Судове рішення #3194813
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

Справа № 22а-772/08                                         Головуючий у І інстанції -  Олійник О.М.

                                                                                                Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2008 року                                                                                                         м. Київ

 

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

 

головуючого судді:                                                                    Саприкіної І.В.,

суддів:                                                                                          Бараненка І.І., Маслія В.І. 

при секретарі:                                                                              Трибой І.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Вінницької міської ради на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 13.04.2007 року по справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

           ОСОБА_1,ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.,ОСОБА_6. звернулися до Староміського районного суду м. Вінниці з адмінпозовами до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання розглянути звернення від 08.11.2006 року, затвердити містобудівне обґрунтування, надати позивачам дозволи на складання проектів відведення земельних ділянок, розташованих по вул. В.Примакова, б/н орієнтовною площею0,6000 га, з розрахунку 0,1000 га на одну особу.

         Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 13.04.2007 року позовні вимоги задоволено.

         Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення. Зазначає, що судом не в повній мірі з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

          Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

           Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП ЦЕП «Сервіс-Центр» було розроблено містобудівне обґрунтування розміщення індивідуальних житлових будинків по вул. Примакова в м. Вінниці на земельній ділянці, загальною площею 0,6000 га, що пропонується для надання ОСОБА_1.,ОСОБА_2.,ОСОБА_2.,ОСОБА_3.,ОСОБА_4., ОСОБА_5. з розрахунку 0,1000 га на одну особу в межах норм безоплатної приватизації, визначених ст. 121 ЗК України.

По зазначеному обґрунтуванню було одержано позитивні висновки Вінницької міської санітарно-епідеміологічної станції від 05.05.2006 року, Вінницької регіональної екологічної інспекції від 27.04.2006 року, Вінницького міського управління земельних ресурсів від 19.06. 2006 року.

Управління містобудування і архітектури міської ради листом від 27.10.2006 року повідомило, що згідно техніко-економічного обґрунтування розвитку міста, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 10.12.2001 року, спірна земельна ділянка має призначення - «зелені насадження; спецпризначення». В зв'язку з цим, а також враховуючи те, що завдання на розробку містобудівного обґрунтування було відсутнє, земельна ділянка має складний рельєф і зелені насадження, управління вважає неможливим розташування групи житлових будинків в районі вул. Примакова.

8.11.2006 року з метою реалізації прав на одержання у приватну власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, позивачі звернулись до Вінницького міського управління земельних ресурсів, діяльність якого, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» координує виконавчий комітет Вінницької міської ради, про внесення пропозицій щодо розгляду питання про складання проектів відведення земельних ділянок на сесії Вінницької міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

 Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання (ч. 6 ст. 118 ЗК України).

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч. 8 ст. 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (ч. 9 ст. 118 ЗК України).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

12.04.2007 року судом першої інстанції були оглянуті спірні земельні ділянки на виїзному судовому засіданні і встановлена відсутність насаджень дерев і кущів, наявна для зон «зелених насаджень; спецпризначення». Крім того, поруч на земельних ділянках, які також, належать до цієї зони, по вул./туп. Тихому, вул. Аграрній, розташовані будівлі.

З відповіді на запит суду КП «ВООВТІ» від 16.02.2007 вбачається, що бюро технічної інвентаризації провели реєстрацію прав власності на дані будівлі на підставі свідоцтв про право власності, виданих згідно рішень виконкому Вінницької міськради, крім того, власникам будівель видані Державні акти на право власності на земельні ділянки.

Отже, посилання відповідача на те, що згідно техніко-економічного

обґрунтування розвитку міста, територія, на яку претендують

позивачі, має призначення «зелені насадження; спецпризначення» і не

може бути передана у приватну власність чи в користування, не є

обґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону.

Крім того, відповідно до п.  п. 3.3 «Правил утримання земельних насаджень міст та інших населених                                      пунктів                    України»,                  затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 29.06.1994 року №  70, власники зелених насаджень, якими є в даному випадку територіальна громада міста в особі Вінницької міськради, зобов'язані мати паспорти на кожен об'єкт зелених насаджень.

Апеляційна інстанція знаходить, що при вирішенні даного спору Староміським районним судом м. Вінниці  було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають дійсним обставинам справи.

При цьому колегія суддів виходить з того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо належного обґрунтування позовних вимог та задовольнив їх.

          Судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно не взято до уваги посилання апелянта на відсутність в даному випадку предмету позову, оскільки на думку міськради рішення ними не приймалось і взагалі не вчинялись будь-які дії стосовно позивачів. Дані доводи апелянта є неправомірними, адже звернення позивачів були в наявності, їм дійсно було надано на них письмові відповіді, проте Вінницькою міськрадою не враховано ту обставину, що такі заяви позивачів мали бути винесені на розгляд міської ради для прийняття по них рішення про задоволення або відмову у наданні земельної ділянки, чого радою зроблено не було.

            Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неправомірність дій відповідача та порушення при цьому норм чинного законодавства.

   Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. За таких підстав апеляційна скарга Вінницької міської ради на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 13.04.2007 року по справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає  залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

 

Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія

 

У Х В А Л И Л А:

 

В задоволенні апеляційної скарги Вінницькій міській раді - відмовити.

Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 13.04.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

 

 

 

 

 

Головуючий суддя:              

 

 

 

Судді:

 

 

 

 

                       

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація