Справа № 22-9110-2006 Головуючий у 1 інстанції Ісаєнко Ю.А.
Категорія 23 Доповідач Молчанов С.І.
РІШЕННЯ Іменем України
2006 року листопада " 20 " Апеляційний суд Донецької області
у складі: Головуючого Молчанова С.І. Суддів Звягінцевої О.М. Дем,яносова М.В. при секретарі Ставріновій Ю.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 3.08.2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, АТЗТ „ Підшипникзбут „ та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_2, які просили скаргу відхилити, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи
ВСТАНОВИВ
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 3.08.2006 року, яким задовлено позов ОСОБА_2, на користь позивача з АТЗТ „ Підшипникзбут „ стягнута матеріальна шкода 3413 гривень, судові витрати, а з ОСОБА_1 стягнута моральна шкода у розмірі 1000 гривень, з урахуванням тих обставин, що позивач не доказав свої вимоги по факту вини відповідача у ДТП, пригода мала місце з вини позивача, який порушив ПДР, рухався назустріч відповідачу, по дорозі, яка має рух в одну сторону і рухатися назустріч позивач не мав законної можливості, суд порушив вимоги матеріального і процесуального права, що порушує законні інтереси відповідача.
Судом першої інстанції встановлено, що 2 лютому 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом де вказував, що 24.04.2003 року біля 15 годин 30 хвилин сталося ДТП, виною особою у якої визнано водія відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ-2110, рухався по вулиці Октябрьська у м. Донецьку по зустрічній смузі руху, сталося зіткнення автомобілів, його автомобілю ВАЗ 2104 спричинені механічні пошкодження, ремонт автомобіля для позивача є матеріальною шкодою, просив стягнути на свою користь матеріальну шкоду 3413 гривень і моральну шкоду 1000 гривень.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29.12.2003 року ОСОБА_1 визнано таким, що порушив ПДР, що передбачено ст. 124 КУАП України, а справа закрита на підставі давності скоєння ДТП. \ а.с. 32 \.
У зустрічному позові ОСОБА_1 просив відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, вважає, що ДТП сталося при вказаних обставинах, але через провину
позивача, який рухався на автомобілі ВАЗ -2104 по вул.. Октбрьська проти руху. На цій вулиці встановлений рух лише у один бік, від вулиці Аеродромна, він керував автомобілем ВАЗ 2110 відповідно до вимог ПДР, під час руху прийняв ліворуч, так як об'їздив інший автомобіль, назустріч йому виїхав автомобіль позивача, який не мав права рухатися у зустрічному напрямку, а лише у попутному напрямку, сталося зіткнення автомобілів, автомобілю ВАЗ-2110, який належить АОЗТ „ Підшипникзбут „ спричинені механічні пошкодження, він лише керував автомобілем, просив стягнути на його користь матеріальну шкоду 2500 гривень і моральну шкоду 2500 гривень.
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду від 3.08.2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто на користь позивача з АТЗТ „ Підшипник збут „ матеріальну шкоду 3413 гривень, судові витрати 471 гривню, усього 3884 гривні. З ОСОБА_1 на користь позивача стягнута моральна шкода у розмірі 1000 гривень. У задоволені зустрічного позову відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню, новим рішенням слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 частково, у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 справу направити до суду першої інстанції для вирішення спору за позовом АТЗТ „ Підшипник збут „ до ОСОБА_2 про відшкодування шкоду, заподіяної при зіткненні ТЗ при ДТП.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд прийшов до помилкового висновку про законність вимог позивача у повному обсязі, не враховуючи фактичні обставини справи.
Суд встановив, що 4.03.2003 року біля 15 годин 30 хвилин ОСОБА_1 рухався на автомобілі „ ВАЗ 2110 ,„ що належить АТЗТ „ Підшипник збут „ по вул.. Октябрьська у м. Донецьку, по якій рух дозволено лише в одну сторону. Назустріч йому, порушуючи вимоги ПДР, рухався позивач ОСОБА_2 на автомобілі „ ВАЗ 21043 „ , який належить позивачу. При виконанні повороту ліворуч, де є дорожній знак 1.2 „ небезпечний поворот ліворуч „ ОСОБА_1 автомашину розташував ближче до лівого краю дороги, позивач рухався йому назустріч ближче до правого краю дороги, на повороті сталося зіткнення автомобілів, сторони звинувачують один-одного у ДТП.
Суд першої інстанції встановив, що виною особою у порушені ПДР є ОСОБА_1, який керуючи автомобілем, виконуючи поворот ліворуч, спрямував автомобіль ближче до лівого краю дороги, де назустріч рухався автомобіль позивача, сталася ДТП, який мав можливість рухатися назустріч відповідачу відповідно до вимог дорожнього знаку 3.1 „ рух заборонено „ , але дії цього знаку не поширюється на позивача, який виконав на вулиці розворот і рухався проти загального руху. При цьому з вини відповідача сталася ДТП, при якій ТЗ були спричинені механічні пошкодження. При цьому суд керувався висновком експерта та схемою ДТП, на якої для позивача був зазначений дорожній знак 3.1 \ а.с. 11 адміністративної справи ОСОБА_1 \.
Такий висновок суду про вину відповідача у ДТП є помилковим, не відповідає фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням вимог ч. 1 п. З ст. 309 ЦПК України, що є підставою для зміни рішення суду про стягнення на користь позивача спричиненої матеріальної і моральної шкоди у повному розмірі, та скасування рішення суду у частині відмови у зустрічному позові, який фактично судом не розглянуто по суті, тому у цій частині справу слід направити до суду першої інстанції.
Відповідно до постанови Голови апеляційного суду Донецької області від 2.06.2004 року, постанова Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29.12.2003 року про відповідальність відповідача за порушення ст. 124 КУоАП України скасована як незаконна, провадження по справі закрито.
Відповідно до схеми ДТП, яка складалася працівниками ДАІ 24.04.2003 року у день ДТП \а.с. 22 адміністративної справи \, для позивача існував дорожній знак 3.2.1. „ в,їзд заборонено „ при якому на вулицю забороняється в,їзд усіх ТЗ. Схема підписана учасниками ДТП, ніхто з них не заперечував проти наявності саме цього дорожнього знаку. При цьому дія цього дорожнього знаку розповсюджується на позивача і не дозволяє йому повертатися назад і рухатися проти руху по вулиці.
Суд керувався висновком експерта, який у схемі ДТП вказав про наявність дорожнього знаку 3.1 \ а.с. 10 адміністративної справи /, схема складалася 22.07.2003 року, при цьому суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, вважав, що позивач рухався правильно назустріч руху, який встановлено на вулиці Октябрьська лише в один бік, а відповідач, який скерував автомобіль ближче до лівого краю дороги, порушив ПДР, є виною особою у ДТП, тому прийшов до висновку про законність вимог позивача.
Такий висновок суду є частково помилковим. Дійсно відповідач не виконав вимоги дорожнього знаку 1.2 „ небезпечний поворот ліворуч „ , повинен був рухатися ближче до правого краю дороги, але відповідач пояснив, що по вул.. Октябрьська рух назустріч його руху заборонено, тому він був впевнений у законності своїх дій, при цьому він об,їздив автомобіль, який стояв біля правого краю дороги. Таке пояснення відповідає фактичним обставинам справи, але не знімає з відповідача відповідальності за наслідки у ДТП у повному обсязі, тому апеляційний суд вважає можливим встановити вину відповідача у ДТП у розмірі 20 % , позивача у розмірі 80 %.
Апеляційний суд вважає, що позов ОСОБА_2 у частині відшкодування матеріальної шкоди, підлягає задоволенню на 20 %, а саме, слід стягнута з товариства, як власника ТЗ суму матеріальної шкоду 628,60 гривень, судові витрати 9,4 гривні, а розмір відшкодування моральної шкоди з відповідача зменьшити до 500 гривень.
При цьому суд першої інстанції відмовив у задоволені зустрічного позову, виходячи з того, що відповідач є єдиною особою, яка вина у ДТП. Апеляційний суд вважає необхідним скасувати рішення суду у частині відмови у задоволені зустрічного позову і направити до суду першої інстанції для вирішення спору по суті.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов,язковими для суду першої інстанції при новому розгляду справи.
Керуючись ст. 307, 309, 313,315 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 3.08.2006 у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до АТЗТ „ Підшипник збут „ задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_2 з АТЗТ „ Підшипник збут „ у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 682 гривні \ шістьсот вісімдесят дві \ 60 копійок, судові витрати дев,ять гривень 40 копійок.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 гривень.
Для розгляду по суті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди справу направити до суду першої інстанції у іншому складі суддів.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.