АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у | цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючої: Стеблюк Л.П., суддів: Голембевської Л.М., Луценка В.В
при секретарі: Яблонській І.Л.
за участю: адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області 24 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Тростянецької районної ради та Тростянецької районної державної адміністрації про поновлення на посаді та стягнення заробітній платі за час вимушеного прогулу ,-
встановила:
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області 24 липня 2006 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки судом неправильно застосовано норму матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд встановив, що позивачка працювала головним лікарем Тростянецької районної лікарні на підставі контракту від 05.01.2004 року, укладеного між нею та Тростянецькою районною радою та Тростянецькою районною державною адміністрацію строком до 09.06.2009 року. 23.06.2005 року їй оголошено розпорядження голови районної ради НОМЕР_1 про її звільнення на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України із посиланням на п.п. «б» п.5.3 контракту, тобто у випадку грубого порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, в результаті чого для закладу настали значні негативні наслідки, зміст якого підтверджується даними, які збереглись у комп'ютері.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно допущено неправомірність дій у зв'язку із виконанням нею своїх посадових обов'язків, чим було завдано
Справа №22 -2290 2006 р. Категорія: 42 Рішення постановлено під головуванням Носова В.К.
Доповідач: Стеблюк Л.П.
матеріальної шкоди Тростянецькому РТМО у розмірі 4537 грн. 70 коп., яка була з неї , стягнута згідно із рішенням Тульчинського районного суду від 07.04.2005 року, у розмірі 1955 грн., яка також була з неї стягнута відповідно до рішення Тульчинського районного суду від 07.04.2005 року. Стосовно допущених ОСОБА_1 порушень 07.04.2005 року Тульчинським районним судом було постановлено окремі ухвали.
Відповідно до положення, яким визначено «Порядок призначення на посади та увільнення з посад керівників підприємств, організацій та установ районної комунальної власності в міжсесійний період» голова районної ради має право видавати розпорядження про призначення на посаду чи увільнення з посади.
Згідно з п. З ст. 26 «Про місцеве самоврядування в Україні» дане питання має бути вирішено на пленарному засідання міської ради, у зв'язку з чим розпорядження НОМЕР_1 затверджено на черговій сесії ради.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що у голови райради були підстави для видачі даного розпорядження, що також вбачається із судових рішень, які набули законної сили, які вказують на допущення позивачкою порушень законодавства при виконанні своїх обов'язків.
Враховуючи викладене, суд дійшов підставного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те що суд першої інстанції не розглянув додаткової позовної заяви не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки суд розглянув вимогу позивачки щодо відповідності розпорядження НОМЕР_1 вимогам норм закону, та відповідно, рішення сесії в частині його затвердження.
Судові висновки ґрунтуються на повно і всебічно з'ясованих обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому немає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області 24 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.