Справа-22ц-12116\07                                         Головуючий у першій інстанції - Дивляш О.В

Категорія - 5 (4)                                                                            Доповідач - Митрофанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ

05 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді- Неклеси В.І.

суддів: Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А.

при секретарі: Бондарь Ю.А.

за участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 липня 2007 року за позовом ОСОБА_5 до Південної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі, 3-і особи ПП "Восхождение", ОСОБА_1 про визнання права власності на побудоване майно,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі, 3-і особи ПП "Восхождение", ОСОБА_1 про визнання права власності на побудоване майно. 25.07.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4 Центрально- Міської районної в м. Кривому Розі Ради, третя особа ПП «Восхождение» про визнання права власності на частину нежитлового приміщення, посилаючись на ті обставини, що він є власником частини спірного нежитлового приміщення, однак після смерті ОСОБА_5 власниками всього спірного приміщення по вулиці Лебедева Кумача в м. Кривому Розі згідно свідоцтва про право на спадщину за законом є його дочка ОСОБА_4 ОСОБА_1 вважає, що відповідачами порушено його право власності на спірне нежитлове приміщення та просив суд визнати угоди про сумісну діяльність по будівництву та вводу в експлуатацію та про сумісну діяльність по експлуатації холодильника розташованого по вулиці Лебедева Кумача в м. Кривому Розі, укладені між ним та ПП "Восхождение" м. Кривого Рогу - дійсними. Визнати за ним право власності на холодильну камеру площею 24 кв.м. за ПП "Восхождение" право власності на дві камери холодильника площею 5,8 кв.м. та 5,8кв.м., інші приміщення холодильника залишити залишити в спільному користуванні.

ОСОБА_1 просив суд про забезпечення вищевказаного позову шляхом зоборони експлуатації спірного холодильника до розгляду справи по суті позовних вимог.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25.07.2007 року суд заборонив до розгляду цивільної справи по суті користування холодильником на Центральному ринку м. Кривого Рогу. Зобов'язав ОСОБА_1 забезпечити вимогу заставою у розмірі 50 000 грн. шляхом внесення цих коштів на депозитний рахунок, згідно

2

вимог п.4 ст. 153 ЦПК України. Звернути ухвалу до виконання лише після виконання позивачем обов'язку з забезпечення вимог та надання відповідних підтверджуючих документів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну ухвали суду оскільки вирішуючи питання про заставу суду першої інстанції слід було виходити із суми прибутку за оренду спірного нежитлового приміщення, яку втрачає ОСОБА_4 в межах строку позовної давності.

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування ухвали суду з тих підстав, що суд заборонивши користування холодильником фактично припинив діяльність павільйону Центрально-Міського ринку в м. Кривому Розі, що може привести до незворотних наслідків для мешканців міста.

Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга представника ОСОБА_3 підлягає задоволенню, скарга ОСОБА_1 -відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 4,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен пересвідчитися в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, встановивши вказані обставини суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності особи, яка її здійснює відповідно до закону. Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку , визначеному ст.. 209 ЦПК України і повинна включати мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення та посилання на закон, яким суд керувався.

Із обставин даної справи вбачається, що забезпечивши позов, суд першої інстанції не взяв до уваги вищевикладені роз'яснення, не визначив чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, чи не буде вжиття заходів забезпечення позву перешкоджати здійсненню підприємницької діяльності власнику холодильника, якою згідно із свідоцтвом про право на спадщину /НОМЕР_1/18.01.2006 року виданого Першою Криворізької державною нотаріальною конторою, та зареєстрованого в реєстрі за № 2-102, зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, а з матеріалів справи вбачається, що дана нежитлова будівля є складськими приміщеннями холодильників.

Крім того, з позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він оспорює право власності не на все приміщення холодильника, а лише на камеру № 1, а камери 2,3 залишити у спільному користуванні з ОСОБА_4, проте суд не звернув на це уваги заборонивши користування всім приміщення холодильника тим самим порушуючи права ОСОБА_4 на здійснення нею підприємницької діяльності.

Зокрема, ухвала суду не відповідає вимогам ст. 210 ЦПК України щодо її змісту, оскільки в ній відсутнє мотивувальна частина із зазначенням мотивів, з яких саме суд дійшов висновків про утруднення або неможливість виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на Камеру № 1 Холодильника.

За таких обставин та враховуючи, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням ст. 152 ЦПК України, тому підлягає скасуванню, з постановлениям нової ухвали відповідно до вимог ст. 312 ч.2 ЦПК України про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову.

3

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія судців, -УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 липня 2007 року скасувати і постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.