Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді - Сачука В.І.

суддів - Баглика С.П., Шпинти М.Д.

за участю прокурора - Покидюка М.В.

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудних: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_4, захисника- адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду від 29 грудня 2012 року.

Цим вироком, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області, жителька АДРЕСА_1, громадянка України, з вищою освітою, пенсіонер, інвалід ІІ групи, раніше не судима, засуджена

- за ч.4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч.3 ст. 358 КК України до арешту строком на 2 місяці; за ч.4, 5 ст. 24, ч.1 ст. 364 КК України до арешту строком на 2 місяці з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки; за ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки; за ч.4, 5 ст. 27, ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки; за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 700 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік; за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки; за ч.4, 5 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрано остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка та жителька АДРЕСА_2, громадянка України, з вищою освітою, пенсіонер, вдова, раніше не судима, засуджена

- за ч.4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 364 КК України до арешту строком на 2 місяці з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік; за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 364 КК України до арешту строком на 1 місяць з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік; за ч.2 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки; за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 700 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік; за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрано остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Сирники Луцького району Волинської області, жителька АДРЕСА_3, громадянка України, з вищою освітою, розлучена, працююча провідним спеціалістом відділу державного земельного кадастру в управлінні Держкомзему Луцького району, раніше не судима, засуджена

- за ч.4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 700 гривень; за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки; за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрано остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка та жителька АДРЕСА_4, громадянка України, з середньою-спеціальною освітою, заміжня, працююча землевпорядником в СГТзОВ «Родючість-Агро», раніше не судима, засуджена

- за ч.4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки; за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрано остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка та жителька АДРЕСА_5, громадянка України, з вищою освітою, заміжня, працююча землевпорядником в Гіркополонківській сільській раді, раніше не судима, засуджена

- за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364 КК України до арешту строком на 2 місяці з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік; за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки; за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 700 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік; за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрано остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець с. Тертки Луцького району Волинської області, житель АДРЕСА_6, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, непрацюючий, судимий: 02.02.2009 року Луцьким міськрайонним судом за ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 191 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки, з іспитовим строком 2 роки, засуджений

- за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364, ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень; за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 700 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрано остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Стягнуто солідарно із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в доход держави 74 008,43 гривень витрат за проведення судово-почеркознавчих та інших експертиз.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду, підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які займали посади, зокрема, ОСОБА_3, працюючи на посаді спеціалістом І-ї категорії відділу землеустрою та використання земельних ресурсів Луцького району, ОСОБА_4 працюючи на посаді начальника архівного відділу Луцької райдержадміністрації, ОСОБА_5 працюючи на посаді спеціаліста ІІ-ї категорії відділу земельних ресурсів Луцького району (провідний спеціаліст відділу державного земельного кадастру управління земельних ресурсів в Луцькому району), ОСОБА_6 працюючи на посаді інженером землевпорядником Буянівської сільської ради, ОСОБА_7 працюючи на посаді спеціаліста землевпорядника Гіркополонківської сільської ради та ОСОБА_8 працюючи на посаді голови Гіркополонківської сільської ради, осінню 2006 року, з метою придбання права на земельні ділянки територіальної громади с. Буяни та Усичі шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів та, діючи в інтересах третіх осіб, з метою збагачення, протягом вересня 2006 року-грудня 2006 року незаконно придбали право на земельні ділянки у Луцькому районі.

Судом першої інстанції кваліфіковані дії підсудної ОСОБА_3 як придбання права на майно ( земельні ділянки ) шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах ( шахрайство); як замах на придбання права на майно (земельні ділянки) шляхом обману ( замах на шахрайство); пособництво, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки державним інтересам; пособництво в підробці, внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинили тяжкі наслідки; використання завідомо підробленого документа, підбурювання та умисному пособництві, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою свого службового становища та влади, всупереч інтересам служби, що заподіяли істотну шкоду державним інтересам; підбурювання та пособництво у зловживанні службовим становищем та владою; пособництво підробки, внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів;

підсудної ОСОБА_4 як придбання права на майно (земельні ділянки) шляхом обману, вчинені в особливо великих розмірах ( шахрайство) ; як замах на придбання права на майно (земельні ділянки) шляхом обману ( замах на шахрайство); з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки державним інтересам ; як підробка, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів, що спричинили тяжкі наслідки; використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам; пособництво в умисному, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою свого службового становища та влади всупереч інтересам служби, що заподіяли істотну шкоду державним інтересам; пособництво у підробці, внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів;

підсудної ОСОБА_5 - як придбання права на майно (земельні ділянки) шляхом обману, вчинені в особливо великих розмірах ( шахрайство); пособництво в умисному, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки державним інтересам; пособництво підробки, внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинили тяжкі наслідки; використання завідомо підробленого документа;

підсудної ОСОБА_6 - як придбання права на майно (земельні ділянки) шляхом обману, вчинені в особливо великих розмірах ( шахрайство; у замаху на придбання права на майно (земельні ділянки) шляхом обману ( замах на шахрайство); як використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки державним інтересам ; підробка, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинили тяжкі наслідки;

підсудної ОСОБА_7 як з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяли істотну шкоду державним інтересам, вчинених за попередньою змовою групою осіб, підробка, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, вчинених за попередньою змовою групою осіб; пособництво у придбанні права на майно (земельні ділянки) шляхом обману, вчинені за попередньою змовою групою осіб, повторно та в особливо великих розмірах; з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки державним інтересам; підробка, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинили тяжкі наслідки;

підсудного ОСОБА_8 як умисне, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою свого службового становища та влади всупереч інтересам служби, що заподіяли істотну шкоду державним інтересам, вчинених за попередньою змовою групою осіб; підробка, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі завідомо неправдивих документів, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

В поданих на вирок апеляціях:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в обґрунтування апеляції зазначає, що в мотивувальній частині вироку не зазначено, у зв'язку з чим судом виключено з обвинувачення кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину в складі організованої групи. Доводить, що діями засуджених було завдано істотну шкоду територіальній громаді с. Буяни, а вчинені ними злочини віднесено до категорії особливо тяжких. Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити підсудним: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 реальну міру покарання з позбавленням права обіймати посади пов'язані з проходженням державної служби та з конфіскацією майна;

- захисник - адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_3 вказує на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Просить вирок суду змінити, кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ст.ст. ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч.4, 5 ст. 27, ч.1 ст. 364, ч.4, 5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.4, 5 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України закрити та призначити їй покарання за ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України.

- засуджена ОСОБА_7 просить вирок суду змінити, кримінальне провадження в частині кваліфікації її дій за ч. 5 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України закрити за відсутністю складу злочину. При кваліфікації дій ОСОБА_7 за іншими злочинами просить застосувати положення ст. 69 КК України. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо її наміру заволодіти земельними ділянками. Вказує, що суд безпідставно не застосував щодо неї положення ст. 69 КК України.

- засуджена ОСОБА_4 вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Просить вирок суду змінити та застосувати при кваліфікації її дій за інкримінованими злочинами положення ст. 69 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора про скасування вироку, постановлення нового вироку та про залишення без задоволення апеляцій засуджених та захисника, пояснення захисників- адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції та засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 які просять вирок суду першої інстанції змінити, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення частково з таких підстав.

Кримінальна відповідальність настає при вчиненні особою дії передбаченої певною статтею ( її частиною) особливої частини КК за наявності всіх елементів складу злочину.

Це вимагає відповідно ч.1 ст. 334 КПК України ( 1960 р. ) від суду сформулювати в мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним щодо кожного із засуджених по кожному епізоду злочинної діяльності, яке має окрему кваліфікацію.

Однак, суд першої інстанції вказані вимоги закону не виконав.

У вироку суд першої інстанції засуджуючи ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 358, ч.4, 5 ст. 27, ч.1 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366, ч.4, 5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.4, 5 ст. 27, ч.2 ст. 366, ст. 70 КК України; ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 366, КК України , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України , ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України; ОСОБА_8 за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України по жодному із засуджених та по жодному із інкримінованих злочинів, яке визнав суд доведеним не вказав у мотивувальній частині вироку із зазначенням якими діями вчинений той чи інший злочин, за яких юридично-значимих обставин він вчинений ( кваліфікуючих ознак ) та ознак, які мають обтяжуючи чи пом'якшуючи обставини) які наслідки настали від конкретного злочину, чим допустив неконкретність формулювання обвинувачення

Відповідно до вимог п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, підсудних, у висновку експерта та інших джерел доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення.

Таким чином, колегія суддів визнає вказані порушення такими, що порушують право засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8на захист, бо із вироку не зрозуміло, які конкретно дії за вироком суду вони вчинили по кожній статті КК України.

З показань підсудного, свідка у вироку слід наводити лише ті, в яких йде мова про фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини.

Тим самим, колегія суддів вважає, що суд перщшої інстанції істотно порушив

вимоги ст.ст. 64, 323 КПК України ( 1960) за якими вирок суду має бути обґрунтованим, а докази мають наводитись щодо кожної обставини, яка підлягає доказуванню.

Згідно ст. 257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних,потерпілих свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Всупереч вимогам ст. 257 КПК України ( 1960) суд обмежився тим, що передрукував зміст показань свідків і зміст оголошених протоколів досудового слідства, безпідставно і огульно стверджуючи, що всі вони невідомим способом підтверджують вину всіх підсудних у вчиненні всіх інкримінованих злочинах.

Колегія суддів вважає, що судом також істотно порушено вимоги ст. 257 КПК ( 1960 ) щодо безпосередності дослідження доказів.

Порушуючи цю вимогу суд не зробив ніякого аналізу доказів, не з'ясував для доведення вини кого із підсудних та якої обставини, що підлягає доказуванню і по якому злочину використовується цей доказ.

Як вбачається з вироку, суд обґрунтовуючи вину підсудних, замість мотивування вироку доказами свідків, на аркушах справи 401-413 т.18 обґрунтовує вирок тільки " оголошеними в суді показаннями свідків ".

Згідно п. 18 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 29.06.1990 року мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у співставленні ознак установленого судом злочинного діяння та ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідальність.

Як вбачається із вироку т.18 а.с. 417 збагнути, які саме дії кожного із засуджених кваліфікуються за тією чи іншою статтею КК ( її частиною) не можливо.

Відповідно до вимог ч.3 п.15 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами мотивувальна частина вироку має містити формулювання недоведеної частини пред'явленого підсудному обвинувачення з наведенням підстав, з яких воно визнане недоведеним.

Суд виключаючи з обвинувачення кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину в складі організованої групи своє рішення не мотивував, а лише обмежився посиланням на Постанови Пленуму ВСУ, не посилаючись на докази здобуті в ході судового слідства, що є на думку колегії суддів неприпустимим.

Згідно п.3 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів основне покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Суд призначивши підсудним: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за один із злочинів основне покарання у виді штрафу при призначенні покарання за сукупністю злочинів в порушенні вказаної норми закону невірно застосована ч.4 ст. 70 КК України.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд при призначенні покарання за сукупністю злочинів неправильно застосував кримінальний закон.

На порушення вимог ст. 93 КПК України ( 1960) суд стягнув судові витрати із засуджених солідарно, в той час як судові витрати стягуються з кожного засудженого, із урахуванням вини та майнового стану.

Колегія суддів вважає, що при стягненні судових витрат суд не послався на аналіз доказів про понесення органами досудового слідства чи судом судових чи інших витрат.

Вказані порушення колегія суддів визнає істотними, які виключали можливість постановлення вироку, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 367 та ч.2 ст. 374 КПК України ( 1960) є підставою для його скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді усунути вказані порушення зазначені в описовій частині ухвали, повно і всебічно перевірити всі доводи апелянтів зазначені в апеляціях та від установленого прийняти законне й обґрунтоване рішення

Якщо при новому судовому розгляді справи, буде доведена вина підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів у тому ж об'ємі обвинувачення, то призначене покарання на підставі ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючи ст.ст. 365 та 366 КПК України ( 1960 ) року, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_3 , засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2012 року щодо засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд іншим суддею в той же суд.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити попередній - підписку про невиїзд.

с у д д і :

Сачук В.І. Баглик С.П. Шпинта М.Д.