31 було укладено договір про проведення факторингу № ФО 2747/КЦ. 26.06.2007 року - в забезпечення вимог за договором факторингу - між ЗАТ КБ «Приватбанк» та КП «Центральна районна аптека № 31 укладено Договір іпотеки № 139 відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно - вбудоване приміщення аптеки літера «А», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Тобто, вказані приміщення аптек правомірно, на підставі рішень Василівської районної ради Запорізької області № 19 від 25.10.2006 року , № 19 від 25.04.2007 року та відповідних договорів з банківськими установами стали предметом іпотечних договорів (а. с. 85-87).

У зв'язку з тим, що КП «Центральна районна аптека № 31» не виконувало своїх зобов'язань з погашення заборгованості перед банками протягом 2007 - 2008 років банківськими установами було укладено низку угод про відступлення права вимоги за кредитним договором № 12-043/02-01 та про відступлення права вимоги за договором факторингу № ФО 2747/КЦ, в результаті яких право вимоги за вказаними договорами перейшло до ПП «Дельта-Плюс».

Остаточно 28.08.2008 року за договорами № 5307 та № НОМЕР_2 "Дельта-Плюс" відступило право вимоги за кредитним договором та договором факторингу ОСОБА_4. Саме вона стала кредитором КП «Центральна районна аптека № 31» за грошовими зобов'язаннями та іпотекодержателем нерухомого майна - приміщення аптеки № 243, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та вбудованого приміщення аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Слід зазначити, що самі по собі факти неодноразового відступлення прав вимог за кредитним договором та договором факторингу не тягнуть переходу права власності на спірне майно. Законність кредитного договору та договору факторингу не оспорена, так само як не оспорювалися договори про відступлення права вимоги. Тому в даному випадку колегія суддів, не може виходити за межі позовних вимог і керується презумпцією правомірності правочину.

Нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 01.12.2008 року ОСОБА_4 продала вказані приміщення аптек ОСОБА_5 (а. с. 35-74).

Остання згодом продала ці приміщення ОСОБА_3 (а. с. 79-84).

В мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення вказано, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, проте, всупереч встановленому, суд зазначає, що попередні власники (ОСОБА_4 та ОСОБА_5.) не мали права розпоряджатися майном, оскільки право власності на нього належало територіальній громаді в особі Василівської районної ради Запорізької області, а тому спірне нерухоме майно має бути витребувано у ОСОБА_3

Зазначений висновок суду спростовується наступним. З матеріалів справи видно, що на момент продажу ОСОБА_3 спірного нерухомого майна попередній власник - ОСОБА_5 - була законним його власником (право власності було зареєстровано вБТІ), мала відповідний витяг на реалізацію майна, що було перевірено нотаріусом при укладенні договору купівлі-продажу. Жоден із договорів купівлі-продажу щодо спірного нерухомого майна (від 01.12.2008 року та від 02.12.2008 року) не були визнані судом недійсними (а. с. 35-54; 79-84).

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно частини 1 статті 215 ЦК України України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частин 1-3 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно частин 5-6 статті 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін при апеляційному розгляді, ОСОБА_3 набув право власності на спірні приміщення аптек за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 02.12.2008 року - у ОСОБА_5. Зазначені договори укладено у формі, передбаченій законом. Будь-які ознаки, з якими закон пов'язує нікчемність цих правочинів, відсутні. В судовому порядку правочини не оспорювалися. Майно продано особою, якій на момент продажу належало право власності на це майно.

До укладення вказаних договорів купівлі-продажу нотаріусом було перевірено наявність будь-яких обтяжень на нерухоме майно, а також перевірено право власності продавця за договорами, ніяких обтяжень чи заборон виявлено не було. (т. 1, а. с. 79; 82).

З огляду на зміст досліджених судом рішень Василівської районної ради Запорізької області № 19 від 25.10.2006 року та № 19 від 25.04.2007року - якими було надано дозвіл КП "Центральна районна аптека № 31" Василівської районної ради Запорізької області на одержання кредиту в Промінвестбанку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудному Запорізької області" в сумі 100 тис. грн. під заставу приміщення аптеки № 243, розташованого за адресою АДРЕСА_2 та зазначено, що в разі непогашення кредиту банк отримує дозвіл на реалізацію переданого в іпотеку майна, судова колегія вважає хибним висновок суду першої інстанції про вибуття спірного майна з володіння власника не з його волі, а тому суд першої інстанції неправильно застосував приписи статті 388 ЦК України. (т. 1, а. с. 85-87).

Крім того, колегія суддів оцінює критично посилання Василівської районної ради на положення статті ст. 537 ЦК України - щодо належного виконання зобов'язань КП "Центральна районна аптека № 31" за кредитним договором та договором факторингу шляхом внесення грошових коштів на депозит нотаріуса.

Так, статтею 537 ЦК України передбачено, що:

1. Боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) відсутності представника недієздатного кредитора.

2. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Тобто, стаття 537 ЦК України встановлює вичерпний перелік випадків, коли виконання зобов'язань у такий спосіб допускається. Серед передбачених випадків відсутній такий, як закриття власного рахунку, як-то має місце в даній справі (т. 1, а. с. 102; 103; )

В цьому випадку суд вважає, що у боржника КП "Центральна районна аптека № 31" була можливість виконати грошове зобов'язання належним чином, однак він цього не зробив. За таких обставин колегія суддів вважає, що на момент перебування спірного майна у ОСОБА_4 існували підстави для задоволення її вимог за рахунок заставленого майна.

Представник позивача за первісним позовом в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 28.08.2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09.12.2009 року, рішення третейського суду згідно якого за ОСОБА_4 визнано право власності на спірні приміщення аптек, скасовано. Також 04.08.2009 року апеляційним судом Луганської області скасовано ухвалу Свердловського міського суду Луганської області - щодо видачі ОСОБА_4 виконавчого листа на виконання рішення третейського суду (т. 1, а. с. 56-57; 58-61; 62-64).

Проте, наявність вищевказаних ухвал, постановлених за наслідками прийняття третейським судом рішення щодо спірного майна, не може бути врахована судом як доказ на підтвердження позовних вимог заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області - з огляду на те, що оспорювані правочини були укладені в грудні 2008 року, а ухвали постановлені у 2009 році - після набуття права власності на спірне майно останнім власником - ОСОБА_3 Тобто, на момент вчинення оспорюваних правочинів підстави вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали права відчужувати спірне нерухоме майно, були відсутні ( т. 1, а. с. 56-57; 58-61; 62-64; 79; 82).

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення встановлено, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем майна, проте, всупереч вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про витребування цього майна у нього.

Згідно статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України та виходячи з приписів п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» добросовісність набувача презюмується. Лише у разі, якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою длязадоволення позову про витребування у нього майна.

З матеріалів справи видно, що будь-які, вказані в даній правовій нормі випадки, коли власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, відсутні.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що при вирішенні спору суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. За таких обставин в силу вимог статті 309 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові заступника прокурора Запорізької області та про задоволення зустрічного позову ОСОБА_7

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту:

Відмовити в задоволенні позову заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської районної ради Запорізької області до ОСОБА_3, Районного комунального підприємства «Василівське БТІ» Василівської районної ради Запорізької області, треті особи Комунальне підприємство «Центральна районна аптека №31» Василівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Василівської районної ради Запорізької області, Районного комунального підприємства «Василівське БТІ» Василівської районної ради Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання добросовісним набувачем майна та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 добросовісним набувачем нерухомого майна: приміщення аптеки № 243, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та вбудованого приміщення аптеки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язати Василівську районну раду Запорізької області звільнити приміщення аптеки № 243, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та вбудованого приміщення аптеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: