АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/4060/13-к

Номер провадження 11-кп/786/204/2013

Категорія ч.1 ст.115 КК України ОТЗ Головуючий у 1-й інстанції Антонов С.В.

Доповідач ап. інст. Давиденко Е. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Давиденка Е.В.

суддів Герасименко В.М., Куліша В.М.

при секретарі Войтенко Є.М.

з участю прокурора Гринь А.С.

потерпілої ОСОБА_2

захисника адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 04 липня 2013 року.

У С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, непрацюючого, мешканця: АДРЕСА_2, відповідно до ст. 89 КК України не судимого:

засуджено :

за ч.1 ст. 115 КК України на вісім років шість місяців позбавлення волі.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 визнано винуватими та засуджено за злочин проти життя та здоров'я, вчинений за наступних обставин.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 22.30 год. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з потерпілим, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті заподіяти смерть, із достатньою силою наніс ОСОБА_5 9 ударів ножем в область тулуба, у тому числі у життєво важливі органи, чим заподіяв йому відповідно висновку судово - медичної експертизи №163 від 25.02.2013 року, тілесні ушкодження у вигляді різаних поранень передньої поверхні грудної клітини та правого плеча в верхній третині, з ушкодженням верхньої та середньої долі легень, легеневих та міжреберних судин, гілки плечової артерії, з розвитком гемо -пневмотораксу, гострої масивної внутрішньої і зовнішньої кровотечі, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, внаслідок яких настала смерть.

Потерпіла, подала апеляцію в якій не оскаржуючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого вказувала, що суд призначив ОСОБА_4 покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, особі засудженого, та обставинам, що обтяжують покарання, а саме, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння, холоднокровно наносив потерпілому дев'ять ножових поранень в область тулубу. В зв'язку з чим просила вирок суду скасувати та призначити ОСОБА_4 більш суворе покарання передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала принесену нею апеляцію та просила призначити обвинуваченому більш суворе покарання, думку прокурора, яка вважала вирок суду законним та обґрунтованим, обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника адвоката, які також вважали вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши доводи апеляцій та матеріали кримінального провадження, вислухавши учасників судового розгляду в судових дебатах, а обвинуваченого в останньому слові, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України вирок, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні умисного вбивства, обґрунтований дослідженими в судовому засіданні й наведеними у вироку доказами.

Відповідно до положень ст.349 КПК України інші докази не досліджувались, оскільки це не заперечувалось учасниками судового розгляду та фактичні обставини вчиненого злочину ніким не оспорювались.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.1 ст. 115 КК України.

Розглядаючи доводи потерпілої про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого покарання з огляду на ступень тяжкості вчиненого ним злочину, а також його особи, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України, то вони є непереконливими.

Покарання ОСОБА_4 суд призначив з дотриманням положень ст. 65 КК України з урахуванням, як пом'якшуючих так і обтяжуючих покарання обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2008 року ОСОБА_4 був засуджений Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст. 122 ч.1, 76, 75 КК України, і відповідно до ст. 89 КК України він вважається таким, що не має судимості.

Відповідно до журналу судового засідання, обвинувачений просив вибачення у потерпілої, кається у вчиненому та підтвердив таке своє відношення до вчиненого і в суді апеляційної інстанції.

Усі обставини, які обтяжують покарання, в тому числі і ті, на які посилається потерпіла були враховані судом і змістовно наведені у вироку.

Також судом першої інстанції обґрунтовано було враховано віктимну поведінку самого потерпілого.

Обране судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин, апеляція потерпілої ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 04 липня 2013 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.

Судді:

_____________ _________________ _______________

Давиденко Е.В. Герасименко В.М. Куліш В.М.