Справа № 432/1859/13-ц
Провадження № 22ц/782/3720/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2013року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Пащенко Л.В.
Суддів: Медведєвої Л.П., Соловей Р.С.
при секретарі: Арутюнян Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 17 липня 2013 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
в с т а н о в и л а:
21 березня 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1, де зазначив, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані він і його колишня дружина ОСОБА_1. Квартира приватизована ним 15.03.2005 року. Коли він зареєстрував шлюб з відповідачем, то зареєстрував її на своїй житлової площі. 22 грудня 2011 року рішенням Стахановського міського суду їх шлюб було розірвано. Відповідач за адресою реєстрації не проживає з 01 березня 2012 року. Просив суд визнати ОСОБА_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 17 липня 2013 року позовна заява була задоволена у повному обсязі. Судом було визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Не погодившись з рішенням суду, апелянт ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить скасувати рішення суду, та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Згідно зі ст.319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно вселення членів сім'ї у житлове приміщення, яке належить громадянину на праві власності є результатом реалізації права власника й у них виникає право на користування чужим майном, тобто сервітутне право.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Стахановського міського нотаріального округу, реєстр за № 1846. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Стахановське бюро технічної інвентаризації» номер витягу 7509198 від 14.06.2005 р. реєстраційний номер 10712520, номер запису 8877 в книзі 145, відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 (арк. сп.5-7), власником квартири є ОСОБА_2, паспорт виготовлено станом на 29.04.2005 року.
Відповідно до довідки КП «Відродження» від 22 11.2012 року, яка була надана ОСОБА_2, який проживає за адресою АДРЕСА_1, його сім'я складається з двох чоловік, він та колишня дружина - ОСОБА_1, 1985 року народження (а.с. 5). Після укладення шлюбу позивач зареєстрував ОСОБА_3 на своїй житловій площі.
22 грудня 2011 року рішенням Стаханівського міського суду Луганської області шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Відповідно до ст. 64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано і інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в ч. 2 цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному житловому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, яка наймач члені його сім'ї.
Згідно до ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, у разі виникнення спору між власником та особами, які вселилися в житло у якості членів сім'ї, право користування житлом має речово-правовий характер, у зв'язку з чим припинення цього права повинно відбуватися згідно з вимогами статей 405, 406 ЦК України, зокрема сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність особи понад один рік у спірному житловому приміщенні.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом були задоволені позовні вимоги виходячи з того, що відповідачка не проживала у в квартирі АДРЕСА_1, понад один рік, що підтверджується довідкою КП «Відродження» (а.с. 4), проте з таким висновком погодитись не можливо з огляду на наступне.
Причиною неможливості проживання в спірній квартирі позивач зазначає в апеляційній скарзі неприязні стосунки між сторонами і конфліктні ситуації, які виникають на цьому ґрунті між ними. Позивач з цього приводу зверталася до органів внутрішніх справ. Однак у порушенні кримінального провадження було відмовлено, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до наданого виписного епікризу із історії хвороби позивачки, вона з 27.12.2010 року по 6.01.2011 року знаходилась на лікування в 1-й міській лікарні м. Стаханова з діагнозом : закрита черепно-мізкова травма, струс головного мозку, відкритий перелом кісток носу, забій м"яких тканин обличчя. Травма побутова, була побита чоловіком.
Відповідно до абз.1 п.10 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 « Про деякі питання , що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким , що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Суд може продовжити пропущений строк у разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо). При цьому вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює , у зв`язку з чим зазначене питання вирішується судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідачка вселилась до квртири позивача як член його сім'ї, однак між сторонами склалися неприязні стосунки, у зв'язку з чим відповідач не мешкає у спірній квартирі понад 1 рік з поважних причин, іншого житла не має, тимчасово мешкає у з'ємній квартирі та спільною з відповідачем неповнолітньою дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України
Керуючись ст.. 209,309 ЦПК України, судова колегія,-
В и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 17 липня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після його проголошення.
Головуючий:
Судді: