У Х В А Л А

12 вересня 2013 р. Справа № 804/11826/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову гр. ОСОБА_1 до Голови громадської ради при МВС України Коваленко Анатолія Анатолійовича про визнання незаконною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

09.09.2013р. гр. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Голови громадської ради при МВС України Коваленко Анатолія Анатолійовича та просить:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача в частині не надання відповіді на два звернення: №1 - звернення від 12.07.2013р. (прийняте відповідачем 18.07.2013р.); № 2 - звернення від 17.07.2013р. (прийняте відповідачем 19.07.2013р.) ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на два звернення: №1 - звернення від 12.07.2013р. (прийняте відповідачем 18.07.2013р.); № 2 - звернення від 17.07.2013р. (прийняте відповідачем 19.07.2013р.).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до відповідача 12.07.2013р. та 17.07.2013р. зі зверненнями з приводу критики діяльності працівників МВС України в м. Новомосковську Дніпропетровської області з проханням посприяти у відновленні його порушених прав, що входить до компетенції відповідача, однак відповідач в порушення Закону України «Про звернення громадян» станом на 04.09.2013р. вищевказані звернення позивача не розглянув, відповідей на них не надав у зв'язку з чим позивач просить визнати бездіяльність відповідача в частині не надання йому відповіді на його звернення незаконною та зобов'язати останнього надати позивачу відповіді на його звернення у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію».

Проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що зазначений вище адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Згідно до вимог ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виробів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

У відповідності до вимог ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, обєднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності,заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 12 вищезгаданого Закону визначена сфера застосування цього Закону, зокрема, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку предмету та підставам заявленого позову, зі змісту позову та доданих до нього копій документів судом встановлено, що підставою для звернення до адміністративного суду є не надання відповідачем відповіді на звернення позивача від 12.07.2013р. від 17.07.2013р. у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

При цьому, зі змісту копій відповідних звернень, направлених на адресу відповідача та доданих до позову видно, що позивачем у зверненнях до відповідача оскаржуються дії працівників міліції в м.Новомосковську Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рамках відкритої кримінальної справи №33112449 відносно ОСОБА_1, тобто відносно позивача.

Пунктом 2 ч.3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Статтею 25 Закону України «Про міліцію» визначено, що дії працівників міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

За викладених обставин та з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства України, враховуючи, що позивач у зверненні до відповідача від 12.07.2013р. та 17.07.2013р. оскаржує дії працівників міліції та просить відповідача посприяти у поновленні порушених, на його думку, прав у рамках відкритої відносно позивача кримінальної справи №33112449, суд приходить до висновку, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не містить ознак публічно-правового спору, не направлений на захист будь-якого права позивача у сфері публічно-правових відносин із суб'єктом владних повноважень, не підпадає під дію Закону України «Про звернення громадян».

Також, слід зазначити, що відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фогарді проти Сполученого Королівства» право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави.

Приймаючи до уваги викладене, слід роз'яснити позивачеві, що порядок розгляду його заяви щодо оскарження дій працівників міліції у рамках кримінальної справи відкритої відносно позивача підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства України місцевим загальним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, слід відмовити позивачеві у відкритті провадження у даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Голови громадської ради при МВС України Коваленко Анатолія Анатолійовича про визнання незаконною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва