АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа №626/581/13к Головуючий 1 інстанції: Гусар П.І.
Провадження №11кп/790/289/13 Доповідач: Григоров П.О.
Категорія: ч.2 ст.125 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2013 р. м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого - судді Григорова П.О.,
cуддів - Мозгового О.Д., Остапчика С.В. -
при секретарі - Шматок Т.А., -
за участю прокурора - Золочевського С.О.,
потерпілої - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
обвинуваченого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 21 червня 2013 р.,-
В С Т А Н О В И Л А:
Вищевказаним вироком,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Октябрьське Красноградського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, працюючого начальником РММ в ГПУ «Полтавагазвидобування», проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, визнано винним та призначено покарання за ч.2 ст.125 КК України 1 (один) рік виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням у дохід держави щомісячно по 20 відсотків з усієї суми його заробітку.
Як встановив суд, близько 11 години 4 січня 2013 року, ОСОБА_4 знаходився за місцем помешкання ОСОБА_1, розташованого в АДРЕСА_1.
Під час сварки з ОСОБА_1, ОСОБА_4 умисно заподіяв їй тілесні ушкодження, а саме гостру закриту черепно-мозкову травму у вигляді забиття головного мозку легкого ступеня, яка за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також синці у правій щелепно-підочевій області, синці у верхніх третинах обох плечей, синець у правій вилицюватій області, синець на зовнішній поверхні в середині третині лівого плеча, синець на розгинальній поверхні в верхній третині лівого передпліччя, синець на тильній поверхні лівої кісті, синець на розгинальній поверхні в верхній третині правого плеча, синець на зовнішній поверхні середньої третини правого плеча, синець на розгинальній поверхні в нижній третині правого передпліччя, синець в проекції правого тазостегнового суглобу, синець на зовнішньому квадраті правої сідниці, які за ступенем тяжкості, як сукупно, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_3 вважає, що судом залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, також посилається на те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, окрім того, суд у своєму рішенні не зазначив, чому він взяв до уваги одні докази та відкинув інші.
Суд проігнорував те, що повторні показання потерпілої, які були дані майже через місяць після її першого допиту і проведення судово - медичних експертиз, відрізняються більшою деталізацією від раніше наданих показань, показання свідка ОСОБА_5 не співпадають з показаннями потерпілої і викликають сумнів у їх достовірності, оскільки він є її чоловіком та зацікавленою у розгляді провадження особою.
З наведений підстав, обвинувачений просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Заслухавши доповідь судді пояснення обвинуваченого і його захисника, які підтримали апеляцію, вислухавши потерпілу і прокурора, які вважали вирок суду законним, перевіривши ці доводи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Аналіз змісту матеріалів кримінального провадження, у співставленні їх з викладеними у вироку висновками суду, не дає підстав вважати, що апеляція обвинуваченого є обґрунтованою.
Так, перебування ОСОБА_3 об 11 годині 4 січня 2013 року у квартирі місцем проживання потерпілою і сварка, що виникла між ними не заперечується в апеляції.
Показаннями потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні підтверджується, що близько 11 години 4 січня 2013 року її побив ОСОБА_3, спричинивши їй тілесні ушкодження, з приводу яких вона перебувала на стаціонарному лікуванні у медичному закладі.
Обставини скоєння цього злочину у поясненнях потерпілої співпадають з іншими доказами по справі, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України.
Посилання обвинуваченого на те,що потерпіла могла отримати тілесні ушкодження в будь -який час в іншому місці, не обґрунтовані конкретними доказами і носять характер припущення, які згідно вимог КПК України не можуть бути підставою для скасування вироку.
Більше того, вказівка обвинуваченого, що потерпіла звернулася за медичною допомогою через значний проміжок часу після сварки, надвечір 5 січня 2013 року, спростовується довідкою Красноградської центральної районної лікарні (а.с. 45), в якій зазначено, що ОСОБА_6 звернулася за медичною допомогою об 11 годині 30 хвилин 5 січня 2013 року.
Не може бути підставою для скасування вироку та обставина, що показання потерпілої про обставини її побиття узгоджуються з висновками судово- медичної експертизи і що її перші показання про подію злочину були менш детальними, аніж наступні.
Об*єктивність показань потерпілої про обставини її побиття, підтверджуються наведеними в вироку показами свідка ОСОБА_5, а також показаннями стороннього свідка ОСОБА_7, який підтвердив обставини, що спричинили сварку між обвинуваченим і потерпілою, а також написання потерпілою пояснення і заяви про її побиття ОСОБА_3
Як вбачається з висновків проведених незалежними один від одного судово - медичних єкспертих експертами ОСОБА_8 і ОСОБА_9, пояснення потерпілої щодо механізму нанесення їй тілесних ушкоджень не протирічать судово-медичним матеріалам.
Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що допитаний в судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_8 не тільки підтвердив правильність свого висновку, а і вказав, що його висновки щодо локалізації тілесних ушкоджень і їх кількості, є більш детальними, ніж висновок незалежного експерта ОСОБА_10, оскільки він повністю оглядав тіло потерпілої, тоді як незалежний експерт оглядав потерпілу лише частково.
Як апеляцією обвинуваченого, так і матеріалами кримінального провадження наведені показання і висновки експертів не спростовуються, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку і з огляду на наведене.
Безпідставними є посилання в апеляції обвинуваченого на неповноту судового розгляду кримінального провадження і відсутність у вироку вказівки про те, чому суд прийняв до уваги одні, а не інші докази.
Так, у вироку міститься оцінка суду показань обвинуваченого і його дружини, про те, що ОСОБА_3 не завдавав потерпілій тілесних ушкоджень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що заперечення цих дій є формою захисту, яку особисто обрав ОСОБА_3, а показання його дружини - свідка ОСОБА_11, зумовлені наявністю у неї неприязних відносин з потерпілою, а також сімейними стосунками з обвинуваченим.
Посилання в апеляції обвинуваченого на провокування потерпілою сварки, не є підставою для визнання за обвинуваченим права на побиття потерпілої, і відповідно не може бути підставою для скасування вироку, оскільки районний суд правильно встановив, що спричиненню потерпілій тілесних ушкоджень передувала сварка між цими особами і вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним за нанесення потерпілій саме тілесних ушкоджень.
Керуючись ст.ст.404,405,407-409,419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Вирок Красноградського районного суду Харківської області від 21 червня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді: