СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
02.10.2008 Справа № 22а-60/08
Попередня справа № 2а-214/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Дугаренко О.В.,
Лядової Т.Р.,
секретар судового засідання Шелеметь"єва О.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Балдига Тетяни Іванівни
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Проценко О.І.) від 25 червня 2008 року по справі № 22а-60/08
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районноїдержавної адміністрації м. Севастополя (вул. Леніна, 66, м. Севастополь, 99011)
про визнання неправомірними дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 червня 2008 року у справі № 2а-214/08 (22а-60/08) за позовом Мазюка Ігоря Аркадійовича до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання неправомірним рішення, зобов'язання провести виплату одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, щорічної допомоги на оздоровлення, відшкодування моральної шкоди позовні вимоги задоволені частково.
Дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, пов'язані із відмовою ОСОБА_1 у проведенні розрахунку та виплаті одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю та суму щорічної допомоги на оздоровлення визнані неправомірними.
Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя зобов'язано провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 13200 грн., суму щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 1 760 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять постанову суду від 25 червня 2008 року скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" не має права на отримання одноразової компенсації та допомоги на оздоровлення, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він є ветераном-інвалідом війни, як вбачається з його посвідчення, та на нього вказана стаття Закону не розповсюджується.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала, просила постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 червня 2008 року скасувати.
ОСОБА_1. проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову Ленінського районного суду м. Севастополя залишити без змін.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи колегія встановила наступне.
Ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами та доповненнями встановлено коло осіб, які мають право на отримання компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника.
Зазначеній категорії осіб згідно зі ст. 65 вказаного Закону за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Зазначені посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими зазначеним Законом.
Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, щорічної допомоги на оздоровлення є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
ОСОБА_1, як учасника інших ядерних аварій, віднесено до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим йому Севастопольською міською державною адміністрацією 18.07.2007 року.
Крім того, як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_2 від 07.08.2007 року ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни. Відповідно довідці серії 7-66 КА № 0189660, від 18 липня 2007 року, виданої на підставі акта № 647ц огляду у МСЕК причиною інвалідності ОСОБА_1 є захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ядерному об'єкті.
У зв'язку з наведеним колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно зроблено висновок про розповсюдження на позивача дії ст. 48 Закону щодо пільг та компенсацій, як на особу, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, але суд помилково посилається на Закон України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", замість Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пунктом 30 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ряду статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у тому числі абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 вказаного Закону.
Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року пункт 30 статті 70 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що є неконституційним.
Відповідно ст. 152 Конституції України ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними законів, інших правових актів або їх окремих положень зумовлює втрату ними чинності з дня ухвалення рішення, рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, та має преюдиціальне значення.
На момент постанови позивача на облік до Управління праці та соціального захисту населення ЛРДА м. Севастополя ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була чинною.
Колегія суддів вважає, що судом правильно зроблено висновок про необхідність задовольнити вимоги в частині визнання дій відповідача, пов'язаних з відмовою у проведенні розрахунку та виплаті компенсацій, неправомірними.
Згідно ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року зі змінами та доповненнями, розмір мінімальної заробітної плати з липня 2007 року встановлений в сумі 440,00 грн.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що одноразова компенсація особам, які стали інвалідами... внаслідок Чорнобильської катастрофи ... виплачується ...інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат, тобто 440 х 30 - 13 200 грн.
Щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, тому на користь позивача підлягає виплаті 440 х 4 - 1 760,00 грн. щорічної допомоги на оздоровлення.
Загальна сума, яка підлягає виплаті на користь позивача відповідачем складає 14 960,00 грн.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві позивачем щодо вимог про відшкодування моральної шкоди не зазначено, в чому полягала ця шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується, тому вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Вимоги позову в частині визнання некомпетентними дій юриста Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя колегія вважає не доведеними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом повно і правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 195, п. 1. ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 червня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя О.В.Кучерук
Судді О.В.Дугаренко
Т.Р.Лядова