АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  11 «а»-730                                                                                 Категорія: Крим.

Головуючий у 1-й інстанції Слободяний О.Є. Доповідач Дедик В.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пасько Д.П.

Суддів: Дедик В.П., Дудікова В.І.

За участю прокурора Курбатової І.Л.

Розглянула у відкритому засіданні 25 жовтня 2006 р. в м. Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Козятинського міськрайсуду від 8 серпня 2006 p., яким

ОСОБА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 р.

позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 р.

На підставі ст. 1 п. «є» Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 р. ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 573 грн. 76 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, 300 грн. за надання юридичної допомоги.

Позовні вимоги на суму 422 грн. залишені без розгляду.

На підставі вироку ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 2.03.2004 p., будучи на привокзальній площі залізничного вокзалу ст. Козятин, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, наніс потерпілому ОСОБА_2 удари дерев'яною палицею по голові, руці і тулубі, чим заподіяв потерпілому середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, оскільки він є незаконним і необгрунтованим та закрити справу за відсутністю складу злочину.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію та пояснив, що він заперечує проти застосування до нього амністії, оскільки він не визнає своєї вини, міркування прокурора про залишення вироку без змін з виключенням застосування амністії, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Суд на підставі досліджених в суді доказів, прийшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину за який він засуджений, а викладені в апеляції пояснення, що засуджений перебував в стані необхідної оборони спростовуються зібраними доказами і не підтверджуються показами свідків.

Допитані свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 пояснювали, що були очевидцями як в ході з'ясування стосунків, засуджений двічі наносив удари ОСОБА_2 і біля ОСОБА_2, коли вони розмовляли та коли Кирій підійшов до автомобіля ОСОБА_1.

Після того, як ОСОБА_5 розборонила засудженого і потерпілого ОСОБА_1, покинув місце події і заховав знаряддя злочину, що не свідчить про стан сильного душевного хвилювання, яке виникло внаслідок насилля і тяжкої образи з боку ОСОБА_2.

Події і обстановка в якій перебував засуджений не свідчать про перебування ним в стані необхідної оборони, суд прийшов до вірного висновку, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 наніс потерпілому з метою помсти.

Враховуючи заяву засудженого, що він заперечує проти застосування до нього амністії, а в матеріалах справи також відсутні дані, які б свідчили про згоду засудженого на застосування до нього амністії, з вироку слід виключити вказівку про застосування амністії.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Козятинського міськрайсуду від 8.08.2006 р. відносно ОСОБА_1 - без змін, за виконанням вказівки про застосування до ОСОБА_1 п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31.05.05 p., яка підлягає виключенню із вироку.

Головуючий: