1

Справа № 22ас-1421       2006 р.                                                Рішення ухвалено під головуванням

Категорія        38                                                                                      Байдака В,Г.

Доповідач   Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області від 20.11.2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: НагорнякаВА.

Судців:     Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.

При секретарі Руденко О.М. Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника військової частини НОМЕР_3

на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_3 про стягнення компенсації за продовольче забезпечення при звільненні, -

Встановила:

В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_2 про стягнення на його користь компенсації за недоотримане продовольче забезпечення.

В заяві посилався на те, що він проходив дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_4, яка знаходиться на продовольчому та фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2. Він звільнений з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_4 за НОМЕР_1.

Зазначив, що забезпечувався продовольчим пайком у відповідача за нормою №7, а з 11.03.2000 року ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року було призупинено дію ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків та речового майна чи, за їх бажанням, грошової компенсації. Однак не було відміни дії ч. 1 ст. 9 даного Закону. В зв'язку з цим позивач вважав, що відповідач має заборгованість перед ним по виплаті грошової компенсації за продовольчі пайки.

Ухвалою суду від 07.09.2006 року в якості співвідповідача притягнуто до участі військову частину НОМЕР_3.

В судовому засіданні позивач просив суд винести рішення, яким зобов'язати військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_3 нарахувати йому грошову компенсацію вартості продовольчого пайка та стягнути дану компенсацію на його користь.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано НОМЕР_3 нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості продовольчого пайка (набору продуктів харчування) за нормою №7 по середній регіональним цінам на продукти харчування з 11.03.2000 року по 29.03.2002 року з урахуванням щомісячного індексу інфляції в Україні та грошову компенсацію вартості загальновійськової норми №1 за період з 30.03.2002 року по 29.12.2005 року та стягнуто дану компенсацію на користь позивача.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача - НОМЕР_3 просить постанову суду скасувати, як ухвалену з порушенням вимог закону, та винести нову постанову по даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та позивача, колегія судців вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу до 29.12.2005 року у військовій частині НОМЕР_4, яка перебуває на продовольчому забезпеченні військової частини НОМЕР_3, що підтверджується довідкою НОМЕР_5 (а.с. 5).

Також суд встановив, що з 11.03.2000 року дія ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині наявності у - військовослужбовців права на отримання компенсації за продовольчий пайок була зупинена на підставі Законів України №1459 - III від 17.02.2000 року та №1577 - III від 23.03.2000 року. Проте з 2001 року набрала чинності ст. 16 ЗУ «Про Збройні Сили України», якою гарантується отримання військовослужбовцями за рахунок держави різних видів забезпечення, в тому числі і продовольчого.

Задоволюючи позов, суд врахував вищевказані обставини та правильно виходив з того, що в даному випадку слід керуватись вимогами Закону, який набрав чинності у більш пізній час, а також з того, що позивач не мав можливості отримати продовольчий пайок в натурі, оскільки звільнений з військової служби.

При цьому, суд правильно застосував до даних правовідносин ст.ст. 8, 22 Конституції України.

Висновок та рішення суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_3 відхилити.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця з дня проголошення.

Судді: