АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6110/13 Справа № 2/205/478/13 Головуючий у 1 й інстанції - Мовчан Д.В. Доповідач - Чубуков О.П.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: Чубукова О.П.

Суддів колегії: Михайловської С.Ю. та Єлізаренко І.А.

при секретарі Солод О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду у м. Дніпропетровську від 05 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення витрат, -

В С Т А Н О В И Л А:

12 вересня 2012 року ОСОБА_5 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення з них солідарно на його користь 4059 гривень 14 копійок в рахунок відшкодування його витрат, пов'язаних з неналежним виконанням ними домовленості про оформлення документів відносно спадщини, що відкрилася після смерті його сестри ОСОБА_8, та 214 гривень 60 копійок в рахунок відшкодування сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Ленінського районного суду у м. Дніпропетровську від 05 березня 2013 року зазначені позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1569 гривень 14 коп. в рахунок понесених ним витрат, пов'язаних з отриманням дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом та з реєстрацією нерухомого майна Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім того, цим же рішенням суду першої інстанції стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 214 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування понесених останнім витрат по справі у вигляді судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його по зовні вимоги і в частині відшкодування витрат на проїзд та витрат на правову допомогу. Він не згоден з тим, що суд відмовив йому в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів витрат на проїзд в сумі 490 гривень та 2000 гривень витрат на правову допомогу, зазначивши в рішенні суду, що питання про розподіл витрат повинно було бути предметом розгляду при розгляді цивільної справи за його позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимоги ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів витрат на проїзд та правову допомогу, вказав, що зазначені витрати за своєю правовою природою є витратами, що пов'язані з розглядом судової справи та є складовою частиною судових витрат.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою особою добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що такі судові витрати були понесені позивачем під час розгляду іншої цивільної справи, а саме - справи № 2-5415 2011, що була порушена за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення.

Із матеріалів даної цивільної справи також вбачається, що рішенням Ленінського районного суду у м. Дніпропетровську від 11 січня 2012 року, позовні вимоги позивача ОСОБА_5 були задоволені та ухвалено рішення про виселення відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7із домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року вказане рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2012 року залишено без змін.

Таким чином, питання про розподіл таких судових витрат повинно було бути предметом розгляду іншої цивільної справи № 2-5415, що була порушена за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні, та розпорядженні власністю шляхом виселення.

Однак позивач вказане рішення суду першої інстанції від 11 січня 2012 року в частині розподілу судових витрат не оскаржував, із заявою про ухвалення додаткового рішення в межах вказаної цивільної справи також не звертався, внаслідок чого для суду відсутні правові підстави для стягнення судових витрат по іншій цивільній справі під час розгляду даної цивільної справи по суті.

При зазначених обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зазначеної частини позовних вимог ОСОБА_5 за їх безпідставністю для даної цивільної справи.

Доводи апеляційної скарги позивача були предметом дослідження суду першої інстанції і його висновки вони не спростовують.

Ці його висновки достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового немає, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308 та 313 - 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду у м. Дніпропетровську від 05 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді колегії: