Апеляційний суд Вінницької області
Ух вала ІменемУкраїни
16.11.2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючої: Стеблюк Л.П.
Суддів: Голембевської Л.М., Луценка В.В.
При секретарі: Яблонській І.Л.
За участю: представника ТОВ «Барлінек Україна» - Павлюк С.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Барлінек Україна» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Встановила:
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 вересня 2006 року в задоволенні вказаного позву відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 вересня 2006 року скасувати, як незаконне та постановити нове рішення, яким вище вказаний позов задоволити, оскільки рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення в межах доводів скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивача було звільнено від займаної посади з 22.05.2006 року за скороченням штату згідно з ст. 44 КЗпП України, що підтверджено наказом НОМЕР_1 генерального директора ТОВ «Барлінек Україна».
З матеріалів справи видно, що адміністрація ТОВ «Барлінек Україна» була повідомлена заказним листом про створення профспілки 19.04.2006 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення з вхідним номером. В той час як позивач був попереджений про скорочення та звільнення 20.03.2006 року, тобто в той час коли профспілка не діяла і про її створення адміністрація не повідомлялась. В цей же день був виданий наказ про скорочення однієї посади - головного інженера. За таких обставин адміністрація не могла і не повинна була погоджувати скорочення з профспілкою.
Крім того, позивачеві пропонувалася робота помічника оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній, на яку він погодився, що підтверджується повідомленням від 21.03.20006 року. З пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що він хотів зайняти посаду технолога деревообробного виробництва, начальника транспорту -
Справа №22 -2575 2006р. Рішення постановлено під головуванням Фінагєєва В.О.
Суддя-доповідач: Стеблюк Л.П.
логістика, змінного майстра чи інші керівні посади. Однак ст. 49-2 КЗпП України не встановлює обов'язку для власника пропонувати працівнику, який вивільняється в зв'язку з змінами в організації виробництва, керівних посад чи посад на які згоден працівник.
Враховуючи викладене, суд прийшов до правильно висновку відмовивши в задоволенні позову.
Висновки суду обґрунтовані і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Рішення суду відповідає вимогам законодавства та постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців, -
Ух валила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.