ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2013 р. Справа № 915/1078/13
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
за участю представника позивача - Авраменко О.Ю., дов. № 01/33-388 від 26.12.2012,
представник відповідача у судове засідання не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",
54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва,
54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62а,
про стягнення коштів у сумі 5673 грн. 57 коп., -
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі - відповідач) коштів у сумі 5673 грн. 57 коп. - за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року на підставі Договору № 44/5251 про постачання електричної енергії від 13.01.2012, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 11.07.2013.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 5673 грн. 57 коп. вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що відповідач здійснив повну оплату поточної заборгованості за спожиту електроенергію, крім частини, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії. Одночасно відповідач просить суд зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з нього на користь позивача до 500 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і наполягав на їх задоволенні.
Ухвалою від 11.07.2013 суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого:
13.01.2012 між сторонами укладено договір № 44/5251 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати послугу з постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а останній - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 з наступними змінами і доповненнями (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію в обсягах, відзначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше (п. 4.2.2 Договору).
Згідно з п. п. 3 - 5 Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до Договору відповідач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді.
Відповідач має право протягом розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Позивач протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву відповідача, приймає рішення за цим зверненням щодо можливості та обґрунтованості такого коригування не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє відповідача про результати розгляду заяви, шляхом надсилання відповідачу повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтованої відмови у здійсненні коригування.
Пропозиції відповідача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Позивач має право відмовити відповідачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, відповідач несе відповідальність згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".
Згідно з п. п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до п. п. 1, 2 Додатку № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 30 числа і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного "Акту про використану електричну енергію" (в оригіналі).
Відповідно до п. п. 1, 2, 6 Додатку № 10 "Порядок розрахунків" до Договору розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому відповідач зобов'язаний надати позивачу дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.
Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.
Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем готівки в касу позивача.
Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію".
Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач оплачує позивачу нараховані відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" санкції протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.
У жовтні 2012 року відповідачем допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Так, у Додатку № 1а "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2012 рік" до Договору, сторони узгодили договірні величини споживання електроенергії на 2012 рік помісячно, при цьому, у жовтні місяці 2012 року її договірний обсяг складає - 0 кВт год.
В подальшому відповідач звернувся до позивача із заявою вих. 1980 від 06.11.2012 щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії на жовтень 2012 року в сторону збільшення.
Проте позивачем було прийнято рішення про відмову відповідачу у коригуванні договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2012, про що свідчить повідомлення від 19.11.2012 № 01/12-6770.
Таким чином, договірна величина споживання електроенергії відповідачем на жовтень 2012 року залишилася на рівні 0 кВт год.
У жовтні 2012 року відповідач фактично спожив 3015 кВт.год., що підтверджується актом про використану електроенергію за жовтень 2012 року. Таким чином відповідачем перевищено договірну величину споживання на 3015 кВт.год. Отже двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у жовтні 2012 року складає 2854 грн. 30 коп.
Про перевищення договірних величин споживання електричної енергії позивачем складено повідомлення про перевищення договірних величин відповідачем у жовтні 2012 року № 04-23/2-8046 від 06.11.2012, яке отримано відповідачем 08.11.2012.
06.11.2012 разом з повідомленням про перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідач отримав і рахунок № 44/5251/11/1 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2012 на суму 2854 грн. 30 коп.
У листопаді 2012 року відповідачем також допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Так, у Додатку № 1а "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2012 рік" до Договору, сторони узгодили договірні величини споживання електроенергії на 2012 рік помісячно, при цьому, у листопаді місяці 2012 року її договірний обсяг складає - 0 кВт год.
У листопаді 2012 року відповідач фактично спожив 2978 кВт.год., що підтверджується актом про використану електроенергію за листопад 2012 року. Таким чином відповідачем перевищено договірну величину споживання на 2978 кВт.год. Отже двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у листопаді 2012 року складає 2819 грн. 27 коп.
Про перевищення договірних величин споживання електричної енергії позивачем складено повідомлення про перевищення договірних величин відповідачем у листопаді 2012 року № 04-23/2-8643 від 11.12.2012, яке отримано відповідачем 13.12.2012.
13.12.2012 разом з повідомленням про перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідач отримав і рахунок № 44/5251/12/1 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді 2012 на суму 2819 грн. 27 коп.
Станом на день розгляду спору рахунки за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 на загальну суму 5673 грн. 57 коп. залишаються несплаченими відповідачем.
Таким чином, розмір боргу відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року складає 5673 грн. 57 коп.
Несплатою боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року в сумі 5673 грн. 57 коп., відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наведеними у відзиві на позовну заяву запереченнями відповідача суд не погоджується, виходячи з такого: можливість нарахування і стягнення двократної вартості спожитої електроенергії за перевищення договірних величин споживання електроенергії передбачена ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". При цьому, у названій правовій нормі, а також інших статтях цього закону, не визначено правової природи цього нарахування, це нарахування не визначено і як штрафна санкція - неустойка (пеня, штраф).
Слід зазначити, що ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлює можливість накладання на споживачів штрафів за порушення в сфері електроенергетики. На виконання цієї норми Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 № 1312 затверджено Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання (далі - Положення).
Крім того, можливість нарахування пені та штрафів передбачена ПКЕЕ.
У зазначених правових актах чітко визначено перелік порушень, за які можуть бути накладені штрафи та стягуватись пеня, однак можливість застосування неустойки (штраф, пеня) за перевищення договірних величин споживання електроенергії - не встановлена, тобто до переліку порушень, за які накладаються штрафи або пеня, вказане порушення не входить.
Згідно ч. 3 ст. 82 ГПК України при прийнятті рішення господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, а відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
З постанов Верховного Суду України від 04.04.2011 р. у справі № 2-24/912-2010; від 29.11.2010 р. у справі № 3-30гс10; від 11.05.2011 р. у справі №3-37гс11 вбачається, що Верховний Суд України відносить таке стягнення виключно до оперативно-господарських санкцій, встановлених Законом.
З огляду на викладене у суду відсутні правові підстави для зменшення цього стягнення (оперативно-господарської санкції, встановленої Законом) в порядку ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.
Відтак суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 62а; ідентифікаційний код 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393):
- 5673 (п'ять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 57 коп. - борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії в жовтні та листопаді 2012 року - на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в МОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 326461; код 23399393;
- 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судовий збір - на поточний рахунок № 260003001362 МОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 326461; код 23399393.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано "09" вересня 2013 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька