Справа № 22-10369/2006 р.            Головуючий у 1 інстанції Андреєва В.В.

Категорія   21                                     Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року                         Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С, Жданової B.C.

при секретарі: Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 22 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області просить скасувати рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 22 вересня 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області на відшкодування моральної шкоди 12 000 грн., - та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області посилається на те, що висновок МСЕК про встановлення стійкої втрати працездатності є підставою для розрахунку і відшкодування позивачу матеріальної шкоди і не є підтвердженням факта спричинення моральної шкоди; позивачем не доведені втрати немайнового характеру і не надано ніяких доказів спричинення йому моральних страждань; судом не враховано, що позивач втратив професійну працездатність у колишній професії і не втратив можливість вести звичний спосіб життя; судом дана невірна оцінка глибині фізичних і моральних страждань позивача. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхувння від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача не з'явився: від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області надійшов лист про розгляд справи у відсутності представника.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на шахті ім.Артема ДП „Дзержинськвугілля". В результаті своєї професійної діяльності отримав професійне захворювання, про що складений акт розслідування професійного захворювання від 4 грудня 2001 року. Висновком МСЕК від 11 грудня 2001 року ОСОБА_1 встановлено 40% втрати працездатності.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності суд дійшов висновку, що вони є належними і достатніми для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 При цьому судом враховані глибина фізичних та моральних страждань, погіршення стану здоров'я, ступінь порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, неможливість ведення попереднього способу життя, а також зміни життя позивача не на краще в цілому.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи захворювання ОСОБА_1 є професійним, про що складений акт розслідування професійного захворюванн 4 грудня 2001 року. Висновкам медичних органів позивачу встановлене професійне захворювання - хронічний бронхіт пилевої етіології в фазі затихаючого загострення, емфізема легенів 1-11 ступеню. Висновком МСЕК від 11 грудня 2001 року позивачу вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоров'я у зв'язку із професійним захворюванням за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Суд правильно й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону визначив розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням на користь позивача, урахувавши при цьому всі обставини по справі, в тому числі характер і тяжкість професійного захворювання, встановлення 40% втрати професійної працездатності безстроково, те, що він постійно вимушений лікуватися, глибину та ступінь моральних страждань ОСОБА_1 у зв'язку з професійним захворюванням, порушення у зв'язку з цим нормальних життєвих зв'язків, характер додаткових зусиль для організації життя, тривалість /з 1958 року/ його праці на вугільних підприємствах у тяжких умовах.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду. Посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області   відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької" області від 22 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.