1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22 ас- 1346/2006 р.                                              оскаржувана постанова прийнята під

Категорія 41                                                                             головуванням Дубчака А.Г.

Доповідач :  Чуприна В. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року       Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Чуприни В. О.

Суддів:  Іванюка М.В., Камзалова В.В.

При секретарі: РуденкоО.М.

За участю: ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2 на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Шаргородської районної ради Вінницької області на бездіяльність, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суми компенсації втрати частини заробітної плати через порушення термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В ИЛА:

Рішенням Шаргородського районного суду від 25 грудня 2003 року на користь ОСОБА_2 з ліквідаційної комісії ЗСПО було стягнуто заборгованість по зарплаті в сумі 717,05 гривен, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1812,00 гривен, компенсацію на листопад 2003 року втрати частини заробітної плати через порушення термінів її виплати в сумі 49,47 гривен, моральну шкоду в сумі 1025,00 гривен та витрати за надання правової допомоги в сумі 100 гривен, всього в сумі 3703,52 гривен:

Рішенням Шаргородського районного суду від 29 листопада 2004 року в тому числі і щодо скарги ОСОБА_2 визнано бездіяльність ліквідаційної комісії ЗСПО та її голови у невжитті заходів по погашенню коштів останньому за рішенням цього ж суду від 25.12.2003 року і стягнуто на користь ОСОБА_2. витрати за надання юридичної допомоги в сумі 100 гривен.

17 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, мотивуючи вимоги тим, що його довіритель ОСОБА_2 при звільненні з роботи 20.10.2002 року із Джуринської сільської пожежної команди ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримав повного розрахунку по зарплаті на той час від ліквідаційної комісії ЗСПО - уповноваженого органу Шаргородської районної ради.

Вимоги стягнення за позовом з Шаргородської районної ради обгрунтовані тим, що районна рада є власником і розпорядником комунальної власності до якої відноситься і загін сільської пожежної охорони, неналежно контролювала підзвітну установу , фінансування витрат на утримання сільської пожежної охорони проводиться за рахунок місцевого бюджету району.

Оскільки відповідач - Шаргородська районна рада відмовила у виплаті присуджених коштів ОСОБА_2, представник ОСОБА_1 просив визнати бездіяльністю районної ради у зволіканні виплати останньому безпосередньо чи шляхом перерахування коштів ліквідаційній комісії для ОСОБА_2. з бюджету на банківські рахунки СПЛ та ЗСПО Шаргородського району заборговані після звільнення з роботи ОСОБА_2 суми та стягнути на користь останнього 717, 05 грн. заборгованості по зарплаті; 1812,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку; компенсацію втрати частини зарплати через порушення термінів її виплати (на листопад 2003 року) в сумі 49,47 грн.; моральну шкоду в сумі 1025 грн., яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку з порушенням трудового права; витрати за надання юридичної допомоги в сумі 100 грн., а всього 3703,52 грн. вже присуджених рішенням Шаргородського районного суду від 25.12.2003 року.

Крім цього позивач просив стягнути витрати присуджені за рішенням Шаргородського райсуду від 29.11.2004 року в сумі 100 грн., а також різницю в компенсації на червень місяць 2006 року в сумі 247,21 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн. і витрати за надання правової допомоги в сумі 300 грн., а всього разом 7350,73 грн.

Постановою Шаргородського районного суду від 11 вересня 2006 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено та стягнуто с ОСОБА_1 на користь держави 73,51 грн. державного мита та ЗО грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить постанову скасувати і прийняти нову про повне задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, та , заслухавши апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга належить задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивач не довів доказами факт бездіяльності Шаргородської районної ради, яка знаходилась би у безпосередньому і причинному зв'язку з заподіянням довірителю позивача  матеріальної шкоди у невиплаті заробітної плати, компенсацій, інших витрат та моральної шкоди і такий висновок слід визнати правильним.

Загін сільської пожежної охорони самостійної юридичної особи з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах не є підрозділом чи філіалом Шаргородської районної ради, а відповідальною у невиплаті позивачу сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП) особою за рішеннями Шаргородського районного суду від 25.12.2003 року та від 29.11.2004 року визначена ліквідаційна комісія.

Спірні ж правовідносини не допускають правонаступництва і в тому числі щодо переходу кредитних зобов'язань від ліквідованої юридичної особи до засновника, процедура ліквідації юридичної особи та порядок задоволення вимог кредиторів чітко регламентована ст.ст. 110-112 ЦК України» а обов'язки особи, що прийняла рішення про приішнешія юридичної особи викладені в стЛ05ЦК.

Рішення Шаргородської ради НОМЕР_1 18 сесії 4 скликання згідно п.п. 1.5 п.1 про виділення Шаргородській раді 8,0 тис. грн. коштів для виплати заборгованої заробітної плати Загону сільської пожежної охорони та визнано загальну суму заборгованості в розмірі 25367,15 грн. бюджетною не породжує для позивача зобов'язального права вимоги як сторони у трудових правовідносинах чи вимоги у виконавчому провадженні.

Обґрунтовуючи відмову в позові до суб'єкта владних повноважень, суд в постанові повно навів мотиви та докази в підтвердження такого висновку, правильно застосував норми матеріального права.

Щодо позову в частині повторного розгляду питання про невиплату позивачу суіл належних при звільненні, середнього заробітку тощо суттєвим є обставина, що після набрання законної сили рішення Шаргородського районного суду від 25 грудня 2003 року, яким вирішено позов ОСОБА_2. до ліквідаційної комісії про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суми компенсації втрати частини заробітної плати через порушення термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди, спір перейшов в сферу виконання судового рішення.

Змінюючи частково постанову суду, колегія суддів виходить з того, що з огляду на зміст пункту 2 ст. 109 КАС України позов в цій частині не може бути предметом повторного судового розгляду, а проваджепня у справі належить закриттю відповідно до пункту 4 статті 157 КАС України.

Таким же чином належить вирішенню позовна заява про повторне стягнення витрат в розмірі 100 грн. за рішенням Шаргородського районного суду від 29.11.2004 року.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне відшкодування з ОСОБА_1 73,51 грн. державного мита та ЗО грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення слід визнати частково справедливими.

4 Відповідно до ст. 94 КАС розподіл судових витрат проводиться судом між сторонами, ОСОБА_1, виконуючий представницькі функції від ОСОБА_2., не є фактичним позивачем, тому відмова у позові тягне покладення витрат саме на ОСОБА_2. у вимогах оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень в розмірі 3,40 грн., майнових вимогах в розмірі 51 грн. і відшкодування моральної шкоди 8,50 грн., а всього 62,90 грн.

Відшкодувашія витрат з інформаційно-технічіюго забезпечення в сумі 30 грн. належить скасуванню, як не передбачені КАС України.

Керуючись     ст.ст. 195, 196, 198, 203,205,207     КАС України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року змінити та в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 73,51 гривен державного мита і ЗО гривен витрат з інформаційно-технічного забезпечення викласти в такій редакції : « Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 62,90 гривен державного мита».

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2 частиш стягнення на корисгь останнього 717, 05 гривен заборгованості по зарплаті; 1812,00 гривен середнього заробітку за час затримки розрахунку; компенсацію втрати частини зарплати через порушення термінів її виплати (на листопад 2003 року) в сумі 49,47 гривен; моральну шкоду в сумі 1025 гривен; витрати за надання юридичної допомоги в сумі 100 гривен, а всього 3703,52 гривен вже присуджених за рішенням Шаргородського районного суду від 25.12.2003 року та 100 іривен витраг присуджених за рішенням цього ж суду від 29,11.2004 року закрити.

В іншій частиш постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний строк до Вищого адміністративного суду України.